Мажоритарник від Тернополя Андрій Богданець міг не проводити два роки тому жодної агітації – висування від партії «Слуга народу» тоді гарантувало перемогу чи не на кожному окрузі. Відтоді місцеві ЗМІ стали менше приділяти йому уваги. Та виявляється, 37-річний Андрій Володимирович є досить активним у парламентській роботі. Щоправда, хизуватися цим не поспішає.
«Підтримую ініціативи щодо контролю роботи депутата»
– Пане Андрію, які законопроєкти були підготовлені Вами за час роботи у ВР та в комітеті?
– Станом на сьогодні я є автором чи співавтором 50 законопроєктів. Для ширшого розуміння законотворчої діяльності депутата хочу пояснити, що кожен законопроєкт – це надзвичайно великий об’єм роботи. Майже по кожному з них ми співпрацюємо з експертами, представниками асоціацій, професійною спільнотою. Це постійні робочі наради та консультації. Тому для мене головною метою є не кількість, а якість законопроєктів.
– Які з них вважаєте своїм головним досягненням?
– У принципі, кожен законопроєкт є важливим, він вирішує певне коло проблем.
До прикладу, через безліч звернень сільгоспвиробників про втрату врожаю через посуху, зливу, повені виникла необхідність на законодавчому рівні врегулювати економічні аспекти від негативних наслідків негоди. Відповідно було підготовлено та подано законопроєкт №5333, який передбачає унеможливлення нарахування ПДВ на знищений урожай.
Хотів би відзначити і законопроєкт №4277 мого авторства, яким запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції.
Також я є ініціатором законопроєкту №3704, який довший час був на слуху у всіх власників автомобілів на іноземній реєстрації і більш відомий як законопроєкт про доступне розмитнення. У ньому, поміж іншого, передбачені пільгові умови для ввезення в Україну транспортних засобів особами з інвалідністю, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, УБД та інвалідами війни з числа учасників АТО.
– Які із пунктів своєї передвиборчої програми вдалося виконати, а які ще ні? За даними порталу «Слово і діло», із 48 своїх обіцянок Ви наразі виконали тільки 7…
– Я підтримую такі ініціативи щодо контролю роботи депутата. Тому, звичайно, працюю над виконанням своїх обіцянок постійно. Впевнений, що результат моєї роботи це підтвердить. Проте робота народного депутата не повинна обмежуватись виконанням своїх обіцянок, а треба постійно знаходитись у тонусі й реагувати на проблемні питання. Я маю таку думку: працюй сумлінно – і позитивний результат завжди отримаєш.
– За даними порталу, Ви не виконали дві свої обіцянки: бути присутнім на всіх пленарних засіданнях та скасувати недоторканість народних депутатів. Чому?
– У кожної людини є моменти, коли бажання не завжди відповідають можливостям. Мої відсутності на пленарних засіданнях завжди мають поважні причини. У тому числі, коли ВРУ в другому читанні розглядала законопроєкт про скасування недоторканості народних депутатів, я був відсутній. Проте підтримав його в першому читанні, жодних правок не подавав, оскільки повністю підтримую таку ініціативу, вона прописана в моїй передвиборчій програмі.
«Очистка тернопільського ставу триватиме не один рік»
– Як депутату–мажоритарнику, що Вам вдалося зробити для Тернополя за час роботи в парламенті?
– Фактично вся моя законотворча діяльність тим чи іншим чином охоплює інтереси тернополян. Мій принцип роботи побудований на повній відкритості. А моя позиція – депутат, якого обрали громадяни, повинен бути на зв’язку зі своїми виборцями.
Саме тому я систематично проводжу особистий прийом громадян і в межах компетенції вирішую питання, з якими люди до мене звертаються. Для більш зручного спілкування в Тернополі діє моя громадська приймальня. Там виборці, які не мають змоги прийти у визначений час, залишають свої звернення до мене.
