Тернопільська «Кінокомісія» у телевізійному циклі «Гартовані» продовжує розповідати про простих українців, які за покликом серця роблять все можливе і не можливе заради спільної перемоги над російським окупантом.
Чергова наша історія про вимушених переселенців Ольгу Чепурну та Олександра Горелика з Харкова, котрі втікаючи від бомбардувань у рідному місті, оселилися в Тернополі та допомагають чим можуть місцевим волонтерам.
– Війна нас застала пів шостої зранку 24 лютого. Почули якісь незрозумілі вибухи. Незадовго стало відомо, що це справжня війна. Коли від снарядів стали загорятися будинки біля нашого помешкання, з чоловіком прийняли рішення, щоби не заважати нашим військовим та не бути для них тягарем, їхати в безпечне місце. Перші нам допомогли волонтери з Полтави. Згодом автобусом дісталися до Тернополя. Тут нас привітно зустріли, поселили в центрі міста. У вас мирно, тихо, навіть якось не звично, адже не чуєш вибухів, як було у Харкові. Дякую нашим тероборонівцям, волонтерам, надзвичайні люди. Дуже приємно, що українці об’єдналися і стали пліч-о-пліч для того, щоби захистити землю наших предків, – каже Ольга Чепурна.
Харків’янка оригінально бачить завершення війни.
– Наш колишній мер, царство йому небесне, Кернес чекає і дуже запрошує на перемовини Путіна, вони домовляться. Я думаю, Кернес його вмовить, що не потрібно йти війною на Україну (сміється – авт.). І тоді ми повернемося та відбудуємо наш рідний Харків, – переконує пані Ольга.
Олександр Горелик вдячний Тернополю за прихисток та допомогу, а росіянам радить не втручатися в справи України, бо в нас мужній народ.
– Ми бачили ситуацію у 2014 році, росія не залишить Україну в спокої, поки ми не знищимо кожного, хто зі зброєю прийшов на нашу землю. Думаю, нам варто від такого сусіда відгородитися колючим дротом і нехай за ним там живуть та не пхаються у наші справи. У нас є своя земля, нам чужого не потрібно, але й свого нікому не віддамо, – підсумував Олександр Горелик.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Кернес, Олександр Горелик, Ольга Чепурна, Путін