Здавалося б, що у ХХІ столітті ліки мали би бути від усього, адже технологічний прогрес докорінно змінив людство і сприйняття нами світу, що оточує нас. Не стоїть на місці й медицина, а навпаки – рухається темпами, що зростають у геометричній прогресії. Сучасному лікарю не можна зупинятись у своєму розвитку, адже як тільки ти зупинився, то відстав, пасеш задніх і тобі потрібно робити вже вдвічі більші кроки, щоби наздогнати. Тому перш за все лікар – це той, хто постійно розвивається, відвідує міжнародні тренінги, бере участь у вебінарах, проходить стажування як у вітчизняних передових клініках, так і за кордоном, запозичує та впроваджує досвід прогресивних колег у своєму лікувальному закладі. Іншими словами, мало бачити, потрібно бути в душі новатором. Разом з удосконаленням технологій та методів покращується й діагностика багатьох хвороб. Особливу увагу лікарі-неврологи приділяють нейродегенеративним захворюванням, зокрема хворобі Альцгеймера.
Сьогодні ми маємо на меті ознайомити Вас із симптомами хвороби Альцгеймера, розповімо трохи детальніше про те, як призупинити її розвиток. Ключовими питаннями залишаються гендерні особливості, тобто чому частіше хворіють саме жінки та чи є ті ліки, які здатні побороти цю недугу.
Лікар-невролог КНП «ТОКЛ» Тернопільської обласної ради Марія Шкробот давно вивчає всі тонкощі цієї хвороби. Варто додати, що хворобою Альцгеймера займаються як лікарі-неврологи, так і психіатри, адже це одна із форм сенільної деменції. Марія Анатоліївна неодноразово стажувалася за кордоном та у столичних клініках. У свою професію закохана всім серцем, а ще чітко розуміє її складність та відповідальність. Родом вона з родини медиків або, правильніше відмітити, з цілої династії славетних лікарів. Відчуваючи покликання, вирішила здобувати медичну освіту на базі Тернопільського вже національного медичного університету. У Тернопільській психоневрологічній лікарні пройшла спеціалізацію із неврології, де працює і до сьогоднішнього дня лікарем-неврологом. Пишається тим, що саме Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня стала першим місцем роботи, адже мало хто знає, що це один із передових сучасних медичних закладів нашої держави. Про лікарню, її оснащення, сучасні відремонтовані відділення, водолікарню та кваліфікований персонал чули навіть за кордоном та неодноразово приїжджали переконатися. На базі судинного відділення відкрито великий реабілітаційний центр, нещодавно тут побували гості із Чехії, Польщі та США. Великим здобутком лікарні є молоді лікарі. Відвідавши різні країни та набравшись досвіду, вони із впевненістю впроваджують численні позитивні зміни.
Наша сьогоднішня експертка розповіла про складну хворобу, від якої страждають мільйони людей. Адже тисячі речей необхідні здоровому і тільки одна хворому – здоров’я. Тому роль лікаря полягає не лише у лікуванні захворювань, а й у вмінні їх попередити.
«Якщо ви забуваєте, куди поклали ключі, це ще не хвороба, але якщо ви не знаєте, для чого вони призначені, це вже проблема»
– Початок хвороби Альцгеймера спостерігається у неврологічних порушеннях. На це й варто звернути увагу. Діагноз хвороба Альцгеймера в нашій країні виставляється рідко і в дуже важкій стадії. Більше того, в Україні достовірної статистики захворюваності на цю хворобу немає, адже вона може мімікрувати на фоні інших захворювань, у тому числі й психіатричних. Це хронічне захворювання нервової системи, яке призводить до пошкодження нейронів, а згодом до відмирання тканин мозку. У світі налічується близько 20 мільйонів людей з даною патологією. Згідно з даними міжнародної літератури, до 2050 року таких пацієнтів буде понад 50 мільйонів.
За статистикою переважно страждають люди похилого віку, проте протягом останніх років хвороба помолодшала, і причиною цього є страшенно насичений ритм життя, потік великого об’єму інформації. Це захворювання відбирає в людини вісім життєво необхідних навичок: пам’ять, мову, орієнтацію в просторі та часі, здатність адекватно сприймати навколишнє середовище, конструктивні здібності, можливість вирішувати буденні проблеми, функціонування, здатність до самообслуговування, – розповідає Марія Шкробот.
– Що провокує дану хворобу?
– Основними факторами ризику є: генетична схильність, ожиріння, цукровий діабет, гіпертонія, серцева недостатність, судинні захворювання, хронічна депресія та стреси, паління, сидячий спосіб життя. Також можна сюди ж віднести атеросклероз, роботу з токсичними речовинами, психологічні та черепно-мозкові травми. Варто знати, що головним синдромом цієї хвороби є втрата пам’яті, а не забудькуватість. Мені пригадуються слова одного американського вченого, який чітко описав різницю між неуважністю та першими ознаками важкого захворювання: якщо ви забуваєте, куди поклали ключі, це ще не хвороба, але якщо ви не знаєте, для чого вони призначені, це вже проблема. Тому обов’язково варто почати віддавати собі звіт, що я роблю та чому?
