Тернопільський став є окрасою нашого міста. Неймовірні краєвиди, теплоходи та родзинка набережної – пляж «Циганка», які не залишають нікого байдужим. З першого погляду все красиво, практично ідеально, але з приходом літа усе частіше тернополяни говорять про те, що у ставі купатися не реально. Вода смердить, а дно захаращене невідомими предметами. Наші журналісти вирішили дослідити дану тему і виявили, що дійсно підняте питання має підґрунтя, водночас місцева влада обіцяє вирішити дану проблему.
«Коли почала виходити на берег, ставши на кам’яну плиту, помітила кров на нозі»
Тернополяни нам розповіли цікаві історії, пов’язані з нашим ставом.
– Сталося це кілька тижнів тому. Разом з донькою вирушила на «Циганку», аби засмагнути. Спека стояла неймовірна, тому вирішили поплавати. Взявши доньку за руку, ледь спустилася у воду по камінних косих брилах, які розташовані поблизу берега. Зайшли у воду, не можу сказати, що вона була страшенно каламутна чи брудна, свої ноги на дні я бачила. Охолонувши, віддала доньку чоловікові, щоби поплавати самій. Усе було добре, але коли я поверталася на берег, ногою відчула щось гостре. Спочатку не надала цьому значення. Коли почала виходити на берег, ставши на кам’яну плиту, помітила кров на нозі. Зі стопи вона активно текла, піднятися вгору я вже не могла, покликала чоловіка, який допоміг мені перебратися на наше одіяло. Рана була не дуже глибокою, але мене збентежило те, що на моєму місці могла бути дитина. До того ж якої якості вода у ставі достеменно не знаю, але надіюся, що жодного зараження не отримала, оскільки на даний час почуваюся добре, – розповіла тернополянка Олеся.
Не лише Олеся скаржиться на незручний вхід у воду. Дітям, які відпочивають з батьками, вкрай незручно та слизько виходити з води, коли мокрі ноги, а поруччя за, яке можна було б схопитися, немає.
Ще однією історією поділився тернополянин Петро. З друзями він стрибав із пірсу, де швартуються теплоходи. Глибина в тому місці досить велика, але через власну необережність пошкодив п’яту.
– Стрибали з хлопцями, коли було дуже спекотно. При одному зі стрибків я виконав переворот, і коли пірнув, відчув удар об ногу. Травмував п’ятку, відбулося розсічення. Об що міг вдаритися – не маю поняття, але більше з пірсу не стрибав, бо п’ята гоїлася дуже довго, – каже пан Петро.
Однак історія юнака не зупиняє інших мешканців стрибати зі східців, хоча в даному місці купатися та пірнати заборонено, і про це вказано на таблиці, що стоїть поруч.
«Якщо потрібне буде додаткове обстеження дна, ніхто ігнорувати такі прохання не буде»
Варто зазначити, що Тернопільська міська рада офіційно відкрила купальний сезон ще 5 червня, відтак чиновники запевнили, що до відкриття очистили дно та перевірили якість води: «Проведено обстеження та очищення дна водойми поблизу пляжів «Циганка» і «Дальній» від сторонніх предметів та визначено буйками ті частини водойми, які відведені для купання людей».
Також міська рада повідомила і про дослідження води. У рамках підготовки до купального сезону представниками міської державної лікарні ветеринарної медицини за участі працівників КП «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» були відібрані проби води з Тернопільського ставу для проведення відповідних аналізів на наявність паразитологічних показників. Відповідно до експертного висновку, вода у Тернопільському ставі відповідає вимогам ДСТУ 4808:2007, тобто жодних паразитів та будь-яких інших відхилень у водоймі не виявлено.
Однак чому страждають мешканці міста і чи можна на даний час купатися у Тернопільському озері?
