Саранчуківський сільський голова Володимир Петровський: «Дубаїв у нас точно не буде, але додаткових 1,2 млн. грн. на рік з однієї свердловини у бюджет громади надходитиме»
За найоптимістичнішими прогнозами, перші кубометри газу добудуть у липні цього року, за найпесимістичнішими – ближче до нового року. Перші свердловини збудують на території Саранчуківської об’єднаної територіальної громади поблизу села Мечищів, що в колишньому Бережанському районі.
Про газ на Бережанщині знали ще 50 років тому
Ще в далекому 1973 році радянська влада направила на Тернопільщину Калуську геологічну експедицію глибокого буріння для проведення геологорозвідки в селі Посухів Бережанського району на предмет виявлення покладів газу. Фахівці пробурили свердловину глибиною 2400 метрів. При випробуванні пластів на глибині 1728 метрів дослідники отримали приток газу 32 тис. куб. м на добу. Оскільки величина родовища була значно меншою, ніж, скажімо, у тому ж Сибіру, а ми говоримо, нагадаємо, про часи Радянського Союзу, тому свердловину в Посухові законсервували до кращих часів, а інформація про це родовище зберігалася в архіві. У зв’язку з агресією Росії, Україна порвала з нею майже всі стосунки, вирішивши відмовитися і від газової «голки» північного сусіда. Почали пошуки альтернативних газових родовищ в Україні. І тоді згадали про свердловину на Бережанщині.
Одна з приватних компаній, яка спеціалізується на бурінні свердловин, зголосилася розробляти це родовище, отримавши відповідну ліцензію. Оскільки село Посухів належить до Бережанської міської громади, то справу вели з тодішнім міським головою Володимиром Музичкою та його першим заступником Петром Адамовичем. Але бережанська влада зробила велику помилку, що відкрито про цей проєкт не розповіла мешканцям Посухова. Лише коли розпочалися підготовчі роботи, занедбану ферму почали зносити і готувати для потреб бурильників, а в селі шукати житло, бо ось-ось мали заїжджати газовики, про ці плани дізналися селяни. Воно може б нічого, і на початках жителі Посухова привітно ставилися до подібних планів, але тут втрутилась політика. Якраз в активній фазі відбувалися місцеві вибори й один із кандидатів у мери почав бити на сполох, мовляв, у криницях зникне вода, а саме село може провалитися під землю. Навіть були зібрані підписи людей, які виступили проти планів щодо видобутку газу. На зустріч із селянами приїхало керівництво фірми, яка мала розробляти родовище, але їм навіть слова не дали, документи виривали з рук і попросили їхати геть.
Мешканці Мечищева дали добро на буріння свердловини в їхньому селі
Керівництво ТОВ «Карпатнадра» перебувало в легкому шоці. Адже його спеціалісти мають досвід буріння свердловин у Полтавській, Луганській, Сумській та Івано-Франківській областях, і нічого подібного не зустрічали. Логічно, що питання зі свердловиною у Посухові відклали, мабуть, до кращих часів, однак вони таки мали плани працювати на Тернопільщині і запропонували свої послуги сусідній Саранчуківській громаді.
– Із розвитком новітніх технологій є можливість виявити обриси родовищ за допомогою сейсмічної розвідки. Вона підтвердила, що у селі Мечищів є поклади, більше того, фахівці точно побачили, що це обриси саме газу, а не інших копалин, тому прийшли до нас за погодженням. Я добре усвідомлював, що в Мечищеві могла повторитися ситуація, як у Посухові. Тому перед тим як щось робити, делегація Саранчуківської СТГ, у яку ввійшли місцеві активісти, старости навколишніх сіл, начальник відділу земельних відносин сільської ради, в тому числі і я, побувала в Городоцькому районі Львівської області, де поблизу села Завидовичі функціонують газові свердловини ТОВ «Карпатнадра». Учасники поїздки ознайомилися з процесом буріння газової свердловини, роботою міні-заводу з підготовки газу, а також із можливими ризиками для навколишнього середовища, – сказав Саранчуківський сільський голова Володимир Петровський.
Представники ТОВ «Карпатнадра» розповіли про соціальні проєкти, які його підприємство реалізує для територіальних громад, на території яких видобувають газ. Члени делегації прийшли до висновку про перспективність і необхідність реалізації проєкту з видобування газу на території Саранчуківської СТГ.
Учасники поїздки на Львівщину розповіли односельцям, що жодної загрози газова свердловина не несе ні самим жителям, ні екосистемі. Пан Петровський запросив фахівців зустрітися з усіма мешканцями села Мечищів.
– За законом на час коронавірусу можна було б і без громадських слухань ухвалити відповідне рішення виконкому і запустити цей процес. Але навіщо нам ще однієї «революції»? 2 лютого в сільському клубі був аншлаг. Однак люди були підготовлені, зроблено відповідні роз’яснення. Один з місцевих жителів, який усе своє свідоме життя пропрацював на газових родовищах, задав кілька професійних запитань, на які отримав кваліфіковану відповідь. А тоді сказав: люди, повірте мені, я довго працював у цій сфері, тому кажу, що тут підводних течій немає, ніякий це не сланцевий газ, усе в межах норми і без шкоди для здоров’я мешканців села і навколишнього середовища. І всі учасники сходу села одностайно погодилися, що варто дати згоду на видобування газу, – повідомив голова громади.
