Перший тиждень вересня ознаменувався реальними кроками з розвитку соціальної сфери. Окрім підвищення з 1 вересня мінімальної зарплати, народні депутати ухвалили низку законопроєктів, покликаних допомогти людям, які потребують найбільшої турботи.
ГОЛОВНЕ ФОТО
Підвищення мінімальної зарплати
Від 1 вересня мінімальна зарплата в Україні складає 5000 грн. Хоча до кінця року мала залишатися на рівні 4723 грн. За словами голови партії «Слуга Народу» Олександра Корнієнка, підвищення мінімальної зарплати — це не популізм. Рішення підкріплене економічними показниками виконання бюджету. Отже, не вплине на показники інфляції.
«Це не популізм: просто підняти й усе — не зрозуміло, з яких джерел. У нас є 3,5 млрд. грн., заощаджених за рахунок курсової різниці. У нас є зовнішній борг, він у доларах. Долар у бюджеті закладався за однією сумою, пів року був за іншою, і тепер є додаткові гривні в бюджеті. Також є певні додаткові внутрішні можливості, й це якраз і дає чотири з хвостиком мільярди гривень, які забезпечать підвищення», — пояснив він.
За даними Кабінету Міністрів, підвищення мінімальної зарплати дозволить стимулювати економіку через збільшення споживання населення, приведе «мінімалку» до реального прожиткового мінімуму і сприятиме виведенню з тіні зарплат. Крім того, Пенсійний фонд додатково отримає 1,7 млрд. грн. від єдиного соціального внеску.
Графік підвищення мінімальної зарплати:
- 1 вересня 2020-го — 5000 грн.;
- 1 січня 2021-го — 6000 грн.;
- 1 липня 2021-го — 6500 грн.
Підвищення пенсій
Підвищення мінімальної зарплати вплине й на розмір пенсій в Україні. Вони вже зросли й продовжать збільшуватися. За словами заступника голови парламентської фракції «Слуга Народу» Євгенії Кравчук, уже навесні наступного року виплати для пенсіонерів перерахують. Крім того, додаткові гроші отримуватимуть люди, старші 75 років. Адже ця категорія пенсіонерів нині має найменші виплати — вони вийшли на пенсію, коли ставка, за якою розраховуються виплати, була нижчою.
«Буде осучаснення, тобто перерахунок для всіх. Орієнтовно з 1 квітня або 1 травня наступного року», — сказала Євгенія Кравчук.
Нагадаємо, раніше доплату в 500 гривень до пенсії отримали люди, старші 80 років.
Пенсія та електронні трудові книжки
А для тих, хто вже наближається до пенсійного віку, з’явиться можливість «заробити» додаткові бонуси: можна буде відтермінувати пенсію і продовжити працювати. Це дасть змогу збільшити розмір виплат на 0,5-0,75%.
Це стане реальним після запровадження електронних книжок. Відповідний законопроєкт у першому читанні ухвалила Верховна Рада. Коли трудові книжки перейдуть в онлайн-формат, система сама пропонуватиме найвигіднішу дату призначення пенсії. До того ж особисто йти до Пенсійного фонду вже буде непотрібно.
Серед інших переваг відмови від паперових книжок — зменшення витрат на ведення документообігу, спрощення доступу до інформації, неможливість загубити трудову або зробити з нею будь-які маніпуляції.
Перехід відбуватиметься поступово. Найближчі 5 років використовуватимуть обидві форми — і паперову, і цифрову. За цей час працівник або роботодавець вносить відскановані або оцифровані копії трудової книжки й супутніх довідок до Держреєстру через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Водночас паперову трудову зможе залишити на руках.
Та якщо ви й не оцифруєте трудову, то без пенсії не залишитеся. Територіальний орган Пенсійного фонду повинен буде повідомити, що про людину немає даних, і далі вирішувати в індивідуальному порядку, на основі яких даних призначати пенсію. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає це певним проривом.
«Ті, хто стикався з оформленням пенсії, знає, скільки часу втрачається при оформленні виплати. Для всіх нас, хто виходитиме на пенсію, це велике послаблення», — каже прем’єр.
Підтримка інвалідів з дитинства
Народні депутати вдвічі підвищили надбавки на догляд людям з інвалідністю з дитинства I групи. А для одиноких людей з інвалідністю з дитинства II та III груп, які потребують стороннього догляду, — в п’ять разів.