Коли в Україні ввели карантин, я ініціював створення онлайн-платформи «Допоможемо разом/Help together». До неї долучалися волонтери і просто небайдужі люди, які повідомляли нас про дійсно потребуючих. Вдалося допомогти великій кількості людей, які опинилися у складних життєвих обставинах у зв’язку з пандемією. Це і багатодітні сім’ї, одинокі, особи з інвалідністю.
Також з моєю командою налагодили співпрацю з благодійним фондом «Карітас», через який надавалася адресна допомога. До речі, з ними співпрацюємо і до сьогоднішнього дня та із задоволенням долучаємося до їхніх акцій.
Якщо говорити за субвенції, то варто відзначити реалізацію найбільш вагомих проєктних пропозицій – це 8 млн. грн. на реконструкцію ділянки дощового колектора в парку ім. Т. Шевченка у Тернополі, 2 млн. грн. – на капітальний ремонт приміщень та заміну вікон лікарні швидкої допомоги на вул. Шпитальній, 2, а також 10 млн. грн. на реконструкцію приймального відділення в терапевтичному корпусі №4 з добудовою діагностичного блоку Тернопільської університетської лікарні.
– Наскільки тісною є Ваша співпраця з головами ТОДА, облради і мером міста? В чому вона полягає?
– Усіх нас об’єднує спільна мета – благополучний розвиток Тернополя. І в цьому векторі проходить наша співпраця.
– «Очистка тернопільського ставу – пріоритетне завдання нашої команди», – говорили Ви перед парламентськими виборами. Чи вдасться його виконати?
– У цьому напрямку робота ще досі триває і триватиме не один рік. Тернопільський став знаходиться у надзвичайно жахливому стані. Шкода, що стільки часу йому не приділяли належної уваги.
Минулого року, як я вже сказав, мені вдалося залучити 8 млн. грн. для реконструкції ділянки дощового колектора в парку імені Т. Шевченка. Адже саме через його аварійний стан і витікала у став основна маса шкідливих речовин, зокрема, залишки нафтопродуктів та скиди нечистот із міських каналізаційних мереж.
Зараз я направив цілий ряд звернень до державних установ, щоб отримати загальну картину проблеми і шукати шляхи її вирішення. Вони здебільшого стосуються об’єктивної перевірки підприємств усіх форм власності, які тим чи іншим способом мають безпосереднє відношення до забруднення тернопільського ставу. Наразі ці процеси тривають і знаходяться під моїм контролем.
Взагалі, ця проблема потребує комплексної стратегії, адже, скажімо, якщо замінити той самий колектор, але не усунути основне джерело забруднення, це виглядатиме як «ямковий ремонт», який через деякий час знову дасть про себе чути.
«Мораторій на продаж землі був вигідний лише окремим особам»
– Як голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в АПК Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, чи підтримуєте законопроєкт про відкриття ринку землі в тому вигляді, в якому він є зараз? Які плюси він несе для простих селян і малих фермерів? Чи ризики, які у ньому закладені, є виправданими для економіки України і чому?
– Цей закон дозволяє власникам вільно розпоряджатися землею – своєю власністю. Більше того, він відкриває сам механізм ринку землі і вводить цю практику у правове поле. Адже на сьогоднішній день регулювання земельних відносин в Україні потребує нової організаційно-правової моделі, оскільки мораторій на продаж землі був вигідним лише окремим особам, які отримували від цього особисту вигоду. Ні для кого не секрет, що в умовах мораторію існували схеми тіньового обігу земель. Це і самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб, укладання договорів про спільну діяльність, використання безоплатної приватизації як корупційного інструменту для отримання неправомірної вигоди тощо.
– Вами було подано ряд депутатських запитів про зволікання при розслідуванні кримінальних справ, порушених за фактами розкрадання грошових коштів та майна Аграрного Фонду України, до міністра внутрішніх справ, офісу президента, ДБР та НАБУ. В чому суть цієї справи і чи вдалося Вам досягнути результату?
