Збирання картоплі в Україні зазвичай заведено проводити в останні вихідні серпня, коли вся рідня з’їжджається допомагати в села та на дачі. Залежно від сорту та погоди деякі господарі нерідко вирішують копати бульбу в кінці вересня чи у жовтні й на врожай не нарікають. Поспілкувавшись із місцевими жителями різних регіонів Тернопільщини, ми дізналися, яка ж картопля вродила у них. Деякі тернополяни поділилися технікою доброго врожаю, ціною продажу бульби, оскільки погреби від неї переповнені.
«Від впливу світла у картоплинах накопичуються солонін та чаконін»
Картоплю вважають другим хлібом. Більшість із нас за наявності ділянки намагається виростити на ній власну бульбу. Але на одному й тому ж городі не завжди вдається зібрати гарний урожай. Одного року картопля тішить великими плодами, а вже наступного дає дрібні. На це мають вплив різні чинники: догляд, підживлення, якість насіння, шкідники, хвороби, погодні умови… Але багато городників забувають, що терміни висаджування також посідають не останнє місце. Встромивши бульбу в землю зарано, існує ризик, що вона підмерзне. Якщо ж не встигнути з посівною, то ґрунт пересохне і картоплі не вистачить вологи. Це все також негативно позначиться на врожайності.
– Нас цього року врожай взагалі не потішив. Картопля маленька, хоча бадилля було гарне. Дощів мало падало, раптові морози все зіпсували. У мене є родичі на Хмельниччині, то порівняно з їхньою бульбою наша взагалі жахлива. Хоча минулого року в нас урожай також був поганий, не знаю чому. Можливо, треба добриво додавати або ж знайти особливий спосіб посадки, яким у подальшому завжди користуватися, – розповіла пані Тетяна із села Ілавче Тернопільської області.
Проте не у всіх так. Поспілкувавшись із багатьма городниками з Тернопільщини, майже всі говорять, що урожай неймовірний. Своїми секретами рекордних врожаїв поділився картопляр Петро, який розробив власну систему вирощування бульби.
– Перед висаджуванням насіннєву картоплю слід добре прогріти, оптимальна температура для цього – 14-17°С протягом місяця-півтора. Прогрівання при температурі понад 20-25°С призводить до вироджування картоплі. При прогріванні на світлі у бульбах утворюються сполуки, так звані інгібітори, які стримують ростові процеси вічок. Тож вони формуються короткими, огрубілими, не обламуються на відміну від тих, що виростають у темноті, і стають тонкими, видовженими та крихкими. Крім того, від впливу світла у картоплинах накопичуються солонін та чаконін, які сприяють захисту рослин від шкідників та хвороб, – зазначив пан Петро.
«Я картоплю не підгортаю, а загортаю»
Картопляр каже, що висаджувати бульбу слід тоді, коли земля вже прогрілася. Орієнтиром можуть слугувати абрикоси та алича: якщо на цих плодових з’явилися бутони, можна сміливо розпочинати городні роботи. І краще це зробити тоді, коли дерева ще повністю не розквітли.
– Велике значення має те, як ви висаджуєте картоплини. Я роблю глибокі ямки, проте засипаю їх двома-трьома сантиметрами землі. Тобто після висаджування город у вас має бути не рівним і не з горбиками, а з заглибленнями. Таким чином зберігається волога, а згодом зручно загортати картоплю. Помилку роблять ті господарі, які добриво засипають у ямку. Щоби підживлення принесло користь, його слід розсипати по всій площі. Наші батьки, діди, прадіди завжди підгортали корчі картоплі у фазі бутонізації. Саме в цей активний період розвитку рослини коренева система розгалужується міжряддям, тому будь-яке механічне втручання в грунт у цей час є надзвичайно шкідливим, бо пошкоджується значна частина коріння. І рослина замість того, щоби стрімко розвивати вегетативні органи, змушена витрачати сили і час на своє відновлення. Тому у фазі бутонізації не можна робити жодного механічного втручання у ґрунт. Я ж картоплю не підгортаю, а загортаю. При багаторазовому загортанні ледь помітних сходів культура захищена від весняних приморозків, а також створюються умови для закладання сильної кореневої системи. Таким чином цього року мене урожай надзвичайно потішив. Картоплі дуже багато, планую продати. Але на ринку 10 грн. за кг будуть казати, що дорого, тому здам 50 мішків по 3 грн. за кілограм і буде добре, – сказав пан Петро.
«Треба враховувати те, що коренева система картоплі поверхнева»
Добрий урожай залежить від техніки садіння. Як краще садити: рядами, гніздами, на гребенях, грядках, у лунках, загущено або широко? Ще один господар Дмитро, який займається вирощування картоплі понад 15 років, розповів, як йому вдалося зібрати добрі плоди у себе на Лановеччині.
