Дата 30 червня для Західноукраїнського національного університету є досить важливою, оскільки в цей день у 1966 році було видано наказ Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР про відкриття в Тернополі відділення фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства. Словом, із цього дня й розпочинає своє існування найбільший вищий навчальний заклад Тернопільщини.
Олександр Андрійович Устенко був третім ректором ЗУНУ. Впродовж 18 років йому доводилось пережити чимало злетів і перемог, але були й поразки та розчарування.
– За цих 18 років було створено зовсім нове направлення, яке широко використовувалось, – це народне господарство. Тоді була велика кількість студентів, значно більше факультетів, а сьогодні життя вносить відповідні корективи. Скоротився аграрний факультет, відсутній банківський, тому що не так уже є багато банків, а необхідність у спеціалістах усе зменшується і зменшується, – розповів нам Олександр Устенко.
Леонід Олексійович Каніщенко – фактичний організатор вузу
Вступаючи у квітні 1984 року на посаду ректора, пан Устенко свідомо оцінив значну роботу, яку провели до нього попередники. Леонід Олексійович Каніщенко – фактичний організатор вузу – майже на порожньому місці забезпечив бурхливий старт для вищої школи. Через деякий час Леонід Олексійович був призначений заступником міністра вищої освіти України. Замість нього протягом восьми років плідно працював ректором професор Петро Данилович Гуменюк, заклавши необхідний фундамент ВНЗ. Заклад розміщувався у двох навчальних корпусах, студенти мешкали у трьох гуртожитках, тому потрібно було звернути увагу насамперед на зміцнення матеріальної бази і розширення кадрового потенціалу. Постало питання: «Що робити? З чого починати?»
Перш за все треба було вживатися в обстановку, знайомитися з колективом, вникати в його проблеми. Було зрозуміло, що потрібні нові підходи до вирішення всіх справ закладу, і найголовніше – після визначення стратегії його розвитку, звичайно, слід було підібрати нових працівників.
– Аксіомою діяльності будь-якого керівника ВНЗ є те, що він об’єктивно працює у трьох сферах: перша – як він працює з колективом; друга – які стосунки складаються з місцевими органами влади; третя – це відносини керівника з Міністерством освіти, де підписується контракт на діяльність, – продовжив пан Устенко.
З перших днів своєї роботи Олександр Андрійович відчув значну підтримку з боку обласних і міських керівників, особливо Анатолія Івановича Корнієнка, з допомогою якого можна було задумувати і здійснювати широкомасштабні заходи для розвитку інституту. Перші два роки колектив працював на завоювання довіри через нормальне товариське ставлення до кожного працівника і студента.
– Тут мене досвід та інтуїція не підвели. Відвертість, прямота, відсутність будь-яких закулісних дій зробили свою справу. Здавалось, і слово, і діло йшли разом, – сказав Олександр Устенко.
З перших днів був створений підрозділ міжнародних зв’язків
Розпочав свою діяльність Олександр Андрійович з посади секретаря ректора. За рекомендацією тодішнього начальника відділу кадрів Галини Трохимівни Гриценко на цю посаду було призначено Н. Є. Король. І це стало вдалим призначенням за усіма професійними і людськими якостями, що започаткувало і сприяло плідній роботі ректора. Посаду секретаря у громадській приймальні проректора зайняла досвідчена працівниця М. П. Скіп. Наступним кроком була заміна проректорів: професор М. М. Олексієнко був призначений керувати науковою роботою, за навчальну роботу відповідали доценти Б. М. Литвин та Я. В. Мех, а через деякий час на цю роботу запросили працелюбного доцента, а згодом професора Г. П. Журавля.
– З перших днів був створений підрозділ міжнародних зв’язків, а на посаду проректора з цього напряму діяльності запрошений талановитий науковець та організатор Є. В. Савельєв, який згодом захистив докторську дисертацію та одержав звання професора. Він став основним розробником стратегії розвитку міжнародних відносин вузу, навчальних закладів і курсів, конференцій на території України, в Криму та за кордоном, – продовжив колишній ректор.
Вагомі результати в міжнародній діяльності вузу відбулися після відвідання його Б.Д. Гаврилишиним – членом Римського клубу, який є нашим земляком (він родом із селища Коропець). Його досвід, зв’язки і мудрі поради сприяли зміцненню діяльності у цьому напрямі. Нині факультет міжнародних економічних відносин університету носить ім’я Б. Д. Гаврилишина.
Протягом своєї каденції О. А. Устенко запрошував на постійну роботу провідних науковців з різних вузів України. Регулярно відбувалися зміни деканів. З навчальним процесом взаємопов’язано відкриття нових спеціальностей. Це стало для вузу пріоритетним і забезпечило кадрове зростання.
Велику увагу було приділено вивченню іноземних мов
Значна увага приділялася вивченню іноземних мов, особливо в економічній сфері. Для цього було збільшено кількість навчальних годин з іноземних мов на всіх факультетах. У майбутньому це дало позитивні результати. Прикладом цього може слугувати випадок на одній з міжнародних конференцій, яку проводив вуз у Ялті.
– Так склалося, що Ялтинське бюро перекладів з іноземної мови не змогло впоратися зі своїм завданням в перший день конференції, тоді терміново вислали до Ялти 10 найкращих студентів-вихованців професора Є. В. Савельєва з факультету міжнародних відносин, які прекрасно володіли іноземними мовами, а найголовніше – економічною термінологією. Вони блискуче впорались як перекладачі й успішно завершили конференцію. Прикладом можуть бути декотрі з них: Павло Гайдуцький – академік, Сергій Надал – мер Тернополя, Наталя Бачинська – заслужена артистка України, Віктор Ющенко – колишній президент України та інші, – розповів Олександр Андрійович.
