Погодьтесь, запитання не риторичне. Здавалось би, якщо закон один для всіх, то чому одного порушника і за ґрати відправляють, і прав позбавляють, а іншому призначається іспитовий строк? Для прикладу візьмемо дві справи, що розглядалися нещодавно Теребовлянським та Борщівським районними судами.
На перехресті засліпило сонце
Ця трагедія сталася рік тому, 18 липня 2019 року поблизу сіл Тютьків та Дарахів Теребовлянського району, на перехресті доріг «Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль» та «Галич – Городок». Водій автомобіля «Шкода – Октавіа» з двома пасажирками у салоні поспішав на нараду. Відтак, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу, не пропустив «Фольксваген» і, не зменшуючи швидкості, спробував «проскочити». У результаті ДТП усі троє пасажирів іномарок отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Навіть гірше: одна з жінок згодом померла у лікарні.
Однак під час розгляду справи Теребовлянським районним судом жоден із потерпілих не висловив претензій до винуватця аварії – водія «Шкоди». Зазначивши, що не мають до нього претензій, просили суворо не карати і не позбавляти прав керування транспортними засобами.
Передусім сам автопорушник повівся гідно: щиро визнав свою провину, вибачився перед потерпілими та їхніми рідними. Пояснив, що, осліплений ранковим сонцем, сприйняв його за жовтий сигнал світлофора. Хоча вирок не містить жодної згадки щодо сплаченої ним моральної та матеріальної шкоди, швидше за все, винуватець хоча би фінансово компенсував рідним за завдані біль і страждання.
Відтак вироком Теребовлянського районного суду водія визнано винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть однієї людини та заподіяло тілесні ушкодження середньої тяжкості ще двом людям (ч.2 ст. 286 КК України), і засуджено до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зважаючи, що потерпілі та прокурор просили не позбавляти волі горе-водія, суд зважив на це і застосував до нього випробування – півторарічний іспитовий строк, зобов’язавши чоловіка: періодично реєструватися в органах із питань пробації; повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання; без дозволу не виїжджати за межі України.
В усьому звинуватив потерпілу
Значно суворіше покарання за аналогічний злочин виніс Борщівський районний суд, засудивши 28-річного водія «Тойоти» до 7 років позбавлення волі з позбавленням права 2 роки керувати транспортними засобами (тобто після звільнення із зони винуватцю аварії ще 2 роки заборонено сідати за кермо). Крім того, суд задовольнив цивільні позови батьків загиблої дівчини та стягнув із горе-водія по 277 тис. 662 грн. моральної шкоди.
Ця аварія сталася в обід, 6 січня 2018 р., неподалік с. Сапогів Борщівського району. 21-річна студентка Мар’яна Якимчук із батьком поспішали до бабусі на Святвечір. Мати поїхала на день раніше і вже з нетерпінням виглядала родину. Вийшли на автобусній зупинці. Батько трохи забарився, поправив куртку, дістав сигарету. Тим часом дочка почала переходити дорогу. Варто зауважити, що у цьому місці траса має незначне заокруглення та похил на підйом. Відтак досвідчені водії завжди зменшували швидкість. Натомість кермувальник «Тойоти» невиправдано змінив напрямок руху і просто налетів на юнку.
Ніби у жахливому сні, батько побачив, як Мар’яну підкинуло догори і, описавши криваву дугу, вона впала на дорогу. За висновками технічної експертизи, водій значно перевищив дозволену швидкість і не вжив жодних заходів, аби уникнути дорожньої пригоди, хоча мав можливість, адже асфальт був сухий, видимість – чудова!
Більше того, якщо на першому судовому засіданні водій частково визнав вину, зазначивши, що його дії носили необережний характер. То надалі свою провину категорично заперечив. Понад 2 роки тривало слідство, суд. Однак водій так і не спромігся вибачитись перед батьками, хоча знав, що після втрати доньки вони постійно лікуються і втратили сенс життя. Навіть цивільний позов визнав частково: «У межах відшкодування матеріальних збитків, оскільки саме його автомобіль був тим джерелом підвищеної небезпеки, в результаті зіткнення з яким настала смерть їхньої дочки» (цитата з вироку суду).
Тож чого дивуватися, що батьки вимагали обрати обвинуваченому найсуворішу міру покарання? Адже злочин за статтею 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом) є тяжкий, хоча й характеризується необережною формою вини. Зокрема, санкція ч.2 передбачає до 8 років позбавлення волі. Зважаючи на всі обставини справи, вироком Борщівського районного суду винуватець смертельної аварії наступні 7 років проведе за ґратами.
Юристи вимагають прирівняти смертельну ДТП до вбивства
Тим часом вітчизняні юристи давно вже вимагають посилити відповідальність за аварію зі смертельними наслідками. Тим паче, якщо водій сів за кермо у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Скажімо, минулого тижня відома в Україні юрист-кримінолог, голова Центру правових та кримінологічних досліджень Анна Маляр на своїй сторінці у Фейсбуці написала: «От поясніть мені, чому депутати цього і попереднього скликання бояться прийняти норму про довічне позбавлення прав за керування у стані алкогольного сп’яніння? Такий законопроєкт та ініціатива – були.
Чому не збільшать покарання до 15 років позбавлення волі за смерті, які стаються на дорогах через п’яних водіїв? Не треба соромитись – це саме той злочин, де гуманізація покарання не доречна. Бо людина свідомо пиячить і свідомо у такому стані сідає за кермо».
Отож питання справді не риторичне. Ну відсидить цей горе-водій у тюрмі. Та ще й навряд чи щось компенсує згорьованим батькам. Згадаймо пріснопам’ятну Олену Зайцеву: замість 3 млн. грн. призначеної судом компенсації постраждалим і сім’ям загиблих вона наразі сплатила … аж 31 грн.!
Нагадаю: 18 жовтня 2017 р. в центрі Харкова сталася масштабна ДТП, в результаті якої загинули 6 осіб. Ще п’ятеро, в тому числі вагітна жінка, отримали травми. Тоді на проїжджій частині зіткнулися автомобілі «Лексус» під керуванням Зайцевої та «Фольксваген» (водій Геннадій Дронов). Від удару «Лексус» винесло на групу пішоходів на тротуарі. Під час розгляду справи потерпілі відмовились брати «криваві гроші Зайцевої» і напевне залишаться ні з чим. Адже в Україні не розроблено механізмів змусити винуватця злочину компенсувати жертвам завдані збитки.
Марина Криниця
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812