– Якщо саджати густо, рослини будуть боротися одна з одною за живлення, за сонячне світло. Якщо ж посадити рідко, то в просторі, що пустує, з’являться бур’яни, і почнеться міжвидова боротьба, що скорочує врожай. Як тоді бути? Я зробив під кущем картоплі кружок діаметром 45-50 см. Згідно з розумною агротехнікою, для цієї культури найбільше підходить трикутна схема посадки й посіву. У якості робочого інструмента використав шнур із вузликами, під якими роблять посів або посадку. Пройшов один ряд просто, а другий – зі зрушенням шнура, у підсумку вийшов рівносторонній трикутник. Треба враховувати те, що коренева система картоплі – поверхнева. Коріння росте більше вшир, ніж углиб. У підгорнутої картоплі коріння в пухкому ґрунті захоплює навколо себе максимальний простір міжрядь. І під бахромою коренів формуються бульби. Вони в такому випадку завжди рівні, округлі. Та зовсім інше життя картоплі у щільному важкому ґрунті. Рослина змушена розвиватися корінням вниз, де ґрунт м’якший. А через це зменшується сфера її живлення. У твердому ґрунті та ще при відсутності підгортання бульби формуються корявими, з усілякими вм’ятинами й наростами. Великих екземплярів мало, зате дрібних – хоч відбавляй! Напевно, у багатьох так, де картопля тільки маленька. Але важливо розуміти, коли краще саджати картоплю в гребені, а коли, навпаки, у борозенках або лунках. Якщо ґрунт у вас важкий, тоді обов’язково треба застосовувати підгортання. А в зонах, де часто йдуть дощі, використовувати посадку в гребені, тому що гребені краще прогріваються, збагачуються повітрям і до того ж оберігають картоплю від вимокання при затяжних дощах. Лунки й борозни є кращим методом саджання бульби, коли попереду можливі сильні дощі. А також його використовують для полегшення підгортання, коли земля міжрядь, що піднімаються, насипається до стебел. Я використав трикутну схему посадки, урожаєм задоволений, – розповів пан Дмитро.
Тепла погода з дощами сприяє розвитку фітофторозу
У 2020 році картоплин під кущами було багато, проте їхній розмір не тішив. Це сталося через весняні заморозки. Травневі дощі дещо покращили ситуацію, проте посприяли розвитку фітофторозу. У західному регіоні нашої країни найкраще висаджувати ранньо-середні сорти. Професійні картоплярі радять із цим не затягувати. До прикладу, минулого року пані Олена із Кременеччини посадила картоплю наприкінці березня, а викопала наприкінці липня, адже в останні роки серпень в Україні досить спекотний, а картопля любить помірний клімат. Але у серпні та ще й у спеку бульба вже не росте. І якщо її вчасно не викопати, то взимку вона гнитиме. Варто пам’ятати, що тепла погода з дощами сприяє розвитку фітофторозу. Від цієї хвороби культуру слід обов’язково обробляти спеціальними препаратами, бо вона може за добу-дві знищити всі картопляні насадження.
Пані Галина з Заліщиків розповіла, як їй вдалося отримати добрий урожай картоплі, а все завдяки якісному підживленню. Її чоловік працює в агрофірмі й добре знає, що потрібно для другого хліба.
– Для картоплі дуже важливо звертати увагу на достатнє забезпечення магнієм. Без додаткового внесення цього елемента отримати хороший урожай буде дуже проблематично, адже для формування продуктивної частини у картоплі використовується його багато. Є різні способи внесення магнію. Можна використовувати калійне добриво, яке містить елемент каліймагнезія, а можна у вигляді сульфату магнію прикоренево і позакоренево по листу. По магнію важливо розуміти, який тип ґрунту. У піщаних ґрунтах його кількість низька, а середній і високий вміст у легкосуглинкових чи середньосуглинкових грунтах. Тому такої великої потреби в цьому елементі може й не бути, але знову ж таки це потрібно вимірювати агрохімічним дослідженням. Ми саджали картоплю в гребені, а підживлювали її за допомогою кальцієвої селітри. Я знаю господарства, які займаються інтенсивним овочівництвом і картоплярством, то вони рано чи пізно мають проблему з тим, що вміст у ґрунті кальцію і магнію падає, це відбувається тому, що картопля виносить дуже багато цих елементів живлення, тому потрібно не забувати його компенсувати. Дуже важливо сформувати належну якість. Від реакції ґрунтового розчину і від співвідношення елементів живлення залежить стійкість до захворювань або пошкодження шкірки картоплі, – зазначила пані Галина.
– Цього року урожай картоплі видався досить великий. У мене декілька городів. До прикладу, з одного рядка наша родина зібрала повних 8 мішків великої картоплі і 3 малої. Цьогорічний урожай справді багатий настільки, що думаю, куди ту бульбу дівати. Всі покупці, з якими працював протягом багатьох років, уже картоплю в нас придбали, а більша половина залишилася. Погодні умови цього року для рослин видалися дуже сприятливими. Достатня кількість тепла та вологи. Надіємося наступний рік буде не гірший. Я не сподівався чесно кажучи на такий урожай, адже картопля не підживлена практично нічим, лише перед висадкою оброблена від шкідників,- розповідає мешканець села Великі Гаї Ігор Стус.
Всі культури потребують захисту, а картопля як рослина, в якої основна продукція росте в ґрунті — агресивному середовищі, несе додаткові ризики. Основа отримання високого врожаю картоплі — збалансоване живлення: мають бути присутні макро-, мікро- і мезоелементи в тих кількостях, які необхідні для отримання максимального врожаю.
– А ми саджали під лопату. У нас територія не велика, тому обійшлося так. На врожай не нарікаю, оскільки картопля велика. Для підживлення використовували пташиний послід. У ньому є й азот, і фосфор, і калій. Причому давали приблизно в таких пропорціях, які потрібні рослинам. Готується він так: за добу до внесення підживлення в ємність насипають пташиний послід і заливають його доверху водою. Потім суміш ретельно перемішують, розбиваючи грудки, додають попіл. Для підживлення її розбавляють десятьма частинами води й заливають «під кіл». Витрата – 6-8 кг сухого пташиного посліду з попелом на сотку землі. Гарна добавка для збільшення врожаю і внесення в ґрунт мулу озер, боліт, а також ряски. Після підживлень обов’язково прорихлювали ґрунт, – сказала пані Світлана з Чорткова.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811