Частина друга: парки імені Т. Шевченка та «Топільче»
Чи відомі тернополянам випадки, коли за часи незалежності місцева влада створила повноцінний парк чи іншу природну рекреаційну територію? Горщики з туями і кілька катальп до уваги не беруться. Влада не акцентує своєї уваги на тому, наскільки потрібно збільшити площі парків, попри те що місто розвивається і збільшується, зате ми точно знаємо, скільки викладено бруківки. Така ситуація не є нормальною в сучасному цивілізованому світі. Адже всі ми чудово розуміємо, що від кількості зелених насаджень залежать екологічно важливі показники міста, а отже, і здоров’я, добробут, психоемоційний стан людей та їхня здатність психологічно протистояти шаленим темпам урбанізації життя.
У випуску №1-2 від 10 січня ми розповіли вам про загальні втрати тернопільських парків, які склали близько 20 гектарів за 25 останніх років, та детально зупинилися на парку Національного відродження, який «схуд» на понад 10 га. А сьогодні проаналізуємо втрати парків ім. Т. Шевченка та «Топільче».
Нагадаємо, що 28 грудня 1994 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради (за каденції міського голови В’ячеслава Негоди, нині першого заступника Міністра регіонального розвитку) ухвалив рішення визначити території парків. На той час парку ім. Т. Шевченка було відведено 21 гектар, парку «Топільче» – 66 га. 17 серпня 2012 року рішенням 23-ї сесії міської ради було затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення – парку ім. Т. Шевченка загальною площею 18,1549 га. А незадовго, 5 жовтня 2012 року, рішенням вже 25-ї сесії ТМР було затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення парку «Топільче» площею 59,9858 га.
З 2008-го до 2012 року парк «Топільче» втратив 6,0142 га, парк ім. Т. Г. Шевченка – 2,8451 га.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, в парку ім. Т. Г. Шевченка було виділено:
– 0,4387 га – землі громадського призначення, форма власності – комунальна;
– 0,1046 га – для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, форма власності – комунальна;
– 0,0854 га – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності – комунальна;
– 0,0113 га – цільове призначення – влаштування літніх майданчиків, право власності – ТМР (право оренди – СПД Кітура Т. В.);
– 0,065 га – для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, право власності – ТМР (право оренди – ТОВ “Планета”);
– 0,1341 га – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, право власності – ТМР від 11.07.2014 р. (право постійного користування земельною ділянкою – ПП “МВМ” від 11.07.2014 р.).
У парку «Топільче»:
– 0,0375 га – комерційна діяльність, право власності – ТМР від 26.06.2014 р. (право оренди – Гросуляк М.В. від 26.06.2014 р.);
– 0,77 га – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, право власності – ТМР від 06.05.2014 р. (право оренди – КП Тернопільської міської ради “Масив” від 06.05.2014 р.);
– 0,525 га – комерційна діяльність, право власності – ТМР від 13.01.2015 р. (право оренди – ПП “Продекспорт” від 13.01.2015 р.);
– 0,015 га – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, право власності – ТМР від 10.10.2013 р. (право оренди – відділ технагляду Тернопільської міської ради від 10.10.2013 р.);
– 0,01 га – для будівництва й обслуговування будівель торгівлі, право власності – ТМР від 10.10.2013 р. (право оренди – відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради від 10.10.2013 р.).
Загалом, згідно з інформацією з відкритих джерел, у парку ім. Т. Шевченка та парку «Топільче» всього було передано в оренду чи на інших підставах 2,1966 га землі.
Якщо брати за основу площу парку ім. Т. Г Шевченка в 21 га, з яких теперішнім очільником міста і депутатським складом міської ради попереднього скликання встановлено межі у 18,1549 га, то різниця у площі становить 2,8451 га. Віднявши від цієї площі землі в парках, які вже виділені за каденції Сергія Надала та його попередників, а це 0,8391 га, то отримаємо площу в 2,006 га. Саме стільки, за нашими підрахунками, залишилося землі, яка вже вилучена з паркової зони та очікує своїх орендарів і власників.
Якщо ж вести мову про парк «Топільче» і його площу, встановлену в 1994 році у розмірі 66 га, то на даний момент ми констатуємо факт зменшення площі і встановлення межі у 59,9858 га. В цьому випадку різниця становить 6,0142 га. Всього передано в оренду чи на інших підставах 1,3575 га землі. Віднявши від цієї площі землі в парках, які вже виділені, отримаємо площу 4,6567 га. Куди ж поділася ця земля? Хто стане її щасливим власником? Питання залишається відкритим…
По суті громада міста Тернополя не має жодної інформації про важливі показники стану екологічного середовища міста. Тому виникає цілком закономірне запитання до міського голови: коли вже нарешті ми зможемо спостерігати збільшення зелених насаджень та паркових зон? Вам же як міському голові, якому делегували повноваження управління містом, безперечно, має бути важливо, чим дихає ваша громада…
Вікторія Ушакова
З кожним зрубаним деревом тернополяни втрачають сотні кубометрів свіжого повітря
Мешканці нашого міста вже звикли до того, що Тернопіль систематично охоплюють будівельні скандали, акції протесту, які пов’язані з незаконними забудовами, наступом на парки, вирубкою дерев.
Еколог, природозахисник, керівник ГО «Екоальянс» Олександр Філь стверджує, що питання зелених насаджень – це одна з гострих екологічних проблем на сьогоднішній день. Вирубка лісів, знищення зелені в містах можуть спричинити за собою руйнівні наслідки. Це буде позначатися на людях, на тваринах, на природі, на майбутньому.
– Велика роль зелених насаджень – в очищенні повітря міст. Головною складовою повітря для людей є кисень. Саме норма кисню забезпечує людині здоров’я, а дітям – нормальний розвиток. Норма кисню у повітрі має складати 20,95%. Його зниження в атмосферному повітрі до 13-15% призводить до порушення фізіологічних функцій, а 7-8% – до смерті. Зменшення вмісту кисню в повітрі призводить до спалаху і поширення різних хвороб через погіршення імунітету. Дерево середньої величини за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох людей. Із кожним зрубаним деревом тернополяни втрачають сотні кубічних метрів свіжого повітря, – каже еколог.
Пан Філь розповів, від чого залежить склад повітря, що формує його складові.
– Головний вплив на стан повітря здійснюють зелені насадження – дерева, кущі, газони, вони генерують кисень, забирають на себе пил, вихлопи автомобілів та інших забруднювачів. Ми не замислюємось, що зелене середовище є домівкою для птахів, багатьох тварин, воно створює комфортні умови для нашого з вами життя. Не бруківка, не парки, запаковані нею, не торговельні павільйони, які знищили гектари газонів та квітників, а саме зелені зони дають нам можливість комфортно жити, дихати свіжим повітрям, бути здоровими. Також важливим показником стану повітря є кількість пилу та інших газів. Кожен у своїх квартирах бачить, що кількість пилу в повітрі значно збільшилася, – підсумував Олександр Філь.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета, знищення, новини Тернополя, номер один, парки
3811