За інформацією ПРООН, тільки від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 2-ох мільйонів людей. Статистика говорить, що у понад 80% — це насильство чоловіків щодо жінок, і щороку від цього гинуть близько 600 українок, повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Домашнє насильство є однією з найбільших суспільних проблем. Його століттями сприймали як невід’ємну частину сімейного життя і, відповідно, не визнавали, ігнорували, приховували. Насміхання, приниження, стусани, обмеження в пересуванні, змушування виконувати так званий «подружній обов’язок» – усе це є різними формами насильства, яке, на жаль, у багатьох родина і сьогодні вважається нормою. Оскільки від нього найчастіше потерпають жінки, домашнє насильство належить до категорії гендернозумовлених.
Форми домашнього насильства
Сексуальне насильство – одне з найбільш загрозливих форм, яке залишає вразливих людей з травмами на довгий час. У дослідженні Gradus Research Company, проведеному в березні 2023 року в Україні, 85% опитаних жінок вважають примус дружини до статевого акту сексуальним насильством. Водночас це твердження підтримують лише 69% чоловіків, а 7% взагалі вважають таку поведінку нормою.
Фізичне насильство є найбільш видимою формою насильства, хоча потерпілі часто намагаються приховати його наслідки від сторонніх очей. Водночас не всі дії кривдника можуть бути очевидними: стусани, ляпаси, обмеження в пересуванні тощо теж є фізичним насильством.
У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначено, що протягом життя кожна третя жінка у світі зазнає фізичного або сексуального насильства – з боку як близького партнера, так і чужих чоловіків. Причому ця цифра залишається незмінною протягом останнього десятиліття. Водночас насильства з боку близького партнера зазнавала щонайменше одна з чотирьох жінок віком 15-24 років, які перебували у стосунках. За результатами згаданого вище дослідження Gradus Research Company, в Україні лише 13% опитаних знають, куди звернутися у випадку домашнього насильства щодо них чи їхніх близьких. 39% взагалі не знають, де і в кого шукати захисту.
Психологічне насильство, хоч і не завдає фізичних травм, проте має серйозні наслідки для постраждалих. Воно може включати знущання, маніпулювання, ізоляцію та психологічний тиск. Самі ж постраждалі від насильства можуть відчувати тривогу, депресію, втрату самооцінки та інші психологічні проблеми, що впливають на їхнє фізичне та душевне здоров’я.
Ще однією формою насильства є економічне. Воно може бути спрямоване на жінок, людей з інвалідністю, старших людей та інших вразливих груп населення. Водночас від цієї форми насильства можуть потерпати будь-які члени родини: чоловік може не давати гроші дружині на засоби гігієни чи на продукти, мати може не купувати одяг по сезону чи необхідні для дитини речі, онук може відбирати пенсію у бабусі тощо.
– За 10 місяців цього року в Тернопільській області зафіксовано 7 377 звернень про випадки домашнього насильства, – повідомив нам заступник начальника управління превентивної діяльності – начальник відділу дільничних офіцерів поліції ГУНП в Тернопільській області Василь Дідух. – У результаті ми склали 4868 протоколів, а також 95 справ скерували до суду за статтею 126-1 Кримінального кодексу України «Домашнє насильство». Також поліцейські склали 1980 приписів щодо негайного зупинення насильства. Такий захід є одним із найдієвіших, бо передбачає заборону на спілкування, на наближення кривдника до постраждалих осіб і навіть виселення його з дому строком до 10 діб.
Василь Дідух зазначає, що станом на 1 листопада на обліку в обласній поліції перебуває 3031 особа (з них 455 – жінки), що вчиняла домашнє насильство щодо подружжя, батьків, дітей чи інших членів сім’ї, котрі мешкають разом. До таких осіб дільничні періодично навідуються та проводять із ними профілактичні бесіди.
Яка ситуація на Тернопільщині
На нашому сайті впродовж трьох тижнів тривало опитування на тему «Чи облаштовано шелтер у вашій громаді?». 84% опитаних одразу відповіли, що не знають, що таке шелтер, і швидше за все, навіть не спробувавши знайти значення цього слова в пошуковику. Лише 6% відповіли ствердно і вважають шелтери потрібними, 3% зазначили, що в їхній громаді навіть не планується відкриття прихистку. І лише 2% сказали, що шелтер є, але ним ніхто не користується.
За словами заступника голови ОВА Віктора Устенка, в Тернопільській області діють такі спеціалізовані установи для осіб, у тому числі постраждалих від домашнього насильства:
– центр соціально-психологічної допомоги «Родина» – установа в Тернополі, що надає соціальні послуги та тимчасове проживання особам, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, в тому числі постраждалим від домашнього насильства;
– комунальна установа обласної ради «Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родинний Затишок»», розташована у Чорткові;
– благодійний соціальний центр підтримки для дітей та сімей «Відкрите серце» в селі Озерна Тернопільського району.
