Чи варто знімати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, чи мають іноземці право на купівлю української землі, чи це має бути виключно право українців? Відповіді на ці та інші запитання шукали учасники круглого столу, організованого Радою сільгосппідприємств Тернопільщини, який відбувся в департаменті агропромислового розвитку ТОДА.
В обговоренні взяли участь народні депутати України від Тернопільщини: Людмила Марченко, Іван Чайківський, Микола Люшняк, Іван Калаура, Андрій Богданець, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, керівники головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, фермери, приватні землевласники, голови ОТГ, керівники сільгосппідприємств.
Чи будуть продавати українську землю компаніям з іноземним капіталом?
Метою даного заходу було обговорення ринку землі, внесених змін до нещодавнього законопроекту, в якому йдеться, що іноземці можуть набувати права власності на земельні ділянки у порядку успадкування, але зобов’язані здійснити відчуження протягом одного року з дня набуття права власності. На перший погляд, здавалося б, усе правильно, але відсутність карності за порушення цієї вимоги робить норму закону недієвою. У законопроєкті не виписано застереження щодо заборони набування права власності на землю тими українськими компаніями, де є частка власності іноземного капіталу. У законопроєкті також відсутні будь-які запобіжники спекуляцій і з перепродажу землі. Запитань більше, ніж відповідей, однак головне питання все ж таки залишається відкритим: чи будуть продавати українську землю компаніям з іноземним капіталом?
Як повідомили учасники круглого столу, на минулому тижні чиновниками Мінекономіки було проведено анкетування голів ОТГ щодо запровадження ринку землі, і показало воно досить цікаві результати, так як практично всі підтримали його запровадження.
– Президентом Володимиром Зеленським поставлено завдання до 1 жовтня розробити законопроєкт щодо запровадження ринку землі, до 1 листопада він має бути розглянутий і затверджений і з 1 січня повинен розпочатися підготовчий процес. У попередньому варіанті законопроєкту, зокрема, зазначено, хто має право власності на земельні ділянки в Україні, і це в переліку чітко визначено: громадяни України, юридичні особи за законодавством України, територіальні громади, держава. У державі є понад тисячу підприємств з іноземним капіталом, і якщо запровадити норму для них (тобто заборону купівлі), це буде дискримінація. Стосовно іноземців, то, на мій погляд, отримувати землю мають право лише по спадковості в межах одного року. Хто має право купівлі й оренди – безпосередньо орендарі, в законопроєкті чітко окреслюється цей момент: орендар, який заклав кошти в дану земельну ділянку. Чи продовжується договір оренди між новим власником та орендарем? Так, якщо земельна ділянка перейшла в руки нового власника, він продовжує з орендарем співпрацю або перериває її по закінченню договору, – розповів директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів.
«Ми не хочемо, щоби на нашій землі панували люди, які для неї не будуть робити нічого доброго»
Позиція влади не всім слухачам стала до вподоби, аграрії обурювались, ряд запитань ставали все більш агресивними. Згадали і про війну на сході, і про далеке минуле, коли українську землю буквально вивозили за кордон вагонами. Аграріїв можна зрозуміти, адже вони піклуються не лише про себе, за рахунок їхньої праці більшість місцевого населення має можливість заробляти нормальні гроші та не їхати за кордон. Що ж буде, коли землю почнуть масово скуповувати люди з подвійним громадянством, чи справді на дрібних фермерів махнуть рукою та закриють очі на їхню важку працю?
