«Швидкої» нам не дали… Щоби закріпити голову, ми підклали звичайну дорожню подушку. Сільвестр на наших очах стікав кров’ю…»
Тернопільські лікарі шоковані, як 19-річного юнака дивом привезли живим
Трагедія, що сталася в Почаєві з 19-річним Сільвестром Костюком, викликає сльози та гнів водночас. Адже в цій історії, окрім ледь не втраченого життя молодого юнака, присутня халатність чи то байдужість місцевих медиків та поліції. Перші відпустили Сільвестра, що стікав кров’ю, самостійно добиратися до тернопільської лікарні. Другі, за словами рідних юнака, фальсифікують факти та не розслідують дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на День молоді.
«Узяв металевий штир, виколупав вм’яті двері та витягнув брата»
– ДТП трапилася 24 червня о 22:16. Ми їхали двома автомобілями: я – попереду, а двоюрідний брат Сільвестр – позаду. У нас авто одної марки – німецьке «Ауді». Мені назустріч їхала машина, здається, «дев’ятка», не пригадаю точно, з кількома людьми у салоні. Загалом то було старе авто. Вони хотіли переді мною виїхати на зустрічну, щоби пересікти її та звернути ліворуч. Я цього зробити їм не дав, мигнув фарами, що, мовляв, так не можна. Згідно з правилами дорожнього руху, вони повинні мене пропустити. Так-от, мене вони пропустили, а перед братом таки шмигнули ліворуч, – розповів двоюрідний брат 19-річного Сільвестра – Ілля Костюк.
За словами Іллі, брат їхав неподалік від нього. Коли автівка вискочила на зустрічну смугу, Сільвестр, вочевидь, вирішив врятувати хлопців і вивернув кермо, щоби автівки не зіткнулися.
– Він їх обминув, різко повернувши кермо. Тоді було мокро після дощу. Машину занесло і вона сильно вдарила у стовп. Правда, подушка безпеки спрацювала і трохи пом’якшила удар. Спочатку я не повірив у те, що сталося, розвернув авто, під’їхав. Там уже почали збиратися люди. Те авто, яке підрізало брата, зупинилося за рогом. Вони стояли і спостерігали. Ніхто з них не вийшов, не спробував допомогти. Коли я під’їхав, то вони вже втекли. На жаль, поки що номера авто не маю. Та я буду через міськраду просити відео з камер, які там встановлені, – з сумом переповідає ту нічну історію Ілля.
Іллі ніхто не допомагав діставати брата з авто. Каже, що взяв металевий штир, виколупав вм’яті двері та витягнув брата.
– Брат був при тямі постійно. Він дуже сильний. Та пішла внутрішня кровотеча. У горлі було дуже багато крові. Згодом його забрала «швидка», – каже чоловік.
Ілля відправив брата з медиками, а сам залишився з поліцією. Коли Костюк дістався в лікарню, там на нього чекала, м’яко кажучи, нерадісна картина.
– Два лікарі – один головний, а інший, наскільки зрозумів, його заступник, голими руками обмацували рани. Вони були п’яні. Я відповідально зараз про це говорю. Один із них вийшов і сказав: «Так він у м’ясо бухий. Очей нема». Це я цитую. Хоча очі були, бо я бачив. Поки вони забирали його, брат розпухнув. Я запитав: «Як це п’яний, якщо брат весь день був удома? Це по-перше. По-друге, він не п’є». На що почув: «Ні, він п’яний, тому що блював кров’ю і був запах алкоголю», – переповідає Ілля.
Варто зазначити, що коли Сільвестра доставили у Тернопільську обласну лікарню, в нього взяли аналіз крові, та не знайшли в ній алкоголю.
– Лікарі в Тернополі нам підтвердили, що ні грама алкоголю в крові не було. Якщо буде необхідність, то слідчий може подати запит і йому нададуть кров брата з того дня. Однак лікар у Почаєві мені запропонував піти на якусь угоду, мовляв, у лікарні напишуть, що брат упав зі скутера, алкоголю вказувати не будуть. Можливо, Ви знаєте про журналістку Раїсу Іванівну Костюк – це моя мама. Вона працювала у «Тернополі вечірньому», її статті друкували у «Вільному житті». Так от я вихований на її принципах. Тому прямо пообіцяв тим лікарям, що так просто цього не залишу. Це вже четвертий випадок, коли потрапляю в цю лікарню. Перший раз – із дитиною Варваркою, то також лікарі були напідпитку. Другого разу вони моїй кумі нахамили, сказали, що зараз введуть укол і «ти здохнеш». Однак конфліктів тоді як таких ми не робили. Хоч і треба було, – продовжує пан Ілля.
