У Бережанах книги здають на макулатуру, щоб звільнити приміщення під муніципалітет
Уже кілька років триває епопея навколо Бережанської районної бібліотеки імені Тараса Шевченка. Містяни стверджують, що її бібліотечний фонд вивозять на… макулатуру. Для припинення наруги над книгами небайдужі бережанці навіть направили звернення до Міністра культури Євгена Нищука.
– Із серпня мені стало відомо, що заступник міського голови Бережан Петро Адамович та головний бухгалтер міської ради змушують бібліотекарів міської бібліотеки ім. Б. Лепкого виносити з приміщення книгозбірні бібліотечний фонд. Прийшовши у бібліотеку, я побачила пов’язані книги на підлозі, складені у мішки, а також пусті стелажі. Директор книгозбірні Василь Калинюк повідомив мені, що літературу приготували для вивезення на макулатуру. Побачивши це, я викликала поліцію, щоб задокументувати злочин, – розповіла завідувач бібліотеки Бережанського агротехнічного інституту Наталія Трач.
Наталія Михайлівна також додала, що їй відомо, як Василь Калинюк власним транспортом вивозив книги на макулатуру (останній раз вивезли автомобілем «КамАЗ» приблизно 1500 кг макулатури), а виручені кошти зберігає у своєму кабінеті.
– Починаючи з 2009 року, чиновники бережанської влади поступово знищували районну бібліотеку. В 2016 році я як читач звернулася до Бережанського районного суду щодо захисту своїх прав. На даний час справа знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді, але поки тривають судові тяжби, бережанські чиновники, всупереч законодавству, знищують заклади культури. Фонди Бережанської районної бібліотеки ім. Т. Шевченка та дитячої бібліотеки ім. Л. Українки комплектувалися протягом десятиліть, у них знаходилось понад 90 тисяч книг! Приблизна вартість фондів центральної бібліотечної системи становить 1,3 млн. гривень. А що залишилося на даний час у власності ЦБС, мені не відомо. Знаю лише те, що Бережанська районна бібліотека ім. Т. Шевченка та дитяча бібліотека ім. Лесі Українки залишилися у двох кімнатах зі столами та кріслами без книг, – із розпачем розповідає пані Трач.
Бібліотекар звернулася до Міністра культури України Євгена Нищука, в якого просить створити комісію щодо цієї справи та зупинити знищення всієї бібліотечної системи в Бережанах.
Зовсім іншу картину намалювали представник влади і директор міської бібліотеки. Так Василь Калинюк повідомив, що за рішенням сесії Бережанської районної ради весь фонд районної бібліотеки залишили міській бібліотеці.
– На сьогодні відбувається інвентаризація літератури. З більш ніж 80 тисяч одиниць зберігання опрацьовано 32 тисячі. Звичайно, з цієї кількості є незначна частина на писання. Це зношена і морально застаріла література. До прикладу, книга Івана Франка 1954 року видання користувалася популярністю і за понад півстоліття дуже зношена. Оскільки в нас ще є кілька примірників цього автора пізніших років, тому було прийнято рішення цю книгу списати. На сьогодні є три акти на списання, які погоджено відповідною комісією, що створена згідно з наказом міського голови, – розповів Василь Калинюк.
Також пан Василь повідомив, що в 30 мішках у приміщенні бібліотеки і справді зберігаються книги, які буде вивезено на макулатуру. А ще Василь Михайлович підтвердив, що раніше також уже вивозили списану літературу на макулатуру, від цієї операції заробили понад 5 тис. грн., які знаходяться не у його робочому кабінеті, а на рахунку бібліотеки.
Заступник міського голови Бережан Марія Бойко доповнила, що коли відбувається списання книг, то все робиться згідно з передбаченими нормами.
– Акти списання літератури, застарілої за змістом та зношеної, подаються на розгляд сесії Бережанської міської ради. Ухвалено відповідні рішення щодо списання літератури (основних фондів) комунального закладу Бережанська міська бібліотека ім. Б. Лепкого. Все це робиться відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування». Для цього створено комісію (13 чоловік), до складу якої, зокрема, входять спеціалісти бібліотечної справи, депутати міської ради, директор Бережанського музею книги, голова постійної комісії у справах освіти, науки, молоді, культури, спорту та туризму Бережанської міської ради. Ніхто нормальні книги в макулатуру не здає! Будь-яка стара книга має цінність. Навіть ті ж томи Карла Маркса, Леніна не варто знищувати, а зберегти, щоб показати нащадкам, який це був маразм. Міська рада пропонувала віддати під таку літературу окрему кімнату, бо це теж цінні книги, – розповіла заступник мера Марія Бойко.
Але, як з’ясувалося, справа не лише у книгах. Виходить, мерію найперше цікавить приміщення на вулиці Банковій. Ще в 1966 році його було передано районній бібліотеці. Коли розпався Радянський Союз, нерухомість поділили між містом і районом, внаслідок чого бібліотека стала власністю територіальної громади району. На підставі одного з рішень сесії райради керівництво книгозбірні в 2005 році виготовило свідоцтво на право власності на приміщення. Однак у 2009 році міська рада подала у Бережанський суд позов, щоби скасували рішення сесії Бережанської райради, яке стосувалося приміщення бібліотеки. Суддя без аргументації задовольнив позов та скасував свідоцтво на право власності. Керівництво бібліотеки власними силами намагалося відстояти будівлю за районом, подавши апеляцію, а потім – касацію, але обидва суди вищих інстанцій залишили рішення Бережанського суду в силі. Питання з бібліотекою тривалий час ніхто не піднімав, але у першій половині 2015 року депутати міської ради ухвалили рішення виробити свідоцтво на право власності на це приміщення. Що й було зроблено.
