«Міна сповільненої дії» – саме так можна сказати про аневризму, яка рано чи пізно, але обов’язково призведе до розриву судини і субарахноїдального або внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту).
Сьогоднішня наша публікація саме про таку патологію, як її лікувати і чому аневризму називають тихою, підступною хворобою.
«При розриві аневризми ризик смерті становить близько 60-70%»
Кілька місяців тому в Тернопільській університетській лікарні успішно виконали ендоваскулярну емболізацію аневризми судини головного мозку – внутрішньої сонної артерії – за допомогою платинових спіралей.
Пацієнтка була госпіталізована з головними болями в нейрохірургічне відділення Тернопільської університетської лікарні. Завідувач відділенням нейрохірургії Ігор Володимирович Загрійчук діагностував наявність аневризми та скерував у відділення інтервенційної радіології, кардіології та реперфузійної терапії, де завідувач відділенням Богдан Ярославович Маслій виконав діагностичну ангіографію судин головного мозку. Було виявлено аневризму внутрішньої сонної артерії великих розмірів, яка потребувала лікування. Разом із запрошеним нейрохірургом з Волині Бобриком Іваном Степановичем лікарі виконали унікальне для нашої області втручання: ендоваскулярну емболізацію аневризми судини головного мозку. Слід зазначити, що таке втручання навіть не потребувало загального знеболення і під час нього пацієнтка спілкувалася з лікарями. На даний час жінка успішно виписана додому та відмічає зникнення головного болю й нормалізацію артеріального тиску.
Наші журналісти детальніше поспілкувалися зі знаними медиками та розпитали їх, як саме проходило оперативне втручання й наскільки аневризма небезпечна для молодих людей.
– Аневризма – це випинання ділянки стінки кровоносної судини внаслідок перерозтягнення або стоншення, що може призвести до розриву судини та крововиливу, який є загрозливим для життя. Якщо це стається з судинами головного мозку – небезпека ще більша. Найчастіше причиною аневризми стає втрата еластичності судинної стінки і підвищення артеріального (внутрішньочерепного) тиску, в групі ризику також родичі людей, які перенесли внутрішньочерепні крововиливи.
Неврологічні порушення можуть бути викликані аневризмою. У залежності від того, де аневризма знаходиться, вона може тиснути на сусідні структури. Може бути порушення зору, мови, рівноваги, координації. Грізним ускладненням є розрив аневризми, коли тріскає судинна стінка і кров потрапляє у головний мозок, тим самим стискає його і в такому випадку рівень летальності зростає. При розриві аневризми ризик смерті становить близько 60-70%, якщо людина житиме, то переважно настає інвалідизація. Насправді пацієнтів з аневризмою є досить багато. Зі 100 людей у 3-5 осіб є аневризма, яка може ніяк не проявлятися, – розповідає завідувач відділенням інтервенційної радіології, кардіології та реперфузійної терапії Богдан Маслій.
Богдан Ярославович наголошує, що з аневризмою жартувати не варто. Інколи трапляється так, що пацієнт проходив обстеження з іншого приводу, а у нього діагностували аневризму, в такому випадку обов’язково слід зайнятися її лікуванням, адже аневризма небезпечніша, ніж здається.
– Є хірургічний метод лікування та малоінвазивний. При першому методі череп «відкривається», оголюються судини і туди встановлюються спеціальні кліпси. Таке втручання не завжди може вдатися, адже є зони, куди важко дістатися хірургічним методом, тому є інший метод, який називається ендоваскулярна емболізація аневризми. Судини можна емболізувати різними способами. Одна з таких операцій була проведена в нашій установі, – каже медик.
Лікар акцентує увагу, що аневризми здебільшого бувають вродженими. Це патології судин, які знаходяться глибоко в черепі. Також однією з причин появи такого захворювання може стати травма, а також не слід відкидати і нелікований високий тиск.
– Хотів би наголосити, що головний біль, порушення мови не є абсолютно точними симптомами аневризми. Її діагностувати можна лише за наявності висновку МРТ або КТ. Навіть досвідчений невролог за зовнішніми ознаками не може визначити, є у вас аневризма чи ні. Найбільш достовірну інформацію щодо аневризми дає ангіографія. Вона проводиться у нашому відділенні. У судину шиї вставляється маленька трубка, під тиском вводиться відповідний контраст, який помітний на рентгені, і тоді ми чітко бачимо контури усіх судин головного мозку й оцінюємо, чи є аневризма, чи це звивистість судин, – мовить Богдан Маслій.
