Над Серетом нависла реальна загроза забруднення
Поки тернопільські чиновники визначаються, як назвати те, що трапилось 25 травня на території Тернопільської філії ДП «Укрветсанзавод» (через руйнування однієї з підпірних стінок стався витік значної кількості жилеподібної консистенції розкладених трупів тварин), – надзвичайна ситуація місцевого масштабу чи загроза виникнення екологічного лиха, уже сталося забруднення земельної ділянки. І, на думку експертів, існує реальна загроза забруднення річки Серет, з якої споживають воду мешканці Тернопільщини, зокрема у Чорткові.
Грунт і вода не придатні до використання
За сім кілометрів від Тернополя та за 500 метрів від найближчих помешкань жителів села Острів (Тернопільський район) розташований костомельний завод, який уже багато років не дає спокою місцевому населенню. Через нестерпний сморід люди хворіють, їхні землі забруднюються, а воду з криниць п’ють з острахом за власне здоров’я та життя.
Ветсанзавод, що в селі Острів, – це єдине підприємство з переробки та утилізації решток тварин у нашій області. Через борги за газ воно, маючи статус державного, змушене було зупинитися. Значний період часу решток тварин на заводі не переробляли, тож на території підприємства їх накопичилось, за різними оцінками, від 4 до 6 тисяч тонн. У ситуацію, що склалася, втручалися прокуратура, екоінспекція й інші контролюючі органи. Навіть робилися кроки щодо повної зупинки заводу, але ніхто на це не пішов. А невдовзі на заводі сталася прикра ситуація. Наприкінці травня під дією значної ваги зруйнувалася підпірна стінка і тонни жилеподібної консистенції розкладених трупів тварин вилилися назовні.
– Спеціалістами Державної екологічної інспекції проведено обстеження прилеглих територій. Виявлено, що під натиском близько 4 тис. тонн маси побічних продуктів тваринного походження, які зберігалися з 2007 року, знесено бетонну огорожу і частина небезпечної речовини об’ємом 222,5 кубічного метра перемістилася на площу 445 квадратних метрів. Відібрано проби ґрунту на території заводу і на прилеглій території, а також проби води з безіменного потічка, що впадає у річку Серет. Проби води показали, що негативного впливу поки що на водні ресурси немає. Хоча існує ймовірність розчинення і змив у безіменний потічок небезпечних речовин і попаданнях їх у Серет. Щодо проб ґрунту, то встановлено перевищення показників амонію, фосфату і нітратів, – розповів перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Тернопільській області Юрій Рослий.
Додаткові лабораторні дослідження зразків ґрунту та води провели і фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. За їхніми результатами, на території виробничих приміщень заводу виявлено яйця трихурозу та аскарозу, вміст нітратів перевищує норму, санітарний стан ґрунту за мікробіологічними показниками (титр кишкової палички, титр анаеробів) належить до категорії «забруднений». У збірній пробі ґрунту, що відібрана на відстані 500 м від огорожі ДП «Укрветсанзавод», виявлено яйця трихурозу та аскарозу, санітарний стан ґрунту за мікробіологічними показниками теж віднесли до категорії «забруднений». Окрім того, взірці питної води, відібрані як на самому підприємстві, так і в садибах громадян Т. Машталяр (с. Острів) та І. Ожипко (с. Буцнево), не відповідають нормативним вимогам за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
– Лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи й екоінспекції підтвердили, що має місце доволі сильне забруднення підшкірних ґрунтових вод та самого ґрунту продуктами гниття решток тварин. Зокрема, аміаком, нітридами і різними паразитарними ураженнями. А це вже призвело до того, що грунт забруднений не на один десяток років, а підземна вода стала непридатною до споживання, – відзначив головний спеціаліст відділу безпеки середовища життєдіяльності управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Остап Гурський. – З великою долею ймовірності можна говорити, що забруднюючі речовини потраплять у річку Серет. Питання лише, в якій кількості і коли. І тут потрібно вже бити на сполох, адже з річки бере воду практично весь Чортків, також її використовують для рекреації. Тому існує певна небезпека, в першу чергу, через паразитарне забруднення яйцями різного роду гельмінтів, яке може перерости в бактеріальне, тим самим можуть виникати інфекційні захворювання серед місцевого населення.
Збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу через засмічення та забруднення, на сьогодні становлять 836 тис. 642 грн. У зв’язку з тим, що у даному порушенні вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1, ст. 239 ККУ, матеріали направлено для вжиття заходів до слідчого управління головного управління Нацполіції в Тернопільській області.
Банкрути просять не закривати проблемного заводу
У зв’язку з такою критичною ситуацією, обласна ДЕІ подала адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду.
– 1 червня це питання розглядалося. Фактично суддя був готовий ухвалити рішення про тимчасову заборону діяльності підприємства, бо достатньо було правових підстав і фактичних матеріалів щодо порушень. Але представник ДП «Укрветсанзавод» попросив його відтермінувати хоча б на два тижні для того, щоб усунути порушення і виконати умови, які висувалися в позові. Одночасно слід відзначити, що керівництво підприємства само собі суперечить. З одного боку запевняють, що спробують щось зробити, виділивши кошти на усунення порушень, і в той же час заявляють, що вони знаходяться на стадії банкрутства, – додав Юрій Рослий.