Півтора року тому ми вже піднімали тему Бережанської районної бібліотеки, і тоді голова РДА Володимир Петровський запевняв нас, що ніхто й нікуди переносити бібліотеку не буде, вона, може, лише трішки потісниться. Його підтримав голова районної ради Василь Білик: «Бібліотека передає місту одну кімнату, натомість міська рада укладає договір оренди з бібліотекою за символічну одну гривню на рік».
Але не так сталося. Місто, маючи на руках свідоцтво на право власності, озвучило розмір орендної плати, яку йому мала би сплачувати районна бібліотека, якщо б не захотіла вивільнити приміщення, – 128 тисяч гривень на рік. Цифра, звичайно, для бібліотеки і для районного бюджету, який її утримує, виявилась непосильною. Тому районна влада нічого кращого не знайшла, як відселити районну бібліотека в інше приміщення. Навіть були наміри дорослу і дитячу бібліотеки перевести в село Жуків, що за сім кілометрів від Бережан. А на її місці рішенням Бережанської міської ради від 26 травня 2016 року з нуля створено комунальний заклад «Бережанська міська бібліотека ім. Б. Лепкого». Значна частина працівників районної книгозбірні були переведені в міську, там же залишилася більшість бібліотечних фондів.
Як вдалось дізнатися «Номер один», і це підтвердила нам Марія Бойко, у двоповерхове приміщення бібліотеки, яке знаходиться в центральній історичній частині Бережан, керівництво міськради планує «переселити» чиновників мерії, яких із отриманням містом статусу обласного значення стало значно більше.
– По кілька відділів у нас знаходиться в одному кабінеті, робочих місць не вистачає, тому було ухвалено рішення, що міська рада переходить у той будинок, де нині є бібліотека, на вулицю Банкову (у давні часи там була мерія), а міська бібліотека ближчим часом має перебратися в приміщення ДІАЗу – ратушу, де зараз мерія. Це буде логічно, щоб об’єкти культурної сфери – музей та бібліотека – знаходились під одним дахом. Але це відбуватиметься поступово, тому що потрібно зробити ремонт приміщень та одночасно навести належний порядок із книжками, враховуючи очистку від пилу, якого, мабуть, десятками років ніхто не витрясав, – сказала Марія Бойко.
Правильно це робиться чи ні, не нам судити, є компетентні органи, які мають дати таким діям належну оцінку. Але в даному випадку треба визначити, по-перше, чи в ратуші є відповідні умови для зберігання книг, журналів та газет, а по-друге, будівля є державною власністю, то чи дасть добро на це переселення Фонд державного майна, не відомо.
ДОВІДКА
Станом на 1.01.2017 року бібліотечний фонд налічував 93 406 документів, з них 83 719 книг, 9 656 періодичних видань. Користувачами бібліотеки були 742 чоловіки, з них 317 – діти. Здійснено передплату періодичних видань на 2017 рік на 134 тис. грн. У травні 2017 року придбано нову книжкову продукція на суму 10 тис. грн.
За інформацією Бережанської міської бібліотеки ім. Б. Лепкого.
КОМЕНТАР:
Василь Вітенко, голова Тернопільського обласного відділення Української бібліотечної асоціації:
– Наша організація позивається, вимагаючи відмінити рішення районної ради про передачу місту Бережани приміщення двох бібліотек і їхніх фондів. Суд першої інстанції ми виграли, потім був апеляційний суд, який став на бік міської ради. Зараз справа перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді. Незважаючи на це, районну бібліотеку відселили в інше приміщення і станом на 1.01.2017 року за нею рахувалося всього… 23 книги. Місто забрало всі фонди і тепер тоннами їх списують і, за інформацією місцевих жителів, кудись вивозять, щоб не було проблем, ховаючи кінці в воду. А все для того, щоб вивільнити приміщення під службові кабінети працівників міської ради. Одні люди, що працюють у міській бібліотеці, змирилися з цим, інші – криком кричать, щоб не робили цього. Але оскільки ці дії вчиняє місто, а не район, впливу на них ніхто не має. Я думаю, тут своє вагоме слово, проаналізувавши ситуацію, мають сказати правоохоронні органи.
Олександр Степаненко, голова ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ»:
– Хоча ми й живемо у час, коли читання книжок і відвідування бібліотек для багатьох перестало бути життєвою необхідністю, у тих містах і селах, де працівники культури працюють творчо, бібліотеки не виглядають порожніми. Там оновлюється книжковий фонд та друкована періодика, відкриваються інтернет-центри, проводяться цікаві публічні заходи, є співпраця з творчими спілками і громадськими організаціями. Там бібліотека, без перебільшення, стає центром культурного і громадського життя. Саме такими, за твердженнями багатьох колег по бібліотечній справі, є центральні районні бібліотеки у Бережанах. І тому їх не можна втратити. Це буде плямою на репутації нас усіх: депутатів, міських голів, президентських посадників та громадськості.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418