А на минулому тижні, 17 лютого, відбулася сесія Саранчуківської сільської ради, на якій депутати, які представляють громаду, дали дозвіл на вивчення родовища. ТОВ «Карпатнадра» виділили земельну ділянку площею 1,5 га для підготовчих робіт, яка з часом буде зменшена до 30 сотих. Поруч збудують установку підготовки газу (УПГ), звідкіля він надходитиме в магістральний газопровід. Якщо у травні розпочнуться роботи, то газ, напевно, у липні вже будемо мати, – оптимістично каже пан Петровський.
Мечищівське родовище експлуатуватиметься до 50 років
Після морозів розпочнуться підготовчі роботи до буріння, нині ж ТОВ «Карпатнадра» працює над отриманням останніх дозвільних документів.
– На даний момент виготовлено проєкт на пошукову свердловину в Мечищеві. Далі в Міністерстві екології маємо погодити оцінку впливу на довкілля (ОВД). Отримавши її, Держпраця дає дозвіл на проведення робіт. У компанії «Укрнафта» вже замовили бурову установку. Це електроустановка «Уралмаш 4Е», яка в кілька разів екологічніша за дизельну, – розповів технічний директор ТОВ «Карпатнадра», Михайло Трембач, до речі, уродженець села Ладичин, що на Теребовлянщині, котрий з 1980 року професійно займається бурінням і має величезний досвід у цій сфері
Фахівець зазначив, що орієнтовний цикл спорудження однієї свердловини становить 205 днів.
– Проєктна глибина свердловини у Мечищеві по вертикалі становить 1900 м. Сам процес буріння займає 81 день. Підготовчі, монтажні й демонтажні роботи триватимуть ще 22 дні. І 87 днів за проєктом здійснюватиметься випробовування. Тобто під новий рік, а якщо точніше, то десь на Михайла (21 листопада, – авт.) газ буде точно, – запевнив пан Трембач, напевно, трішки з запасом сказавши про дату отримання «першого» газу, бо все-таки робити прогнози – справа невдячна.
Мечищівська свердловина стане першою в Тернопільській області, з якої здійснюватиметься промисловий забір газу.
– Це пошукова свердловина для того, щоби підтвердити запаси газу. Як буде газ, тоді переведемо її з пошукової в експлуатаційну та отримаємо дозвіл на експлуатацію. У середньому подібні родовища експлуатуються від 30 до 50 років. За проєктом, на добу мали би видобувати 35 тис. куб. м газу, хоча на сьогодні точної цифри не знає ніхто, це може бути як 25-ть, так і 70 тис. куб. м. Від того, якою буде розвідка Мечищівської свердловини, залежить наша робота на цьому науковому полігоні, протяжністю 40 км і шириною 8,5 км, в який входять кілька сіл (Саранчуки, Рибники, Слов’ятин, Божиків, Рай). Упродовж двох років на території Саранчуківської громади плануємо пробурити чотири свердловини, а в ідеалі їх може бути й вісім, – повідомив Михайло Трембач.
І сільський голова, і представник «Карпатнадра» в один голос кажуть, що після реалізації цього проєкту Мечищів не стане, напевно, найбагатшим селом Тернопільської області, а його жителі не купатимуться в грошах, але те, що село зміниться на краще, однозначно.
– Чим більше газу добуватимемо, тим красивішим буде село. На жаль, у нас немає такого законодавства, що ми можемо напряму, скажімо за собівартістю, продавати газ місцевим споживачам. Але те, що жителі Мечищева матимуть роботу, громада – серйозні відрахування до бюджету, а соціальна сфера села – підтримку з нашого боку, це я можу гарантувати. Можливо, у перспективі біля свердловини можна буде встановити газову заправку. Подібна практика є в Росії, де за допомогою установки підготовки газу відбувається перехід на низький тиск (до 16 атмосфер), щоби можна було заправляти автомобілі і набивати балони, – каже досвідчений бурильник.
– 35 тис. куб. м газу на добу – це не фантастика. Дубаїв у нас точно не буде, але додаткових 1,2 млн. грн. на рік з однієї свердловини у бюджет громади поступатиме (3-відсоткова рентна плата від видобутого газу). До того ж фірму обіцяють реєструвати на території Саранчуківської громади, відповідно у наш бюджет сплачуватиметься податок із доходу фізичних осіб (ПДФО). До 10-12 людей там працюватимуть із зарплатою від 17 тис. грн. і вище. Наші партнери пообіцяли, що там матимуть роботу майже всі місцеві, а це ще один плюс, адже наші мешканці отримають робочі місця з гідною оплатою праці. Якщо на території громади пробурять чотири свердловини, про що власне йдеться, то це плюс до бюджету 5-6 млн. грн. Для когось, можливо, це малі кошти, але для нашої громади це досить суттєво. Окрім того, буде підписано договір про соціальне партнерство: в якому селі буде розміщена свердловина, там соціальні установи (школа, клуб, церква) отримуватимуть, згідно з договором про соціальне партнерство, допомогу, – підсумував Володимир Петровський.
Якщо цей амбітний проєкт вдасться реалізувати, то навіть те, що українці на тисячну долю будуть менш залежні від агресора Владіміра Путіна, вже буде нашою великою перемогою…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: бережани, видобуток, Володимир Петровський, газ, газета "Номер один", новини Тернопільщини, Тернопільщина
3808