– Ви сказали, що у цього захворювання є стадії, розкажіть детальніше.
– Так. Перша – це доклінічна стадія, яка характеризується забудькуватістю та неповним відтворенням подій. Друга – легка, коли втрачається пам’ять на поточні події. На цьому етапі порушується абстрактне мислення, людина починає втрачати навики у розмові, тобто важко підбирати слова. Самостійно подорожувати вона також не може. Починає погано орієнтуватися в просторі та часі, задає одні й ті самі запитання. З’являються проблеми з уточненням інформації, яка вже відома. Починаються проблеми з комунікацією, хворий часто губить речі. Періодично у таких хворих відбувається емоційний дисбаланс, він може супроводжуватись агресією, збудженням, зривами, спробами втечі з дому. Третя стадія – помірна. Коли відбувається втрата пам’яті на події теперішнього часу і недавнього минулого, але при цьому зберігаються спогади про дитинство і молодість. Часова та просторова дезорієнтація, тотальна розгубленість. Четверта стадія – важка. Повна втрата пам’яті, пацієнти втрачають уявлення про навколишнє оточення та час, хворий себе вже не усвідомлює, потребує постійного догляду. Такі люди перебувають у стадії важкого недоумства (деменції). Також під час цієї стадії спостерігаються важкі неврологічні порушення та епінапади (судомні напади).
«Ефективності жодних ліків не доведено»
– Як діагностувати хворобу?
– Діагностика полягає у лабораторних обстеженнях. А саме: визначення загального аналізу крові, біохімічного, визначення цукру в крові, електролітів. Контроль функції печінки, нирок, підшлункової залози. Також слід провести пацієнту МРТ головного мозку, позитронну емісійну комп’ютерну томографію та енцефалограму. Останнє дослідження, до речі, вкрай важливе, оскільки енцефалограма саме визначає ту епіактивність, котра може провокувати розвиток хвороби швидким темпом.
Нещодавні дослідження довели, що вживання антидепресантів разом з різними психотропними медикаментами в минулому можуть спричинити епінапади, які напряму пов’язані з хворобою Альцгеймера.
– Чим лікується ця хвороба?
– Усім боязко чути ці слова, але хвороба Альцгеймера (ХА) не виліковна. Вона призводить до неможливості психічної діяльності й повного знищення інтелекту. Ефективності жодних ліків не доведено. Тому лікування даного захворювання може бути лише симптоматичним.
– Якщо ліків від такої хвороби не існує, то мають бути застереження, профілактика?
– Саме так, і на цьому я би хотіла детальніше запинитися. Важливо, щоби цю інформацію справді оцінили і взяли до уваги. Оскільки наше суспільство не звикло брати до уваги профілактику, а лікування не завжди дає позитивний ефект. Отже, одним із важливих пунктів є тренування мозку, вивчення віршів та іноземних мов, розгадування кросвордів, гра на музичних інструментах. Вживання корисної їжі, а саме: морська риба, нежирне м’ясо, яйця, продукти з цільного зерна, овочі, фрукти, горіхи, кисломолочні продукти. Варто уникати надлишку вуглеводів, виключіть із раціону копчену їжу, сіль, цукор, смажене жирне м’ясо. Як би це банально не звучало, але кожна людина, котра хоче бути здоровою, повинна стежити за своїм фізичним здоров’я. Уникайте великого впливу алкоголю, підтримуйте своє тіло у належній формі. Обов’язково слід займатися спортом або ж включити до свого щоденного догляду елементарні фізичні навантаження (40 хвилин навантажень двічі в тиждень)
Також цікавим та доведеним фактом є те, що бактерії, котрі знаходяться в ротовій порожнині і спричиняють хворобу ясен, можуть стати і причиною хвороби Альцгеймера. Звідси випливає, що спостерігати за здоров’ям зубів та вчасно відвідувати лікарів – обов’язок кожної свідомої людини. Також я би радила, безумовно, усім частіше проводити час на свіжому повітрі та слухати свою улюблену музику, адже доведено, що саме музика позитивно впливає на нашу нервову систему та запобігає розвитку деменції.
Тепер ми більше знаємо про цю підступну невиліковну хворобу. На завершення Марія Анатоліївна додає, що хвороба Альцгеймера не вибирає людей, тому заручником її може стати кожен із нас. Варто пам’ятати, що похилий вік — головний фактор ризику. На кожні п’ять років після 65-річного віку показник ризику збільшується приблизно вдвічі
Світ ще не придумав ідеального методу лікування. Тому важливо спостерігати за сигналами організму. Також слід бути уважними й особам, які оточують потенційного хворого, особливо родичам. Якщо ви помітили, що ваші знайомі поводяться не так, як раніше, і спостерігаєте у них вищеперелічені симптоми, звертайтеся до спеціалістів. На базі психоневрологічної лікарні є кваліфіковані медики, котрі зможуть надати допомогу та вчасно діагностувати небезпечне захворювання.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Лікар-невролог Марія Шкробот, новини Тернополя, хвороба Альцгеймера
3808