Івачівська водойма – одна з найкращих у Тернопільській області для любительського та спортивного рибальства. Та останнім часом довкола неї є ряд конфліктів. Рибалки звернулися до нашого видання, щоби розставити крапки над «і»: чи законною є так звана плата за риболовлю, куди йдуть ці гроші, коли на водоймі буде наведено порядок у плані дотримання правил рибальства? Журналісти нашого видання спробували розібратись у ситуації. Для цього до розмови запросили всі сторони конфлікту, представників громади рибалок та незалежного юриста. Висновки робити самим рибалкам, однак публікація, на нашу думку, має стати своєрідною дорожньою картою.
Любительське рибальство проводиться безоплатно!
На в’їзді до Івачівської водойми нас зустрів красномовний плакат, на якому від імені президії Тернопільської обласної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) повідомляється, що членам товариства безкоштовно за їхніми членськими квитками дозволяється здійснення любительського рибальства, іншим громадянам – за разовими пропускними талонами. Як нам розповіли рибалки, які не є членами товариства, разовий талон, або так званий благодійний внесок, складає 50 гривень (або 100 грн. за місяць, якщо вносиш плату наперед), в іншому випадку – на водойму тобі зась.
Виявляється, саме такі правила запровадило керівництво громадського об’єднання УТМР на підставі розпорядження Тернопільської ОДА.
Тернопільська обласна громадська організація УТМР зобов’язана підтримувати належні умови відтворення тваринного світу і рибних запасів, здійснювати їхній захист від браконьєрів, проводити рибницько-меліоративні заходи, утримувати прибережну захисну смугу водосховища у належному санітарному стані тощо.
Представники місцевого УТМР, збираючи гроші з рибалок, виявляється, роблять це не зовсім у правовій площині.
– Земельний кодекс передбачає тільки два види користування/володіння землею – власність або оренда. Цим кодексом не передбачено такого виду користування землі, як «погодження використання». Згідно з даним розпорядженням, Івачівська водойма передається громадському об’єднанню УТМР в користування для організації любительського рибальства. Тобто цій організації дано лише зелене світло для підготовки наступних документів щодо користування цією водоймою. Також маємо ще одну суперечність. Згідно з Водним кодексом, водні об’єкти, з яких постачається питна вода (у даному випадку маємо водозабір Тернополя) для потреб громадян, не можуть бути передані в оренду. Більше того, у розпорядженні адміністрації посилаються на статтю 27 Закону України «Про тваринний світ», а вона чітко говорить, що любительське рибальство проводиться безоплатно. Дане розпорядження також трактує деякі статті Конституції України. Хоча Конституція і так дає нам право на безкоштовне користування надрами, в нашому випадку Івачівською водоймою. Що ж до благодійних коштів, які збирають представники УТМР, то загалом вони не заборонені, але кожен рибалка мав би проконтролювати належне їхнє використання, – прокоментував документ відомий тернопільський правник Анатолій Мовчан.
Добровільні внески вимагають здавати у примусовому порядку
Рибалки визнають, що кошти за риболовлю, звичайно, потрібно платити, щоби підтримувати водойму в належному стані, але дорікають представникам УТМР, що в цьому плані вони майже нічого не роблять.
– Збір коштів – питань немає, якби він відбувався добровільно, натомість представники товариства, інспектори з охорони довкілля та й навіть особисто голова УТМР їздять та вимагають здавати добровільні внески в примусовому порядку. Остання ціна була 50 грн. з одного рибалки. А не хочеш платити – скручуй вудочки і йди з водойми! Рибалки не проти платити, але мають чітко знати, куди йдуть ці гроші, чи спрямують їх на подальшу очистку та зариблення водойми, чи буде з боку УТМР контроль за рибальством тощо. На жаль, представники Тернопільської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, збираючи благодійні внески, куди йдуть ці гроші любителям риболовлі якось логічно пояснити не можуть. Натомість кажуть, що, згідно з розпорядженням ТОДА, це їхня водойма, вони на ній господарі і встановлюють свої правила та свої ціни, – розповів представник громади рибалок Максим Білан.
Члени УТМР, беручи гроші за здійснення риболовлі, мали би контролювати цей процес, однак, за інформацією рибалок, цей контроль зведений до мінімуму.
– У місцевому товаристві мисливців і рибалок трактують, що зібрані кошти йдуть на організацію рибальства (зариблення, прибирання навколишньої території тощо). Будемо об’єктивними, що представники УТМР зробили – це поставили кілька мішків для збору сміття. Ніхто не відслідковує порушення правил рибальства, на водоймі здійснюється неконтрольований вилов риби, але для представників УТМР – головне зібрати гроші! Я більш ніж упевнений, якась імітація зариблення буде. Але у кращому випадку кинуть карася. Він добрий хіба на корм щуці, а зариблення треба проводити коропом, амуром, товстолобиком, які нерестяться в Івачеві. І це думка більшості рибаків! – розповів пан Білан.
Голова Тернопільської міськрайонної організації УТМР Григорій Каліновський закиди рибалок відкидає, зауваживши, що невдоволених – одиниці і за їхньою реакцією не можна судити в загальному про роботу товариства.
– Івачівська водойма надана нам, громадській організації, у користування. Правилами любительського і спортивного рибальства передбачено, що на водоймах, наданих ГО, їхні члени можуть рибалити безоплатно за членськими квитками, а решта – за разовими талонами, які з печаткою та підписом керівника видаємо рибалкам, а вони розписуються у відомості, де чітко зазначено, що зібрані кошти йдуть на зариблення Івачівської водойми. Плата встановлюється президією нашого товариства. Нині вона складає 50 грн. Збираємо не так багато грошей, як хтось розповідає, у день – 3-5 чоловік, бо у нас багато членів товариства (близько 800). За зібрані кошти провели перший етап зариблення водойми – восени кинули півтонни малька, весною плануємо ще понад тонну коропа, – розповів Григорій Северинович.