«Болота і скла не забрали, ніхто не обробив, навіть не дезінфікував»
Рідні вирішили везти Сільвестра до Тернополя. За словами Іллі Костюка, лікарі відверто сказали, що не зможуть надати належної допомоги, максимум – це обробити рану.
– Проте коли ми приїхали до Тернополя, нас передусім запитали: «Ви що його в полі самі перемотували?» Кажу ні, це в лікарні у Почаєві надали невідкладну допомогу». Виявилося, що болота, скла не забрали, ніхто рани не обробив, навіть не дезінфікував., – мовить двоюрідний брат постраждалого.
До Тернополя 19-річного юнака везли, так би мовити, своїм ходом – на авто. Карети «швидкої» в Почаєві не надали, бо… не передбачено. Сказали, що загрози життю немає і можна везти самостійно.
– Я їх запитав: «Невже можна отак транспортувати? Може, дайте мені технологію виклику «швидкої». Якось же важкохворих людей возять із міста в місто, з країни в країну?» У відповідь почув, що це не можливо. Казали: «Їдьте самі або хай тут лежить». Знаєте, є така річ, як відчай. Він трішки сил додає. Ми поклали Сільвестра в машину, під голову дали дорожню подушку, батько тримав тарілку, в яку брат блював кров’ю. Близько другої ночі я привіз його у Тернопільську обласну лікарню. Тут лікарі були, м’яко кажучи, здивовані, коли привіз брата на «Ауді». Зараз скажу не меркантильну фразу, а просто для розуміння… У мене авто з білим шкіряним салоном. Він став весь червоним від крові, – зазначив Ілля.
До медиків обласного центру в рідних претензій немає. Кажуть, що вибігли всі, оперативно забрали юнака. З’їхалися лікарі різних спеціалізацій: офтальмолог, стоматолог, нейрохірург, анестезіолог тощо.
– Я таку оперативність тільки у кіно бачив, настільки вони все грамотно зробили. Однак у Почаєві, як виявилося, нас обманули, коли говорили, що «швидкою» до Тернополя їхати не можливо. Хоча я їм пропонував і кошти на пальне. Як я його сам мав везти? Можливо, йому стояти не можна чи сидіти. У Почаєві ж не перевірили, чи ціла у нього шия. Могли б хоч дати накидку на шию, але й цього не було. Тоді у мене був шоковий стан, бо першим побачив брата після ДТП, витягував його з авто. У результаті в такому стані довелося приймати рішення, куди його везти – у Київ, бо я живу там уже вісім років, чи в Тернопіль. Добре, що в Тернопіль привезли, тому що до Києва не довезли б, він би помер через внутрішні кровотечі. Він міг захлинутися кров’ю. Брат і так 2,5 літра крові втратив, – розповів Ілля Костюк.
Рідні кажуть, що винуватці ДТП – це місцева молодь, яка може собі дозволити вночі сідати за кермо напідпитку. Саме тому, на думку рідних, правоохоронці не спішать розслідувати дорожньо-транспортну пригоду.
Так, цитуючи офіційне повідомлення правоохоронців, «автопригода трапилася близько 23:50 на автодорозі міста Почаєва. Водій автомобіля «Audi A6» не впорався з керуванням і зіткнувся з огорожею. У кермувальника взяли кров для перевірки на вміст алкоголю».
– Поліція зараз фальсифікує час. Мабуть, щоби не витребовувати відео з камер, де чітко видно, що сталося. У мене є «скріни», коли викликав поліцію та «швидку». ДТП сталося о 22:16. О 22:28 приїхала пожежна, тому що хтось їм зателефонував і сказав, що авто горить. Реальних свідків поліція не опитала. Зате вони опитали трьох крикливих пияків, яким я заледве не настукав по голові, бо вони підбігли і не давали мені діставати брата з машини. Кричали, що він п’яний. У брата голова розламана на двоє, а їм здалося, що він п’яний, – ледь стримуючи емоції, розповідає Ілля.