– Чому найкращий фермер Канади – українець, чому в Австралії українець може собі дозволити робити свою справу і не боятися, що завтра прийдуть і заберуть у нього все, що він здобув сам. Чому ми, маючи родючу землю, повинні боятися та переживати за процентну ставку в банку, за відсоток ПДВ? Чого ж створюють всі умови, щоби нас винищити? Ми готові працювати. Безліч фермерів, які приїжджають до нас, дивуються нашій техніці, вони мають свою, нічим не гіршу, але їм допомагає і захищає держава. А нас хто захищає? Ніхто. Ми самі стоїмо на варті своєї землі. Ми віддаємо 17% державі, це є немаленькі гроші, для чого робити ринок землі? Ми не боїмося продажу землі, ми би самі хотіли її придбати і не бути залежними від когось. Але нам її не віддадуть, бо придумають нові проєкти і закони. Без допомоги держави ми існуємо і намагаємося не пасти задніх. Коли почалася війна, лише наші аграрії допомагали і будуть допомагати нашим воїнам. Що зробить фермер-іноземець? Він буде думати, як вивести свій капітал із країни! Ми не хочемо, щоби на нашій землі панували люди, які для неї не будуть робити нічого доброго. Вимагаємо обмежити іноземцям продаж землі, і перш ніж ухвалювати рішення, які стосуються людей, двічі подумати, бо після себе варто лишити добру пам’ять, – емоційно мовив директор ПАП «Дзвін» (с. Звиняч, Чортківський район) Василь Градовий.
«Потрібно створити такі умови, щоби ми зберегли країну і землю для українців»
– Говорячи як вчорашній аграрій і як теперішній народний депутат, можу сказати, що послухавши людей, котрі сьогодні тут, вислухавши їхні запитання та пропозиції, впевнений, що п’ять народних депутатів, котрі прийшли сьогодні, вийдуть з іншими думками, адже так чи інакше до людей, які працюють на землі, варто прислухатися. На сьогоднішній день ринок землі існує, він не впорядкований і діє в тій чи іншій формі. Потрібно створити такі умови, щоби ми зберегли країну і землю для українців. Є проблеми, котрі треба порушити негайно. Це продаж землі іноземцям та вторинний ринок. Також не піднімалося питання та в законопроєкті не вказано про подвійне громадянство, чи мають право такі особи приймати спадщину або купувати землю, не відомо. Є ряд питань, на мій погляд, недопрацьованих, які варто підняти і детально пройтися по всіх зазначених пунктах. Половина людей, котрі мешкають на Закарпатті, є громадянами іншої держави. Я не буду голосувати за цей законопроєкт, але я один. Тому позиція громадськості та фермерів є вкрай важливою. Я певен, що уряд гіршого не хоче, однак є речі, котрих вони не усвідомлюють. Відповідно після почутого буде певна резолюція. Багато хто із фермерів потребує допомоги. Тому в законі також має бути прописаний цей момент. Необхідно згадати і про тваринництво, яке залишилося мізерним. Наше завдання – почути людей і зробити так, щоби розвивалася країна та її економіка, – заявив народний депутат Іван Чайківський.
Тема землі як товару повинна бути винесена на загальний референдум. А проєкти стосовно ринку землі формуватися з урахуванням думки тих, для кого вона є головним фактором виробництва. На думку аграріїв, серед базових законів стосовно ринку землі повинні бути такі: запуск державної програми пільгових кредитувань середніх і малих сільських підприємств та фермерських господарств для купівлі землі (мінімальний термін – 15 років). Переважаюче право на купівлю землі мають мати діючий орендар і власник сусідньої земельної ділянки. Відчуження земельної ділянки не є основою для передчасного розривання договору оренди. Право на купівлю сільгоспземель повинні мати виключно громадяни України, фермерські господарства, юридичні особи, які мають статус сільгоспвиробника останні три роки. Заборона права купівлі земель іноземцями, особами без громадянства.
На завершення президія Ради сільгосппідприємств звернулася до обласної ради з проханням взяти до уваги всі пропозиції аграріїв і дрібних фермерів та направити їх до Верховної Ради, президента України та Кабінету Міністрів.
Хочеться вірити, що голос народу був почутий. Адже справді, даний законопроєкт став викликом для фермерів та сільськогосподарських підприємств. Українці не терпітимуть на своїй землі іншого власника!
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813