– Суть справи полягає в тому, що ПАТ «Аграрний фонд» відійшло від засад статутної діяльності (підтримка сільгоспвиробника, закупівля зерна тощо) й зосередилося на непритаманних для фонду операціях на ринку міндобрив. Під цю потенційно збиткову діяльність були залучені значні кредитні ресурси. Підприємство опинилося в епіцентрі скандалів і стало об’єктом безлічі кримінальних справ щодо привласнення, розтрати та незаконного заволодіння майном. Тодішнє керівництво завдало мільярдні збитки держпідприємству. Такі кричущі моменти не могли не привернути нашої уваги, і як наслідок – нами були направлені депутатські запити.
Більше того, ми з колегами з аграрного комітету ініціюємо створення тимчасово слідчої комісії з питань виявлення та розслідування фактів можливих зловживань на аграрних державних підприємствах. Це і перевірка раціонального використання керівництвом державного майна та коштів аграрних державних підприємств, і перевірка дотримання вимог законодавства при використанні земель, які перебували чи перебувають у користуванні таких підприємств. Насправді масштаби розтрат вражаючі. Тому й виникла необхідність створення тимчасової слідчої комісії.
– У жовтні Ви подали до Антимонопольного комітету подання про те, що зернотрейдери занижують закупівельні ціни на продукцію. Щось змінилося після того?
– Ситуація дуже не проста. У принципі, вона виникає кожного року, оскільки важко спрогнозувати врожайність тієї чи іншої продукції. Суть полягає в тому, що українські сільгоспвиробники хотіли домовитись із зернотрейдерами про підвищення цін, зазначених у форвардних контрактах. Однак восени минулого року, навіть попри наявність об’єктивних обставин на українських та зовнішніх ринках, зернотрейдери категорично відмовлялися від перемовин щодо зміни цін для товаровиробників. І якщо в минулі роки вони йшли на компроміс, то торік відмовилися переглядати форвардні контракти. Це могло призвести до банкрутства більшості аграріїв, які постраждали від посухи та карантину.
Тому разом з колегами ми приклали величезні зусилля, і нам вдалося вирішити це питання, щоби зменшити негативний вплив та уникнути непоправних наслідків. Ситуацію вдалося вирішити, сторони знайшли спільний знаменник.
«Політика голови Держпродспоживслужби – неприйнятна та ганебна»
– Нещодавно Ви заявили, що Держспоживслужба проводить сумнівну кадрову політику, і звернулися із цим питанням до прем’єр-міністра. Як оцінюєте призначення нового керівника Держспоживслужби на Тернопільщині – сумнівним чи ні, враховуючи, що попередній керівник оскаржує своє звільнення в суді як незаконне?
– Так, політика голови Держпродспоживслужби України Владислави Магалецької – неприйнятна та ганебна для структури, що є ключовою у розвитку бізнесу нашої країни.
Що стосується нового керівника Держспоживслужби на Тернопільщині, він призначений нещодавно, і ще рано оцінювати його як керівника. Проте вже насторожує той факт, що протягом короткого періоду працівниками прокуратури та ДБР затримано вже двох посадовців ГУ Держспоживслужби Тернопільської області…
– Під час голосувань за ряд проєктів Ви не голосуєте, обравши позицію «утримався». Чи вважаєте такі дії прийнятними для народного депутата?
– Щодо позиції “утримався”, то є різні думки стосовно її доцільності. Але насправді навіть в одному з найстаріших парламентів – британському є така ж опція. Хоча самого поняття немає, проте член парламенту може проголосувати і “так”, і “ні”, що за своєю суттю відповідає саме утриманню від прийняття конкретного рішення. Наразі є багато думок щодо скасування цієї опції у ВРУ, проте я би не поспішав з прийняттям цього рішення. Позиція «утримався» – це теж позиція, яка означає, що народному депутату необхідний час для прийняття виваженого рішення, адже саме він несе відповідальність за своє голосування.