Також на території області розташовані:
– 3 денних центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (з кризовою кімнатою) в Лановецькій, Тернопільській та Збаразькій громадах;
– 4 кризові кімнати – в Шумську, Тернополі, Ланівцях, Збаражі;
– 5 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування у Товстенській, Тернопільській, Теребовлянській, Шумській, Лановецькій громадах.
В області на базі центрів надання соціальних послуг діють 22 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, постраждалим від домашнього та гендернозумовленого насильства.
Якщо підсумувати, то на 55 громад маємо всього 3 шелтери та 4 кризові кімнати. Зазначимо, що шелтери – це приміщення для тимчасового проживання осіб, які постраждали від домашнього насильства.
– Кризову кімнату для постраждалих від домашнього насильства ми відкрили в січні цього року, – розповіла нам директорка комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шумської міської ради Світлана Скибіцька. – На жаль, маємо ряд випадків, коли люди, переважно жінки з дітьми, шукають прихистку. З початку року в нашій громаді зафіксовано 26 таких звернень. Тому таке місце, де постраждалі можуть перебути якийсь час, було необхідним. Кризова кімната може одночасно вмістити до 10 осіб. Наша громада виділила приміщення, а зробити ремонт і закупити меблі та обладнання нам допоміг Фонд народонаселення ООН, виділивши для цього близько 800 тисяч гривень. Зрозуміло, що для громади це великі кошти, тому саме донори часто стають тією рушійною силою, яка допомагає втілювати такі проєкти.
У липні цього року в Тернополі офіційно відкрили Денний центр соціально-психологічної допомоги з кризовою кімнатою для постраждалих від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, залучивши для цього Фонд ООН у галузі народонаселення через проєкт «Міста і громади, вільні від домашнього насильства».
– Проєкт створення прихистку для потерпілих від домашнього насильства ми подали на розгляд державної програми для отримання субвенції ще на початку минулого року, – розповів нам голова Бучацької громади Віталій Фреяк. – Однак отримали відмову, а кошти держава виділила тільки окремим громадам, не пояснюючи, як зазвичай, причин такого рішення. З нашого боку було зроблене все необхідне, що вимагалося для подання такого проєкту. Можливо, причина в тому, що приміщення, яке ми готові виділити для прихистку, потребує значного ремонту, і своїми силами ми не в змозі його зробити, адже це значні витрати. В той же час наша громада не втрачає надії та повторно подала свій проєкт на розгляд для отримання державного фінансування.
Схожа ситуація і на Підгаєччині. На поданий громадою проєкт державні органи відповіла відмовою, а існуюче приміщення теж потребує серйозних капіталовкладень для ремонту. «Ми виділили для прихистку приміщення сільської школи, яка була закрита. Воно досить просторе і підходить для такого проєкту, – розповів голова Підгаєцької громади Ігор Мерена. – Але наш бюджет не в змозі виділити таку суму для ремонту, адже зараз всі зусилля спрямовуємо на підтримку армії». Також міський голова зазначив, що в громаді впродовж цього року був лише один випадок домашнього насильства, тому нагальної проблеми у створенні прихистку для потерпілих немає.
Та чи насправді випадок лише один – можливо, про інші просто невідомо? І чи визначає статистика домашнього насильства рівень потреби у кризовій кімнаті чи шелтері? Адже це діяння, яке неможливо передбачити. І навіть один випадок мав би стати тим першим дзвіночком громаді про те, що майбутнім постраждалим від домашнього насильства потрібен захист і прихисток. До прикладу, у Лановецькій громаді створили кризову кімнату, якою досі ще ніхто не скористався. Тим не менше, якщо ситуація виникне, то місцева влада вже має де прихистити постраждалих.
– Ми створили кризову кімнату близько двох років тому, – розповів міський голова Лановецької громади Роман Казновецький. – Для цього скористалися державною субвенцією в розмірі 1,3 мільйона гривень для ремонту нашого приміщення та встановлення в ньому необхідних меблів та обладнання. На мій погляд, громада, якщо до її складу не входить обласний центр із великими бюджетними надходженнями, не може без сторонньої допомоги влаштувати такий прихисток згідно з усіма нормами. Адже це досить значні витрати порівняно з розміром середньостатичного місцевого бюджету.