– «Циганка» – це відпочинкова зона, не пляж. Проте ми давно помітили, що мешканці купаються в цій зоні, тому там є рятувальники, які спостерігають за безпекою відпочиваючих на воді. Цього року перед відкриттям купального сезону було проведено відповідні роботи. У Тернополі є аварійно-рятувальний загін, у штаті якого працюють водолази, з цією службою було укладено договір, на підставі якого дно було обстежено і вилучено з озера сторонні та небезпечні предмети. До початку купального сезону дно озера було обстежене двічі і придатне до відпочинку. На даний час хочу зауважити, що не всі люди, котрі відпочивають, є відповідальними за своє здоров’я та здоров’я оточуючих. Сьогодні ви можете купатися у безпечній водоймі, а завтра натрапите на шматок битого скла, який потрапить туди від недобросовісних відпочиваючих. Вашу інформацію ми почули, також додам, що коли будуть численні звернення від громадян, ми обов’язково будемо вживати заходів. Якщо потрібне буде додаткове обстеження дна, ніхто ігнорувати такі прохання не буде, але повинні бути відповідні підстави, адже порізати ногу можна не лише битим склом, – розповів заступник директора комунального-підприємства «Об’єднання парків культури і відпочинку» Микола Ткач.
«Люди плавають у токсинах»
Будемо сподіватися, що місцева влада відреагує на прохання людей ще раз дослідити дно, однак існує ще одна проблема, яка з року в рік турбує містян, особливо тих, чиї вікна квартири виходять на озеро. Такі мешканці можуть спостерігати не лише мальовничий захід сонця, а й вловлювати «неймовірні» аромати озера, коли воно цвіте. За коментарем ми звернулися до еколога, який, працюючи у міській раді, досліджував не лише дно ставу, а також його складову.
– Скло на дні ставу – це не основна його проблема. У період цвітіння озера людям купатися заборонено. Чому? Поясню: водорості, які можна побачити в озері, насправді є ціанобактеріями, а не синьо-зеленими водоростями, як їх усі називають. Вони виділяють ціанотоксин, який при потраплянні в людський організм може викликати різну симптоматику, починаючи від порушення роботи кишково-шлункового тракту і закінчуючи сильними алергічними реакціями. Більше того, при сильній концентрації можливі й летальні наслідки. На мою думку, люди повинні знати, що у нашому водосховиші активно розмножуються бактерії, які в народі називають водоростями. Вони викликають ряд неприємних захворювань, можливо, тоді у людей закрадеться думка, що вони плавають у токсинах, і ставлення зміниться. Важливо розуміти, що категорично заборонено купатися у ставі в період його цвітіння. Викликає жах, коли бачиш, як там плавають діти чи вагітні жінки, – розповідає магістр екології та громадського здоров’я Леонід Бицюра.
Стосовно дна, то повне його дослідження ще ніколи не проводилося.
– Ми маємо дослідження донних відкладень лише окремих частин ставу. Існує батиметрична карта, за допомогою якої побачили проблемні ділянки, де часто топляться люди. Є частини, де глибина сягає 2-3 метрів, а є і 10-11 метрів, зокрема неподалік «Циганки». Стосовно забруднення хочу сказати, що на дні є багато сторонніх предметів: будівельні матеріали, пляшки, сміття. Пригадую, раніше була акція з очищення озера, активісти, рибалки збирали пляшки, їх тоннами вивозили. Це говорить про культуру проведення вільного часу, точніше – антикультуру. Особисто бачив, як із теплохода відпочиваючі викидають в озеро пляшки з-під пива. Але знову ж таки перш ніж відкривати купальний сезон, слід не лише почистити дно, а й дбати про зменшення забрудненості. Перше завдання – змінити середовище, в якому живуть ціанобактерії, для того щоб вони не розмножувались. Токсини, які вони виділяють, є небезпечними, від них гине риба. Став потрібно насичувати безпечними водоростями – хлорелою до прикладу. Це зелені водорості, які буквально потрібно засипати в озеро, такі дії були передбачені програмою «Розвитку Тернопільського водосховища» ще у 2016 році. Але треба розуміти, що ціанобактерії формувалися упродовж 3 млрд. років, тому їхня живучість є досить високою, тим паче на фоні кліматичних змін. Тому до водосховища слід ставитися більш серйозно, а людям бути свідомішими і думати про стан свого здоров’я, – підсумував Леонід Олексійович.
Тернопіль – чудове місто з газонами та парками, бруківкою та хорошими людьми. Однак парки і сквери бачить наше око, але воно не помічає проблем, які лежать на дні. А вони є дуже неприємними і небезпечними для нашого здоров’я та життя. Хтозна, можливо, спочатку слід викорінити ті проблеми, які суттєво впливають на майбутнє? Хоча, напевне, там, на горі, видніше…
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: купання, Леонід Бицюра, Микола Ткач, пляж Циганка, скло, тернопільський став, токсини
3809