За словами голови профільного підкомітету в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Сергія Гривка, стара система надбавок, на жаль, не відповідає сучасним реаліям, тому це важливе й актуальне рішення.
«Змінюється рівень зарплат, зростають ціни, а надбавки залишаються недостатніми для нормального та комфортного життя цієї категорії людей, коштів не вистачає на придбання необхідних ліків», — прокоментував Гривко.
Підвищення надбавок людям з інвалідністю з дитинства (від прожиткового мінімуму):
- підгрупа А I групи — із 75% до 150% прожиткового мінімуму;
- підгрупа Б I групи — із 50% до 100%;
- II група (потребують стороннього догляду) — із 15% до 75%;
- III група (потребують стороннього догляду) — із 15% до 75%.
Підтримка людей, які втратили роботу через коронавірус
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування відтепер зможе виділяти додаткові кошти на підтримку людей, які втратили роботу через пандемію COVID-19. Відповідне рішення депутати підтримали в першому читанні. Кошти підуть на адресну допомогу безробітним, підтримку підприємців, навчання та компенсації роботодавцям. Загалом до кінця року обсяг виплат може скласти 322,5 млн. грн.
Підтримка людей, які втратили роботу через COVID-19:
- загалом – 322,5 млн. грн.;
- організація підприємницької діяльності — 19,7 млн. грн.;
- професійне навчання — 144,3 млн. грн.;
- ваучери на навчання — 2,9 млн. грн.;
- компенсація єдиного соцвнеску — 92,4 млн. грн.;
- компенсація оплати праці внутрішньо переміщених осіб — 21,5 млн. грн.;
- організація громадських робіт — 41,7 млн. грн.
Підтримка дітей з неповних сімей
Відтепер батькам, що одноосібно виховують дітей, не потрібно буде добиватися виплати аліментів у судах, витрачаючи гроші на юристів. Депутати ухвалили законопроєкт, за яким індексація розміру аліментів відбуватиметься щороку.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він покликаний поліпшити матеріальний стан людей, розмір аліментів на утримання яких визначено судом, і зменшити навантаження на державний бюджет.
Допомога дітям-сиротам
Депутати також віддали 340 голосів за законопроєкт, покликаний спростити життя дітей-сиріт з інвалідністю. Він передбачає, що вік, до якого такі діти можуть жити в прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу, збільшується до 23 років. Причому незалежно від того, навчаються вони в професійно-технічних або вищих навчальних закладах. Щоби чинна норма змінилася остаточно, депутати повинні ухвалити законопроєкт у цілому.
Оздоровлення дітей
У Карпатах або на морі цілий 21 день матимуть змогу провести 20 000 дітей із сімей, які перебувають у скрутному становищі. Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, яким пропонується спрямувати 80 млн. грн. додаткових надходжень Міністерству соціальної політики на програму з оздоровлення дітей.
«Ми пропонуємо дати можливість поїхати на оздоровлення та відпочинок до дитячих таборів у Карпатах, на узбережжі Чорного та Азовського морів дітям-сиротам, дітям учасників бойових дій, дітям з інвалідністю, з малозабезпечених і багатодітних сімей, усім тим, про кого повинна піклуватися держава», — розповіла одна з авторок проєкту, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Оксана Дмитрієва.
Гроші на це планують отримати завдяки збільшенню надходжень від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. Фактично за рахунок коштів, які надходять від боротьби з податковими зловживаннями. Отже, ніхто ні в кого нічого не відбиратиме.
Натомість законопроєкт дозволить вирішити одразу декілька питань: підтримати сім’ї, які опинилися в скруті, оздоровити дітей і дати роботу працівникам закладів відпочинку, які цьогоріч залишилися без туристів.
І це тільки перший тиждень роботи Верховної Ради після канікул. Депутати монобільшості налаштовані на продуктивну роботу впродовж усієї сесії. На порядку денному важливі питання, які стосуються розвитку економіки, соціальної сфери, проведення реформ. Ми слідкуємо за роботою депутатів і продовжимо розповідати про те, як змінюється Україна.
Топ-завдання депутатів:
- Державний бюджет України на 2021 рік;
- Законопроєкти про державні символи;
- Законопроєкт про всеукраїнський референдум;
- Завершення реформи децентралізації;
- Індустріальні парки, локалізація виробництва;
- Діджиталізація й розвиток IT-сфери;
- Економічна безпека та оборона;
- Реформа парламенту.
Підготував Іван Сайчук
Джерело: Тижневик "Номер один"