На думку керівника Тернопільського УМТР, коли водойма була без господаря, ніхто не хотів там наводити порядок, коли ж товариству її передано в користування, знаходяться кілька чоловік, які чимось не задоволені.
– Не знаю, чому проти нас хтось веде боротьбу? Івачівську водойму отримали менше як рік тому, зробили, звичайно, не все, що планували, але робота ведеться і її можуть бачити як наші члени товариства, так і рибалки, які до нас приходять. Якщо хтось говорить, що ми не контролюємо риболовлі, то це не так, майже кожен день представник товариства виходить на водойму з перевіркою, попереджає про обмежену кількість жерлиць, зимувальні ями тощо. Ходимо не лише самі, а з представниками рибоохорони та екоінспекції. Що ж до складання протоколів на порушників, то члени громадських організацій не мають права цього робити. Водночас кілька членів нашого товариства є громадськими інспекторами при екоінспекції, то вони, скажімо, минулоріч склали кілька протоколів про порушення правил риболовлі, – повідомив пан Каліновський.
У приміщеннях УТМР виявили знаряддя незаконного вилову риби
Рибалки для захисту своїх прав звернулися до представників організації екологічного спрямування ГО «Протидія корупції та моніторинг екології «Скеля».
– Представники УТМР не лише не слідкують за дотриманням правил рибальства, а й самі його порушують. У вересні 2017 року представники громади рибалок у приміщеннях товариства на базі у Г. Івачеві виявили знаряддя незаконного вилову риби. Скажу більше, зі слів рибалок, сітки нон-стоп цілодобово були у водоймі, до якої була прокошена просіка з бази ГО ТМР. Тоді близько 40 сіток ручної роботи з капронової нитки нами було спалено. У товаристві прокоментували, що вони роками ці сітки збирали і вирішили… віддати на АТО. Чому не віддали і чому не могли показати хоча б один складений протокол про вилучення, мені не зрозуміло, – розповів керівник ПКТМЕ «Скеля» Андрій Об’єщик.
Або інший приклад, актуальний для любителів зимової риболовлі. Для них перша крига – це довгоочікувана пора, тому що саме тоді настає час для масового клювання хижака (щуки). Одним із найефективніших способів ловлі щуки з-під криги є використання зимових вудок – жерлиць. Проте правилами любительського і спортивного рибальства встановлено обмеження щодо їхньої кількості. Вказано, що кількість гачків на одну особу не може перевищувати 5-ти (на водоймах, неохоплених орендою). На жаль, не всі любителі зимової ловлі щуки дотримуються цієї вимоги. А дехто дозволяє собі застосовувати і по 20, і по 50, і навіть по 100 жерлиць одночасно.
– До прикладу, 20 січня представники ГО «Скеля» отримали чималу кількість дзвінків від невдоволених рибаків із приводу неконтрольованої кількості жерлиць на Івачівській водоймі. Вони наголошували на тому, що представники Тернопільської МРО УТМР пройшлись по водоймі і зібрали з рибаків кошти за риболовлю, а саме: по 50 гривень за добу і по 100 гривень за місяць на водоймі загального користування (неохоплена орендою). Після отриманих дзвінків представники «Скелі» разом з інспекторами Рибного патруля провели рейд із виявлення порушників правил рибальства. За його результатами було встановлено, що кошти дійсно збирали без відповідних документів (договору оренди водного об’єкта), причому не контролювали кількості жерлиць на одного рибака (не більше 5 шт.). Тобто рибаків на льоду було близько 100, а жерлиць – приблизно 1000(!) шт. У результаті інспектори склали 7 протоколів за ч. 3 ст. 85 КУПАП (власники протоколів свої жерлиці забрали), решта безгосподарних (близько 600 шт.) були зібрані та «невідомими патріотами» знищені. Місцеві рибалки повідомили, що ці жерлиці були саме місцевих єгерів, – розповів пан Об’єщик.
І найсвіжіший приклад. 16 лютого, за інформацією працівників рибного патруля, було проведено рейд по Івачеву, під час якого склали 10 протоколів, останній з яких на чоловіка із 40 жерлицями і 8 шнурками (щупаків).
До слова, при обласних екоінспекціях є громадські інспектори з охорони довкілля. Декілька працівників УТМР і справді є громадськими інспекторами, вони мають право складати протоколи на порушників правил вилову риби, але цього чомусь майже не роблять. А щоби не бути голослівними, наведемо статистику, яку нам надав начальник екологічної інспекції в Тернопільській області Едуард Ференц.
– Громадськими інспекторами з охорони довкілля у 2017 році за вилов риби забороненими знаряддями на Івачівській водоймі, яка є об’єктом природно-заповідного фонду, складено 3 протоколи, за якими нараховано збитків на суму 16 549 грн. За ознаками злочину матеріали передано до поліції. Їхній розгляд ще триває, – повідомив пан Ференц.
За перших два місяці 2018 року громадськими інспекторами не складено жодного. Що ж до протоколів 2017 року, то інспектори УТМР до них були дотичні опосередковано. Їх, як пригадує Андрій Об’єщик, покликали, коли працівники поліції спільно з небайдужими рибалками затримали браконьєрів у період нересту.
Статистика – річ уперта, а вона говорить про те, що належний контроль над Івачівською водоймою з боку УТМР майже відсутній, хоча прямий обов’язок їхніх громадських інспекторів – бачити правопорушення, фіксувати їх, а не закривати очі…
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
3417