Коли святкувати Різдво та як його правильно зустріти?

Різдво – велике блаженне свято. Час, коли маленький Ісус прийшов на Землю, аби врятувати грішний світ та показати всю силу любові.

Останнім часом точаться перипетії щодо відзначення Різдва. Коли його святкувати – 7 січня чи 25 грудня? З приводу цього ведуть перемовини зі священниками. Аби прояснити ситуацію, ми поцікавились думкою у представників Греко-католицької та Православної Церков України.

«Більшість православних Церков світу живуть за новоюліанським календарем»

Кожен із нас, напевно, навіть не здогадується, коли народився Ісус. Ми припускаємо, що така подія відбулася 7 січня понад дві тисячі років тому. Хоча це не зовсім так.

Насправді питання дати народження Ісуса Христа є досі відкритим. Ніхто не знає на нього відповіді, оскільки в той час ніякого обліку народжуваності не було. Поспілкувавшись з архієпископом Тернопільським та Кременецьким Нестором, ми дізналися, чому святкуємо Різдво і 25 грудня, і 7 січня.

– Ми можемо говорити тільки про дату Хресної смерті й Воскресіння, але не можемо говорити про дату народження Христа як і в принципі будь-якої історичної особистості того часу. Щодо прив’язки до якоїсь конкретної дати, то, звичайно, святкування Різдва взимку є досить умовним, – каже архієпископ Нестор.

Варто зазначити, що в ранній Церкві багато християнських свят були прив’язані до свят язичницьких, адже перші християни часто продовжували дотримуватися тих традицій. Частково так є і тепер. Наприклад, в українців колядки належать до язичницького святкування зими, але в них закладено християнський зміст. Вони були акцептовані Церквою і таким чином стали частиною нашої вже християнської традиції.

Так перші християни святкували різдвяні свята не як історичну, а швидше як духовну подію, і це свято поєднувало кілька. Сьогодні наша Церква святкує Різдво і Хрещення Господнє як два окремих свята.

– Тепер Різдво Христове абсолютно всі Церкви святкують 25 грудня, проте є відмінність між юліанським і григоріанським календарями. Нині різниця між ними становить приблизно два тижні. Але і в західній, і в східній Церквах Різдво Христове відзначають після зимового сонцестояння, – продовжив архієпископ.

Різдво з усіх великих свят є наймолодшим. На Заході його почали відзначати раніше, на Сході – пізніше, оскільки всі події, пов’язані із земним життям Христа Спасителя до його виходу на Проповідь, святкувалися у день Хрещення Господнього. Серед сучасних Церков тільки Вірменська Апостольська Церква зберегла давню традицію святкувати єдине свято Богоявлення 6 січня. У східній традиції свята Різдва та Богоявлення відзначають у різні дні: 25 грудня та 6 січня (7 січня та 19 січня за новим стилем), проте їхні літургійні Богослужіння вказують на давню традицію спільного святкування.

– Більшість православних Церков світу живуть за новоюліанським календарем і святкують Різдво 25 грудня за новим стилем. За цим календарем неперехідні свята вираховують за новим стилем, а перехідні, тобто прив’язані до Пасхи, – за старим, – пояснює владика Нестор. – Однак як і колись, так і тепер питання вибору стилю не може бути прерогативою церковних ієрархів чи держави, а має бути підтримане всім народом. Історія знає чимало випадків, коли намагання перейти на інший календар призводило до великого спротиву в суспільстві.

Говорячи про зміну календаря, мусимо розуміти, що змінюється дата не тільки Різдва, а й усіх інших церковних свят. Чи готові ми до таких змін? Коли у 2020 році в предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія запитували, чи готові священники переходити на святкування Різдва 25 грудня, він відповів, що так. Але ж тоді виходить, що доведеться «посунути» всі свята. Тобто, наприклад, свято Покрови Пресвятої Богородиці припадатиме вже не на 14-те жовтня, а на перше.

– Зміни торкнуться не лише дати Різдва, а й усього церковного календаря, всіх свят. Утім для Церкви та священника великого значення нема, в яку дату він буде звершувати Богослужіння того чи іншого свята. А от як поставляться до цього миряни – зовсім інше питання, – зазначив архієрей.

На його думку, агітація за якнайшвидшу зміну дати святкування Різдва обмежується політичними гаслами, а саме питання раптово стає актуальним у грудні – ближче до самих свят. І можна припустити, що йдеться зовсім не про Церкву.

– Потрібно розуміти, що перенесення дати святкування Різдва – це не просто зміна у виробничому календарі, коли святковий день стає вихідним і його згодом відпрацьовують. Зміна церковного календаря відбиватиметься у багатьох звичаях і традиціях, які існують протягом багатьох поколінь і є частиною нашої культури та народного календаря. І Церква не готова дати відповідь, якими будуть наслідки. Перехід на новоюліанський календар нам, однозначно, потрібний, але це не може відбутися за рік чи два. Зауважте, що вже через якихось 80 років це питання стоятиме трошки по-іншому. Адже у 2100 році різниця між юліанським і григоріанським календарями становитиме не 13, а 14 днів, і дата Різдва Христового припаде на 8 січня. Тоді все одно доведеться пояснювати людям причину зміни дати, – зауважив архієрей.

