Хоч поки що неофіційно, але медицина в Україні стає ринковою. Лікувальні заклади більше не можуть інертно плисти за течією, інакше втратять усіх своїх пацієнтів. У передовиках залишаться ті, хто зможе надати якіснішу послугу населенню. Тут вирішальними будуть кваліфіковані кадри, обладнання та умови перебування хворих. Ті, хто усвідомив це раніше, сьогодні вже мають перші результати у вигляді укладених договорів з територіальними громадами.
Відкривають нові напрямки
«Номер один» уже розповідала, що Тернопільська міська лікарня №2 першою в регіоні уклала договір на обслуговування населення територіальної громади. Це був пілотний проект, і вже сьогодні можна говорити про його результати. Отож механізм діє. Сьогодні у продовження теми головний лікар ТМКЛ №2 Віктор Кміта розповість про деталі співпраці та нові завдання, які виникли перед лікувальними закладами у рамках цієї співпраці.
Попит породжує пропозицію. Аналогічний принцип діє і в галузі медицини. Якщо населенню потрібна якась послуга, то необхідно її забезпечити, інакше пацієнт шукатиме її в іншому місці, каже керівник закладу. Саме тому за півроку в міській лікарні №2 з’явилося кілька нових профілів діяльності, на які була потреба у населення.
– Наша лікарня з року в рік вдосконалює свою базу. У жовтні пологове відділення відзначатиме 40 років своєї діяльності. У цей період плануємо відкрити на його базі перинатальний центр другого рівня. Це абсолютно новий заклад у структурі галузі охорони здоров’я області. На придбання обладнання з міського бюджету виділено понад три мільйони гривень. Внесено зміни у штатний розпис, триває підготовка кадрів, – розповідає Віктор Кміта. – У перинатальний центр закупили УЗД-апарат, який дозволяє проводити діагностику новонароджених, кювези для недоношених, дихальний апарат. Для роботи на обладнанні спеціально підготовлено спеціаліста. Тепер усіх новонароджених оглядатиме лікар-УЗД. Тому, якщо у дитинки є якась патологія, її можна виявити на ранніх стадіях й одразу розпочати лікування.
У квітні цього року в амбулаторному відділенні лікарні відкрито п’ять операційних ліжок з приводу лор-патології. Підготовлено молодого спеціаліста, який проходив стажування у різних клініках Польщі. З квітня по вересень тут проведено понад 180 операцій.
– Також в амбулаторному відділенні проводять операції лазером з приводу геморою. Таким операційним втручанням підлягають пацієнти з ранніми формами захворювання, – розповідає головний лікар. – Попередньо проводиться обстеження пацієнта. Під час операції він перебуває у денному стаціонарі. Ввечері йде додому, а потім лише приходить на перев’язки і знаходиться під контролем у лікаря. Тобто лікування проходить швидко та малотравматично. Обладнання для проведення таких операцій закупив інвестор. Придбати його за бюджетні кошти ми б не змогли. У цьому році в нас запроваджено нову послугу – артроскопію колінного суглоба. Її суть полягає в тому, що пацієнту з запаленням суглоба чи іншими патологіями, які супроводжуються сильним болем, вводять спеціальні медикаменти. Вони знімають запалення і людина швидше повертається до нормального ритму життя.
У вересні цього року в міській лікарні №2 розпочне роботу кабінет комп’ютерної томографії. Це також проект інвесторів. Тепер пацієнти зможуть обстежувати всі органи та системи.
Усі ці нововведення покликані покращити якість надання медичної послуги пацієнту, аби він отримав увесь спектр допомоги, а не їздив на обстеження чи лікування в інші регіони. Такий підхід до роботи оцінили керівники інших громад, тож уже подали свої пропозиції щодо співпраці з лікувальним закладом.
– Наразі ми працюємо з Байковецькою сільською громадою, яка, за моїми даними та за словами голови, задоволена наданням медичних послуг. Новостворені громади мають самостійно обирати заклади другого рівня. А головний критерій – можливість забезпечити лікувальний процес. Є лікарні, які уклали договори з громадами, але через відсутність обладнання та кваліфікованих спеціалістів не можуть надати відповідної допомоги. Виходить, ради різних рівнів перераховують кошти, але населення не отримує очікуваної допомоги, – каже Віктор Кміта.
Орієнтація на якісну послугу
Раніше, обираючи лікарню, населення користувалось принципом територіальної приналежності. Тобто куди ближче їхати. Зараз люди стали більш мобільними. Чимало громадян мають власний транспорт, користуються автобусним сполученням, тому цей принцип відійшов на другий план. Натомість пацієнти хочуть отримати якісну медичну послугу. Аби лікування було швидким, незатратним та ефективним.
