“Китайський ієрогліф “криза” пишеться так само, як і “можливість”. Пандемія коронавірусу сильно змінить світ. Він уже змінився, відкриваючи в тому числі нові можливості для економічного розвитку. Тому я дивлюся оптимістично на наслідки цієї кризи і впевнений, що Україна виживе, стане сильнішою», – сказав економічний експерт Руслан Кулик у коментарі нашій газеті.
Що для цього необхідно зробити владі на місцях? – запитуємо нашого співрозмовника.
– По-перше, потрібно покращити якість інвестиційних проєктів, пропонованих представниками області. Так зустрічаючись під час різноманітних форумів, багато експертів зазначають, що головною причиною недовіри до нас із боку іноземних інвесторів є катастрофічно низька кількість або повна відсутність якісних інвестиційних проєктів з нашої сторони. Все правильно: не корупція, не війна, не переддефолтний стан, не відсутність прозорої судової системи, а низька якість пропозицій для інвестора відвертає від області прихід іноземних компаній, – каже Руслан Кулик.
Наш експерт із власного досвіду повідомив про список документів, які вимагають 99% інвесторів, зводиться до трьох пунктів. А саме:
– стислий зміст інвестиційного проєкту, де мусить бути інформація про діяльність компанії за останні роки, опис ринку, резюме ключової команди, організаційна та юридична структури;
– фінансовий прогноз на п’ять років з обрахунком окупності проєкту у форматі Excel з усіма вихідними даними і формулами;
– наявність сканкопій оригіналів юридичних і фінансових документів компанії, включаючи ліцензії, дозволи, патенти тощо.
І найголовніше, зазначає пан Кулик, усі документи повинні бути перекладені англійською мовою.
Другий чинник, на який повинна звернути увагу влада на місцях, – це активізація кластерного підходу до розвитку економіки краю.
– Якщо подивитися на кластери у всьому світі, то стає зрозуміло, що їх не треба винаходити. Скоріше потрібно подивитися, що вже є. Скажімо, в одній частині області вирощують помідори, в іншій – полуницю, яблука. Ще десь є чимало активності у виробництві меблів, світильників, пивоваріння тощо. Усе це локальні спеціалізації або, як їх називають економісти, локальні кластери. Кластери зможуть об’єднати не лише дрібні фермерські господарства та сімейні ферми, а й залучати навчально-дослідницькі заклади, які проводитимуть регіональні дослідження у певних кліматичних умовах з відповідними сортами та готувати профільних фахівців. І як результат у майбутньому – тисячі робочих місць у ягідництві, овочівництві, бджільництві та інших нішевих напрямках, – мовить співрозмовник.
Створення кластерів на базі ОТГ, за словами експерта, дозволить не тільки вдосконалити роботу на рівні області, а й збільшити вихід тернопільських компаній на закордонні ринки збуту.
По-третє, на думку Руслана Кулика, потрібно створити незалежну структуру – інвестиційну службу області, підпорядковану виключно керівництву області, в обов’язки якої входитиме маркетинг територій, залучення інвесторів у регіон і супровід іноземного бізнесу на всіх етапах.
– Від задумки про будівництво і на всьому шляху аж до відкриття – підбір земельної ділянки, додаткові консультації чи погодження – все це на себе має взяти інвестиційна служба, всі працівники якої, до речі, повинні бездоганного володіти як мінімум англійською мовою, – каже пан Кулик.
Як приклад, експерт навів аналогічну структуру у Львівській ОДА, яка створена в 2016 році. Проте за її допомогою лише у 2016-2017 роках в області відкрито близько 140 нових підприємств, створено понад 20 000 робочих місць…
Як бачимо, рухатися є куди. За умови якісної організації та відповідальної роботи наш регіон може бути цікавим для іноземного інвестора, але щоб отримати результат, починати діяти треба вже і якнайшвидше.
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернополя, Руслан Кулик
3810