Місцеве керівництво костомельного заводу хоча й визнає, що проблема є, але переконує, що представники екоінспекції перебільшують її масштаби.
– Екологічна служба дивиться за нами тільки тоді, коли нас «припече». Хочу сказати, що перший витік стався ще півроку тому, в жовтні 2016-го. Після цього межі зони витоку не збільшились. І не треба казати, що вода кудись тече. Як від нас по схилі горбистою місцевістю можуть потрапити небезпечні речовини у той безіменний потічок? Біля заводу є два ставки, в яких вода нормальна. Ви місцевих мешканців запитайте, звідки забруднюється Серет? Я був присутній при аналізі проб води, інспекторам показав, що вода витікає у Серет із очисних споруд, але до мене ніхто не прислухався. І друге: право закрити підприємство, звичайно, є, але до чого це призведе? Маємо приклад Ковеля (Волинська обл.), коли закрили схоже до нашого підприємство і за короткий час виявили 48 стихійних скотомогильників. Я доводив дану проблему до керівництва ДП «Укрветсанзавод», Мінагрополітики, там кажуть, що немає грошей. Своїми силами почали волоки робити, але це процес тривалий, – відзначив директор Тернопільської філії ДП «Укрветсанзавод» Василь Лопушак.
Врятує саркофаг
Ситуація, що склалася на костомельному заводі, є доволі складною. Зважаючи на кількість, склад та стан відходів тваринного походження, які накопичились, всі розуміють, що відсутній реальний та швидкий спосіб їх утилізації. Умови ж зберігання, технічний стан площадки, місце, де вони зберігаються, є незадовільними, адже стани частково зруйновані, порушена герметичність і йде витік відходів за межі площадки, що призводить до забруднення грунту, підземних вод та поверхневих водойм. Щоб зупинити цей неконтрольований процес, пропонується будівництво… саркофагу.
– Тернопільщина стала заручником ситуації, коли такі заводи по всій Україні готували до приватизації певною групою «ділків», які добре розуміли, що будь-яка територія не може розвиватися без подібного підприємства. З 2007 року накопичилось відходів від 4 до 6 тис. тонн, які неможливо нікуди вивезти, тому що жодна територія не прийме перегнилі трупи тварин. Приписи писати можемо, але яким коштом директор заводу їх виконуватиме? Немає чим – один трактор, кілька людей без зарплати і директор з обмеженими повноваженнями. ДП «Укрветсанзавод» – це державне підприємство! Гроші за звезені рештки тварин брав Київ, а відходи залишилися в нас. Найперше, треба ставити питання про надання заводу статусу юридичної особи, щоб на директора мати вплив. По-друге, потрібно шукати внутрішні резерви для виділення коштів. Тому що підприємство перебуває у стадії банкрутства, і ні тепер, ні через місяць воно ліквідаційних заходів зробити не зможе. Управлінням держпродслужби було запропоновано варіант будівництва саркофагу, щоб ті відходи знезаразити. Проектна організація виготовила документацію, і відповідно потрібно шукати механізми для фінансування цих робіт. Пізніше, коли за кошти резервного фонду та іншими шляхами фінансування вдасться ліквідувати проблему, можна виставити регресивний позов до ДП «Укрветсанзавод» про відшкодування коштів, – пропонує вихід із ситуації начальник Управління держпродслужби в Тернопільській області Василь Хомінець.
Для ліквідації надзвичайної ситуації було зібрано обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки.
– Пліт завалився, нечистоти потекли, грунт і вода забруднені. Тисячі тонн лежать і ніхто з ними нічого не збирається робити. Якби це була приватна структура, ми б її закопали глибше, ніж сам завод, і забули. В даному випадку це державне підприємство і ми, чиновники, повинні приймати жорсткі рішення по відношенню до всіх, бо скільки можна писати-переписувати протоколи: закопати, підкопати, загородити… Існує загроза екологічного лиха, тому коли до Тернополя приїздив Прем’єр-міністр, ми йому передали листа, в якому написали про ці проблеми. Ми просили Прем’єра розглянути це питання на засіданні Кабміну. Вже є дзвінок з Києва, що нам готові допомогти фінансово. Зі свого боку ми повинні виділити певні кошти з резервного фонду для співфінансування цього проекту. Іншого виходу немає, бо не можна більше чекати, поки ДП «Укрветсанзавод» назбирає грошей, а в них ніколи їх не буде. Всі налякані і знають, коли ще 2-3 місяці нічого не робити, то лиха нам не уникнути, – відзначив перший заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак.
Півроку тому вартість подібного проекту складала 500 тис. грн., на початку 2017-го – мільйон, а нині, за даними управління капітального будівництва ТОДА, ця сума дорівнює 1,45 млн. грн. Якщо влада області і далі буде зволікати з вирішенням цієї надзвичайної проблеми для нашого краю, то наслідки можуть бути катастрофічними, адже до Серету залишається 700 метрів, а до підземних вод –рукою подати.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418