Однак у ТОВА, не конкретизуючи, зазначають: в області є громади, які отримали державну субвенцію для створення кризових кімнат та шелтерів, однак так і не скористалися нею, а кошти повернулися до держбюджету. «Це вже питання до місцевої влади, чому в них немає бажання втілювати такі проєкти, отримавши на це кошти», – зазначив Віктор Устенко.
Чому шелтери для постраждалих обов’язкові
У червні 2022 року Верховна рада підтримала ратифікацію Стамбульської конвенції (Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами), яка набула чинності для України 1 листопада 2022 року. Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх потерпілих від насильства осіб – тобто і чоловіків, і дітей будь-якої статі. Україна, ратифікувавши Стамбульську конвенцію, взяла на себе зобов’язання протидіяти всім формам насильства.
На жаль, парламентарі, напрацювавши 5 законопроєктів, спрямованих на розбудову системи запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, так і не спромоглися довести їх до голосування. Тому ратифікація Конвенції швидше активізувала діяльність правозахисних і громадських організацій, які займаються захистом прав жінок та інших постраждалих від насильства.
За словами адвокатки Ольги Шминдрук, питання домашнього насильства в Україні – комплексне, і лише змінами в законодавстві його не вирішити. Насамперед потрібно працювати із постраждалими від домашнього насильства, щоб максимально допомогти їм ідентифікувати насильство. А відсутність прихистку в громаді може стати для людини, що потерпає від домашнього кривдника, тим фактором, який змушуватиме її залишатися вдома і наражати себе на небезпеку, бо їй немає куди втекти.
Проте позитивні зміни таки є. Щороку розуміння українців та українок про неприпустимість насильства зростає. У дослідженні Gradus Research Company, проведеному цьогоріч в Україні, частка тих, хто вважає фізичне насильство неприпустимим, за 3 роки зросла із 68 до 87%. Про готовність втрутитися у ситуацію з насильством повідомили 94% опитаних проти 66% – у 2020 році. 47% можуть коректно ідентифікувати ситуацію із нездоровими стосунками, а 78% – ситуацію психологічного насильства. 91% жінок і 85% чоловіків не вважають, що жінка повинна терпіти домашнє насильство заради збереження сім’ї.
Згідно статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ряду інших підзаконних актів, кожна громада повинна мати прихисток для постраждалих мешканців. Переважно, це кризові кімнати, рідше – шелтери. Для цього держава передбачає субвенцію з державного бюджету, якщо громада подасть проєкт та виконає необхідні умови (наприклад – надати приміщення).
У кризових кімнатах, адреси яких не розголошуються, постраждалі отримують психологічну соціальну, медичну та юридичну допомогу. Тут вони можуть звернутися до спеціалізованих служб підтримки постраждалих та отримати допомогу у вигляді соціального житла. Але перебування у кризовій кімнаті обмежене терміном у 10 днів, а цього часу, щоби визначитися з тим, що робити далі, куди йти, вистачає не всім. Тоді на допомогу приходять шелтери.
У шелтер можна потрапити за направленням поліції, мобільної бригади, соцслужби, або уповноваженого представника місцевого органу влади. В такому прихистку постраждалі можуть перебувати до 6 місяців. Відмова у наданні шелтеру чинним законодавством не передбачається.
Корисна інформація
Якщо ви зазнаєте насильства, або є його свідком:
– за можливості убезпечте себе, дітей від кривдника;
– зателефонуйте до поліції за номером 102, безпосередньо під час вчинення насильства, якщо є така можливість, або після того, як убезпечили себе та дітей;
– в разі вчинення фізичного чи сексуального насильства за потреби та можливості викличте також медичну допомогу.
Ви також можете звернутися за підтримкою:
– на урядову гарячу лінію 1547 (цілодобово, анонімно, безкоштовно з мобільного)– тут нададуть інформацію, психологічну та юридичну консультацію;
– на національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації: 0800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного);
– у Тернопільський місцевий центр з надання БВПД за номером 067 118 98 85;
– до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги на Тернопільщині за номерами 096 033 20 43, 050 033 20 43;
– отримати консультацію та скористатися своїм правом на представництво інтересів адвокатом системи безоплатної вторинної правової допомоги;
– під час досудового розслідування ініціювати перед слідчим питання щодо застосування обмежувальних заходів до кривдника.
Також в Україні подати заяву про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі можна онлайн.
А головне – потрібно спонукати місцеву владу з більшою відповідальністю ставитися до заходів протидії домашньому насильству та забезпечувати мешканцям громад їхні конституційні праві та свободи. Адже це її прямий обов’язок.
Матеріал створено за сприяння Волинського прес-клубу
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: домашнє насильство, контакти для потерпілих від домашнього насильства, кризова кімната, новини Тернопільщини, шелтер
3811