Якщо говорити про світове православ’я, то із п’ятнадцяти Церков дев’ять святкують Різдво у грудні. 7 січня його відзначають православні Церкви в Україні, Росії, Грузії, Сербії, Польщі та Єрусалимському патріархаті.

Для багатьох Різдво Христове – це просто зимове свято подарунків, веселощів, такий собі умовний Christmas. За словами архієпископа Нестора, найчастіше ініціатива переходу на 25 грудня лунає від тих людей, які ні цього дня, ні 7 січня у храм не йдуть, тому що для них найголовніше – вихідний, розваги, гостювання.

Поцікавились журналісти «Номер один», як і коли відзначає Різдво Христове владика.

– Якщо йдеться про святкування у побутовому сенсі, то, як правило, я це роблю сам, оскільки не маю достатньо вільного часу, щоби відвідати родину. Основне моє святкування – це Богослужіння, які відбуваються в цей різдвяний період. У святкові дні служу не тільки в Тернополі, а й відвідую різні парафії нашої єпархії, – розповів архієпископ Нестор.

І все-таки коли варто святкувати Різдво?

– Якщо ми святкуємо Різдво Христове саме як духовну подію, то це, як записано в церковному календарі, – 7 січня. Якщо відзначаємо виключно як народно-сімейне свято, то вже потрібно виходити з обставин: як краще для сім’ї чи родини. Чи поєднувати, чи розділяти дві дати – кожен вирішує сам для себе. Якщо ж говорити про те, щоби зараз відбулася реформа календаря: два святкування поєднати в одне, то на сьогоднішній день ми цього зробити не можемо, – підсумував архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор.

«Різдво – свято вічної надії»

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ще у 2019 році заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня, якщо вони цього хочуть. Також у Православній церкві України будуть думати про календарну реформу за умови, що її підтримають більшість вірян. Та поки церковні ієрархи побоюються, що перехід на новий календар (григоріанський) може спровокувати протистояння та розкол серед українських вірян.

Настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці м. Тернополя отець Олег Харишин притримується думки, що даний перехід і взагалі розмови про зміну дати Різдва мають бути добре обдумані та зважені. У жодному разі ніхто із віруючих не повинен бути ображений, адже Різдво – свято вічної надії та любові по всьому світу.

– Церква хоче бачити, що люди потребують зміни календаря. Тобто це має бути потреба усього суспільства. На даний час із приводу Різдва точиться багато дискусій, тому Церква не поспішає приймати рішення. Йдеться не лише про святкування Різдва, а й про зміну церковного календаря. Церква бере до уваги готовність суспільства. Адже є люди, які не розуміють значення церковного календаря. Ми можемо говорити, що перебуваємо на початку певних змін, але поспіхом цього робити ніхто не буде. Якщо говорити про Греко-католицьку церкву, то ми мали труднощі ще раніше, коли певні реформи у США були прийняті і вони слугували поділом між вірянами. Наша церква хоче це робити із православними братами, для того щоб це було синхронно, а головне, не стало причиною для поділу та роздору в українському суспільстві, – каже Олег Харишин.

На думку священника, обидві дати є важливими. Однак акцентувати варто не на самому числі святкування, а на тому, чи готова людина до Різдва. Чи має значення число для тих, хто відвідує храм лише на Пасху чи Різдво?

– Календар вказує лише день. І якщо говорити про зміну календаря, то ми би змінили не лише дату Різдва, а й інших церковних празників. Зміна календаря – це рішення не єпископа, а потреба розуміння суспільства, наголошую на цьому. Зважаючи на українське суспільство і його бачення, швидше за все таке рішення прийматися буде роками, адже Церкві важливо втримати мир серед вірян та українського народу. Окремо варто зупинитися й на самому святкуванні Різдва, адже це свято несе в собі багатий зміст, значимий для кожного з нас. Усі віруючі повинні розуміти, що народження Христа – це одне з найвеличніших свят для душі кожного. Ми маємо пам’ятати не лише про дату цього свята, а й про внутрішній світ, який має бути відкритий до Бога, – підсумував священник.

Отже, коли саме святкувати Різдво – на даний час питання відкрите, однак зі слів представників обох конфесій робимо висновок, що до 25 грудня і тих, хто святкує Різдво саме цього дня, ставитися варто з повагою. Щороку ми прославляємо Христа у своїх колядках, дякуємо за прожитий ще один рік. Саме любов та мир повинні бути між усіма людьми на Землі, тоді й дійти до спільної думки щодо дати святкування буде легше.

Джерело: Тижневик "Номер один"