Ми звернулися за коментарем у поліцію. Керівник сектора комунікації головного управління Національної поліції у Тернопільській області Сергій Крета у телефонній розмові повідомив нам, що час, який попередньо вказали, може бути неточним. На те й існує розслідування, щоби з’ясувати всі обставини ДТП. Пан Крета підтвердив також, що поліції відомо про авто, яке вискочило на зустрічну смугу. Його не приховують. Наразі допитують свідків.
Родина Сільвестра готова нести відповідальність за те, що юнак не мав прав
Ілля Костюк говорить щиро, що брат їхав на нещодавно придбаній автівці з польськими номерами і ще не встиг отримати прав, хоча й добре вміє водити. Він не приховує цього ні від нас, ні від поліції. Каже, що родина готова нести відповідальність за це, але не вони спричинили ДТП, не вони вискочили на зустрічну. Якби Сільвестр не повернув кермо, то цілком імовірно, що обійшовся б легким переляком, адже їхав на міцному та надійному авто. А от хлопці, що навіть не наважилися вийти та допомогти юнаку, могли б і не вижити від удару.
Рідні 19-річного юнака збираються писати заяви на медиків Почаївської комунальної лікарні, які відпустили хлопця з важкими травмами, не допомогли бодай доправити в обласний центр. Також скаржитимуться на роботу поліції.
До речі, цікава деталь. Нам вдалося поспілкуватись також із жителькою Почаєва пані Галиною. Вона не була свідком цього ДТП. Однак, на наш погляд, її слова в цій історії є важливими.
– Там, де ми проживаємо, сталася невеличка дорожня пригода. Поліція приїхала до нас на виклик перед тим ДТП, що сталася з хлопцем. Вони щось там з’ясовували, потім їм зателефонували, щоби їхали на місце аварії, яка сталася за участі юнака. І коли поліція рушала, то своїм авто вдарила в сусідське. Як вийшли з машини, то було явно видно і чути за запахом, що були нетверезі. У такому стані поліціянти і поїхали від нас на місце ДТП. Свої дії пояснили тим, що дуже поспішають, бо отримали виклик. Пообіцяли, що розберуться на наступний день. Однак минув уже третій і ніхто не розбирається, – каже пані Галина.
Так само не спішать розібратися і з ДТП, в якому постраждав Сільвестр. Рідні кажуть, що найпевніше у поліції знають, хто винен, але не хочуть називати імен. Ілля Костюк переконує, що так просто вони не здадуться і добиватимуться справедливого розслідування ДТП та покарання для медиків місцевої лікарні.
Далі буде…
КОМЕНТАР
Богдан Кучер, головний лікар Почаївської районної комунальної лікарні:
– Я виписав направлення в Кременецьку районну комунальну лікарню. Рідні відмовилися везти туди і сказали, що самостійно їхатимуть до Тернополя. Я оглянув хлопця, побачив, що там є перелом кісток, і сказав, що треба їхати до травматологів. Постраждалі сказали, що поїдуть у Тернопіль. Наші лікарі хлопця забинтували і вони поїхали. Далі я не знаю, що і як. Це було їхнє бажання їхати у Тернопіль. Якби вони їхали в Кременець, ми б надали нашу медичну машину. Рани ми обробили, наклали необхідні пов’язки і все. Транспортувати його можна було таким чином самостійно теж. У хлопця не був критичний став, він перебував при тямі, розмовляв, тиск – 160 на 90. У нього нічого не боліло, окрім забою верхньої надбрівної дуги і в ділянці верхньої губи. Направлення є, яке я їм дав. Лікарі не були напідпитку. Працював черговий лікар на місці, всі інші були само собою теж.
Михайло Дем’янов, лікар-нейрохірург Тернопільської університетської лікарні:
– Зараз стан хлопця середньої важкості. Зрозуміло, що поки залишається ризик інфекційних ускладнень. Адже це рана травматична, в яку потрапило і скло, і бруд. Ризики є досить великі. Юнак притомний, може рухати руками, ногами. У нього зламані кістки лицьового черепа. Харчується через зонд. Жувати сам не може. Та ми докладаємо всіх зусиль, щоби з ним було все гаразд.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3421