Велику увагу було приділено виробничо-науковій експансії. Ректорат узяв курс на відкриття філій, пунктів для проведення консультацій і навіть створення підрозділів вузу в таких містах, як Київ, Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк, Калуш, Свалява.
Найбільш цікавою була історія з відкриттям філії в Єревані (Вірменія).
– На одній з нарад у Києві я як ректор зустрівся з тодішнім послом Вірменії в Україні. Під час розмови з’ясувалося, що в Україні проживають та користуються усіма її благами близько пів мільйона вірменів: вони мають 6 церковних конфесій, свої органи друку, дитячі установи, а також користуються правом на освіту. А на моє запитання, скільки українців проживає у Вірменії, була відповідь, що близько 100 тисяч. У мене одразу ж виникла пропозиція зрівняти в правах наших громадян і дати їм можливість у Вірменії навчатися в українському вузі. В Єревані офіційно органи цю ідею схвалили, – поділився з нами О. Устенко.
Знаковою подією для вузу стало відкриття юридичного факультету
Відкриття юридичного факультету далося досить важко, оскільки дозвіл на нього давав Харківський юридичний інститут і його кваліфікаційна комісія. Факультет був відкритий, отримавши перший рівень акредитації, тобто молодшого спеціаліста. За короткий проміжок часу на факультет було запрошено 10 нових фахівців із різних міст України, утворено 8 кафедр, на яких почали працювати 2 професори і 12 кандидатів юридичних наук.
– Завдяки допомозі Міністерства вищої освіти України та особисто першого заступника міністра, колишнього ректора Леоніда Олексійовича Каніщенка, було вирішено питання про будівництво великого навчального корпусу, який збудували за 3 роки, – пригадав Олександр Андрійович.
Велику увагу ректорат приділяв роботі зі студентами, пам’ятаючи, що головним у вузі є якраз студент. Для цілеспрямованої роботи зі студентською молоддю створена посада проректора, на яку було призначено М. Я. Остап’юка.
– Ще до цього було переобладнано поверх гуртожитку №4 і створено студентський профілакторій на 120 місць, а також підібрано штат працівників (медичний персонал – два лікарі й медсестри), придбано відповідну медичну апаратуру, встановлено ванну та інше обладнання. 25 днів студент оздоровлювався, калорійно харчуючись й отримуючи відповідні процедури на лікування. Всі видатки із забезпечення життєдіяльності профілакторію лягали на профспілки, – розповів пан Устенко.
Спорт поставили на одне з перших місць у діяльності ректорату
З метою зацікавлення абітурієнтів та їхніх батьків вступити до Тернопільського фінансово-економічного інституту потрібно було підняти його рейтинг як у місті, так і в республіці. Масовий розвиток різних видів спорту значно згуртовує студентське середовище, створює здорову атмосферу конкуренції між групами та факультетами. Було прийнято рішення поставити спорт на одне з перших місць у діяльності ректорату. Певні напрацювання вже були завдяки тодішньому завідувачу кафедри фізвиховання та спорту Є.М. Мулярчуку.
– Але нам потрібен був новий імідж інституту. Розпочали з реорганізації. Було створено дві кафедри, належні умови для заняття спортом, орендували стадіон у Кутківцях, видано додаткові кошти на придбання фізичного обладнання та інвентарю. У 1988 році створили цілий підрозділ із легкої атлетики, а з 1986 року запрацював професійний клуб жіночого волейболу, – сказав Олександр Устенко.
В організацію навчально-виховного процесу було закладено декілька важливих принципів. Кожна спеціальність мусила мати свій «полігон». Для факультету банківського бізнесу стали банки «Універсальний» та «Аваль», для аграрного факультету – радгосп «Тернопільський» з великим комплексом площею 1400 гектарів ріллі, живою худобою та різним інвентарем. Для інших факультетів також були свої «полігони».
Кожен вуз пишається своїми випускниками, особливо тими, котрі мають життєві звершення
Для тодішнього ректора особливе значення мали три речі: точність у часі, вміння спокійно вислуховувати підлеглих і дотримання свого слова. Кожен ВНЗ пишається своїми випускниками, особливо тими, котрі мають життєві звершення. Особливою гордістю навчального закладу стало те, що його випускник Віктор Андрійович Ющенко був обраний президентом України. «Він був достойним студентом і надзвичайно достойним президентом», – каже О. А. Устенко.
Відсвяткувавши 70-літній ювілей, Олександр Андрійович поставив перед собою питання, хто ж продовжить його справи. Розглядалися декілька кандидатур. Але ректор зупинився на Сергієві Іллічу Юрію, хоча непогані задатки виявлялися у кандидата наук, а з часом доктора, молодого та завзятого Андрія Ігоровича Крисоватого.
У 2002 році О. А. Устенка обрали депутатом Верховної Ради України. Він там працював, хоча протягом 2 років ще виконував обов’язки президента ВНЗ. Сергій Ілліч Юрій, обійнявши посаду ректора, протягом більш ніж 10 років успішно працював над розвитком цього закладу.
– Сьогодні університет під керівництвом Андрія Ігоровича Крисоватого досяг нових вершин, не стоїть на місці, а весь час перебуває у русі, у нових зв’язках і звершеннях. І можна лише побажати могутньому колективу і його керівництву нових успіхів і перемог!» – підсумував Олександр Андрійович Устенко.
P.S.: «Номер один» вітає ЗУНУ із таким прекрасним ювілеєм і бажає світлих умів у цих стінах, побільше талановитих і перспективних студентів та випускників.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: знакова подія, початок існування ЗУНУ, тернопіль, ювілей
3811