– 37% пацієнтів, які обслуговуються в лікарні, не є мешканцями обласного центру. Натомість на них витрачаються кошти міського бюджету. Так довго тривати не може. Відношення між лікувальним закладом та громадами мають бути упорядкованими, тим більше, що пацієнти з навколишніх сіл все одно лікуються в нас. Отримавши перерахунки за надання допомоги, ми могли б удосконалити базу лікарні і покращити якість медичних послуг. В іншому випадку кошти просто розпорошуються.
Медики переконані, що медична послуга має бути платною. Інше питання, хто повинен її фінансувати: пацієнт, держава, страхова компанія. У попередньому проекті закону про медицину йшлося, що медичну послугу, яку отримує пацієнт, має оплачувати обласне управління охорони здоров’я. Наразі не зрозуміло, на якому етапі перебуває ця перспектива. Нова команда МОЗ поки не подала своїх пропозицій. Якщо це питання не врегулювати, то якість медичної допомоги буде низькою.
Також погана тенденція з кадрами, а саме відтік кадрів.
– Коли мій колега із Східної України, який має вищу категорію по анестезіології, кинув роботу і пішов працювати таксистом, коли щоденно розраховуються та виїжджають за кордон десятки працівників молодшого та середнього персоналу, то вже скоро медицину чекає кадровий колапс. Наші лікарі в більшості дуже професійні і ними цікавляться поляки. Їхні кадри виїхали у Західну Європу, і ми скоро можемо мати аналогічну проблему, – каже Віктор Кміта.
До слова, середня заробітна плата медсестри становить від 1200 до 1600 грн., а лікаря – 2200 грн. плюс надбавки.
На жаль, держава досі не визначила механізму співпраці лікувальних закладів та новостворених територіальних громад. Відтак, укладання договорів відбувається виключно через Тернопільську міську раду. Громада виявляє бажання отримувати медичну допомогу, звертається у мерію, укладає договір, перераховує кошти, міська рада через казначейство спрямовує їх у лікувальний заклад. Розмір сплати визначається із врахуванням кількості жителів, які обслуговуються в лікарні. Наприклад, згідно з розрахунками, Байковецька громада має сплатити міській лікарні №2 1.4 млн. грн. в рік. На сьогодні перераховано 760 тис. грн.
– Розрахунок коштів на лікування одного пацієнта визначає громада. Та варто врахувати, що чим менша сума, тим менша послуга. Наприклад, у нас є домовленість із громадою, що одну томографію в рік ми проводимо безкоштовно. А керівництво вже самостійно визначає ту вразливу категорію, якій більше за інших потрібна така допомога, – каже Віктор Кміта
Закупівлі за бюджетні кошти лікувальний заклад проводить через систему Prozorro. Усі договори оприлюднено на сайті лікарні. 99% коштів від фондів йдуть на забезпечення невідкладної допомоги. Тобто коли пацієнт потрапляє у лікарню і потребує негайної допомоги, то можливе одномоментне використання ліків на суму кілька тисяч, а то й десятки тисяч гривень. Також на закупівлю дезінфікуючих засобів та розхідних матеріалів. Ми не витрачаємо їх ні на зарплату, ні на бензин. Усе – для надання допомоги населенню, – каже пан Кміта.
Тож тепер можна стверджувати, що відносини у галузі медицини стають ринковими. Той, хто платить, має право вимагати якісну послугу, а той, хто хоче працювати, повинен йти в ногу з часом й удосконалюватись.
Коментар
Віктор Овчарук, голова Тернопільської обласної ради
– Справді, сьогодні є проблема в тому, що досі не прийнято закону. Зараз він перебуває на розгляді у Верховній Раді. Закон передбачає перевести вторинну ланку – центральні районні лікарні – в обласне підпорядкування і таким чином сформувати госпітальні округи. Область має у цьому плані цікаві напрацювання. Вони полягають у створенні в округах лікарні інтенсивного лікування. Визначено параметри віддаленості крайньої території, довозу, інфраструктури. Госпітальні бази відповідатимуть обласному рівню. Заклад має надавати весь спектр лікування. А фахівці – мати відповідний рівень кваліфікації, щоб повноцінно надати допомогу.
Наразі не визначено долі районних лікарень, однак керівництво області має принципову позицію – вони повинні працювати. Розглядається варіант зміни формату їхньої роботи і перепрофілювання у заклади планового або відновного лікування. Наприклад, пацієнту надали невідкладну допомогу в обласному центрі, а на подальше лікування перевели у планову лікарню, яка територіально наближена до його місця проживання. При цих лікарнях будуть функціонувати реанімаційні палати, тому в разі ускладнень пацієнт зможе отримати необхідну допомогу.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: громади, Кміта, лікарня, обладнання, тернопіль, угоди
3811