«Велика небезпека є для тих пацієнтів, які категорично не погоджуються на операцію»
Процедура емболізація є безболісною для пацієнта. На стегні, де є велика судина, робиться невеличкий прокол, у який вводиться спеціальне обладнання під контролем рентгену. Може бути ще доступ через руку, на згині кисті робиться прокол, і через судину медики дістаються до головного мозку та проводять лікування.
– Якщо розібрати конкретно даний випадок, який успішно нами пролікований, то жінку на обстеження направив невропатолог із підозрою на аневризму. Пацієнтка має супутні патології, після проведеного обстеження (церебральна ангіографія) у жінки виявлено дві аневризми. Одна з них несла загрозу для життя, адже становила близько 12 мм. Жінці було запропоновано ендоваскулярне хірургічне втручання. Ми запросили одного з кращих нейрохірургів із Волині, нашого доброго колегу Івана Бобрика, який має колосальний досвід в області нейрохірургії. Під час операції пацієнтка була при свідомості. Ми заблокували аневризму, вставили спіраль, – розповідає завідувач відділенням нейрохірургії Ігор Загрійчук.
Нейрохіруг каже, що аневризма зустрічається і діагностується дуже часто у молодих людей віком від 16 до 30 років. Чим старший вік пацієнта, тим менша ймовірність зустріти аневризму. Потенційно аневризма небезпечна тоді, коли починає розвиватися.
– Через декілька днів після операції жінку виписали додому в задовільному стані. Через два місяці вона повинна звернутися до нас на контрольний огляд. Буде проведено церебральну ангіографію. Іншу аневризму, яка має 2 мм, ми не забирали, адже на даний час вона не становить жодної загрози, за нею потрібно спостерігати. Однак дану патологію слід оперувати вже відритим методом, оскільки доступу до неї немає. Пацієнтка про свій стан здоров’я знає, і сподіваюся, що поставиться до ситуації серйозно. Насправді відкритий метод (трепанація) є досить безпечний, оскільки є відкритий доступ до мозку. У нас працюють кваліфіковані лікарі, які знаються на таких операціях, тому хвилюватися не варто. Також слід сказати й про обладнання, з яким ми працюємо. У нас немає жодних перешкод, щоби швидко діагностувати патологію й усунути її. Це величезна заслуга директора установи Бліхара Василя Євгеновича, який усіма силами вболіває за своїх колег і за пацієнтів. Тих самих церебральних ангіографів у нашій лікарні є два.
На даний час у нашому відділенні знаходиться пацієнтка, якій 26 років. У неї діагностовано аневризму, і вона готується до лікування таким самим методом, як і попередня жінка.
– Велика небезпека є у тих пацієнтів, які категорично не погоджуються на операцію. Тобто вони знають, що у них є аневризма, але навідріз не хочуть оперуватися ні в Тернополі, ні в інших містах. Така ситуація є вкрай складною, адже лікувати крововилив набагато складніше, ніж запобігти цьому. Якщо стався крововилив, то це великий відсоток інвалідизації або часткової, або повністю, – каже лікар.
У Тернопільській університетській лікарні є єдине спеціалізоване відділення, яке розраховане на 30 ліжок. Тут надається допомога пацієнтам, які мають не лише проблеми з судинами, а й пухлинними процесами головного мозку, травми хребта тощо. Все обладнання, яке необхідне для різноманітних операцій, лікарняна установа має, тут працює когорта високопрофесійних медиків, які зацікавлені у здоровому самопочутті пацієнтів.
– У нас багато заробітчан, і мені насправді дуже приємно, коли з нашими висновками вони потрапляють на консультацію до іноземних лікарів, і ті в хорошому розумінні шоковані. Після оперативних втручань, зроблених нами, лікарі з-за кордону хвалять нашу роботу і запевняють пацієнтів, що все зроблено правильно. Тому я би хотів наголосити, що не варто боятися і відкладати похід до спеціаліста. Простий головний біль може свідчити про багато недуг, але здорова людина не повинна відчувати частий дискомфорт або болісні відчуття.
Щодо аневризми, то на завершення скажу, що це справді в більшості випадків вроджена патологія, але ми не можемо всім новонародженим проводити дослідження на її наявність. До 13 років КТ-обстеження проводити не бажано. У більшості випадків це безсимптомне захворювання. Непокоїти починає тоді, коли давить на певну структуру головного мозку (зоровий нерв, до прикладу) і з’являється певна симптоматика. Але в більшості випадків людина її не відчуває.
Прооперувавши аневризму, ми ліквідовуємо загрозу крововиливу, а це стосується повноцінного подальшого здоров’я та життя, – підсумував Ігор Володимирович.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Ігор Загрійчук, аневризма, емболізація, медицина, нейрохірург, Тернопільська університетська лікарня
3808