– Вас відносять до групи впливу чернівецького контрабандиста Іллі Павлюка, чи так це? Чи знайомі Ви з цим чоловіком і за яких обставин?
– Я не знаю ні про групу впливу Іллі Павлюка, ні чи є вона взагалі та хто має до неї відношення. Я читав у новинах ці плітки, як і інші, проте не бачу сенсу їх коментувати. За родом своєї діяльності я спілкуюся з багатьма людьми, ми постійно проводимо наради, зустрічі, засідання робочих груп. За цей час я познайомився з великою кількістю експертів, науковців, бізнесменів, журналістів.
Коло спілкування дійсно велике, тому не виключаю, що ми могли бачити одне одного на заходах, проте особистих відносин із цим чоловіком не маю.
«Найбільше скаржаться на бездіяльність влади»
– Де мешкаєте у Києві, адже раніше отримували з бюджету компенсацію за оренду житла, а тепер Ви серед отримувачів таких коштів не значитеся?
– Я не маю житла в Києві, тому орендую квартиру, за яку отримую компенсацію. Адже моя робота потребує частого перебування у столиці.
– У грудні 2019 року в кулуарах ВРУ Ви не порозумілися із колишніми депутатами-«свободівцями», дійшло до бійки, у якій Ви отримали струс мозку. Чим завершилася ця історія у правовому полі?
– У правовому полі, наскільки мені відомо, історія ще не завершилася. Судового рішення у цій справі ще не винесено.
– Ви керуєте “Благодійним фондом Андрія Богданця «Допоможемо разом», чим він займається, поки Ви працюєте у парламенті?
– Фундаментом Благодійного фонду «Допоможемо разом» стала онлайн-платформа «Допоможемо разом/Help together», створення якої я ініціював ще на початку карантину.
Сьогодні фонд бере активну участь у реалізації благодійних акцій спільно з БФ “Карітас Тернопіль”, який входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі.
Я вдячний усім, хто долучився до моєї ініціативи і не стояв осторонь у важкий для людей час.
– Коли зустрічаєтеся з виборцями, про що найбільше Вам скаржаться?
– Найбільше скарг стосуються бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб чи неналежного виконання ними своїх обов’язків. Це і затримки з виплати пенсії, неправомірні відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та особам з інвалідністю, невиплата заробітної плати, незаконні звільнення тощо. Список можна продовжувати. Люди шукають правди та підтримки, допомоги у вирішенні їх питань. Я їм у цьому допомагаю.
– Як часто приїжджаєте до Тернополя і спілкуєтесь із синами?
– Із синами спілкуюся кожен день. Ми намагаємося кожну вільну хвилину проводити разом. У нас багато спільних інтересів та захоплень. Вони дорослі і дуже цікаві. Ми вже більше друзі, ніж батько і сини.
– У статусі парламентаря можливості і коло контактів величезне, чи вдалося знайти собі обраницю?
– Законної обраниці наразі ще немає. Велику радість мені приносять мої діти та родина. Але якщо зустріну людину, яка буде дивитися зі мною в одному напрямку, відчую споріднену душу – я буду щасливим.
Тетяна Вербицька
Біографічна довідка
Андрій Володимирович Богданець народився 13 липня 1983 року в смт Рокитне на Рівненщині.
Закінчив факультет комп’ютерних технологій Тернопільського національного економічного університету.
З 2012-го по 2014 роки був менеджером із логістики у ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська».
З 2014-го — заступник директора ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська».
У березні-квітні 2015 року служив у зоні АТО поблизу Слов’янська, Курахового та Пісків.
21 липня 2019 р. обраний народним депутатом України ІX-го скликання. Увійшов до депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Став членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: інтерв’ю з Богданцем, андрій богданець, Нардеп Богданець, Слуга народу
3810