Відійшов у вічність засновник та багаторічний керівник тернопільської дитячої хорової школи “Зоринка”, диригент, педагог, заслужений працівник освіти України Ізидор Доскоч.
Помер 76-річний Ізидор Олексійович 19 січня на Водохреща після важкої хвороби, яка дошкуляла йому протягом останнього року життя. Смерть цієї унікальної людини стала непоправною втратою не лише для рідних, близьких та знайомих, а й для усього культурного Тернополя.
Ізидор Доскоч був непростим чоловіком, але його професіоналізм та надзвичайна вимогливість у кінцевому випадку приносила результат. «Зоринку» під керівництвом Доскоча знали практично у всьому Радянському Союзі, а зі здобуттям незалежності України – й далеко за її межами. Не випадково вихованці «Зоринка» ставали лауреатами та дипломантами найвищої проби на найпрестижніших Міжнародних конкурсах (Австрія, Німеччина, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина). В 2002 році дитячому хору “Зоринка” присвоєно почесне звання народна хорова капела.
Як почалася історія “Зоринки”
– У 1982 році мене призначили головним диригентом звітного концерту Тернопільської області, який був присвячений 60-річчю СРСР, – розповів свого часу журналістам «Номер один» Ізидор Доскоч. – Одним із хітових номерів цього звіту була пісня, в якій взяли участь близько ста дітей різних шкіл міста, включаючи жіночий хор вчителів музичних шкіл, у супроводі симфонічного оркестру. Звіт був визнаний одним із найкращих, за його результатами було багато представлень до звання заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв тощо. Але це дісталося іншим. Я ж від тернопільської еліти і чиновників від культури одержав ярлик скандаліста, некомунікабельної особистості з усіма негативними з цього висновками. Та людина, з легкої руки якої я став головним диригентом вищевказаного концерту, порадила мені “не дратувати гусей”, змінити місце роботи і піти до дітей. Я послухався і попросився на роботу в міський палац піонерів. Оперний диригент, учень всесвітньо відомого педагога, професора Миколи Колесси – керівник хорового гуртка палацу піонерів?! Так почалася моя професійна робота на новій ниві: хоровий гурток палацу піонерів (15 дітей), хорова студія (60 дітей), музично-хорове відділення палацу піонерів (150 дітей), звання зразковий дитячий хор, перемоги на обласних та всеукраїнських конкурсах. 1996 рік – на базі хору відкрита хорова школа. Чому назва школи «Зоринка», запитаєте Ви? Ночами не спав, думав над назвою. Усякі там “барвінки” мені не підходили. Хотів, щоб було щось на зразок “Зоря” чи “Іскра”, але по-дитячому. Відтак виникла назва “Зоринка”.
Найвідоміші учні Доскоча
Насамперед це Оксана Пекун, перша випускниця. Також це тріо філармонії “Солов’ї Галичини”. А ще випускницею «Зоринки» початку 90-х є солістка гурту «Фіра» Ірина Музика.
Таким його пам’ятатимуть
За характером – вольова, цілеспрямована людина.
Життєве кредо – прожити життя так, щоб помирати з достоїнством і посмішкою.
Які риси характеру треба мати, щоб стати педагогом з великої букви? Потрібно бути вольовим та цілеспрямованим.
Якої з рис характеру хотів би позбутися? Запальності.
Якби був чарівником, то зробив би… Вживив би простим людям детектор брехні і щоб він мав зворотну дію – якщо людина бреше, то відразу ж або загоряється червона лампочка, або чимось стукають її по голові.
Як відпочивав? Змінюючи вид діяльності, іноді відпочивав, слухаючи тишу.
Біографія
Ізидор Олексійович Доскоч народився 14 травня 1940 року в Підгайцях. У 1958 році закінчив Підгаєцьку середню школу. Навчаючись у 9-му класі, вже керував загальношкільним хором, не маючи ніякої музичної освіти. Після закінчення школи працював у місцевому будинку культури, а також художнім керівником у Підгаєцькій школі-інтернаті.
У 1959 році поступив у Харківський інститут культури. У 1963 році, після закінчення четвертого курсу, був направлений на роботу викладачем у Кам’янець-Подільське культосвітнє училище. У 1964 році закінчив Харківський інститут культури. Після здобуття вищої музичної освіти продовжував працювати у Кам’янці-Подільському. З 1968 року працював викладачем музично-педагогічного факультету Кам’янець-Подільського інституту. У 1974 році після закриття музпеду переїхав у Тернопіль. У нашому місті починав працювати вчителем музики та керівником дитячого хору в середній школі №17. У 1976 році вступив у Львівську державну консерваторію на оперно-симфонічне відділення. Навчався у славетного професора Миколи Колесси. Закінчив консерваторію з відзнакою у 1980 році. З 1980 року працював художнім керівником у палаці культури “Березіль” та керував оркестром у музучилищі. У 1982 році перейшов на роботу в дитячий палац піонерів, де створив дитячий хор, яким керував до останніх днів свого життя.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Доскоч, тернопіль
3812