Уряд презентував покроковий план, у якій послідовності і залежно від яких умов держава збирається виводити нас усіх із так званого карантину. Утім говорити про чітку стратегію боротьби з коронавірусом сьогодні не доводиться. Заяви очільників виконавчої влади часто суперечать одна одній і виглядають нелогічно. А сам план виходу з карантину вже став черговим ляпом і предметом насмішок. Чи може це свідчити про недбале ставлення уряду до своїх обов’язків і нерозуміння реального стану справ, а також що влада мала би зробити у цій ситуації, щоби врятувати економіку країни, ми запитали у голови фракції «Європейської Солідарності» у Тернопільській обласній раді Степана Барни.
– Говорити про послаблення карантину доречно, якщо у влади є розуміння того, який фінансовий ресурс має країна, щоби втілити в життя конкретний покроковий план виходу з кризи і чи є цей план. Що ініціюють в Україні для подолання кризи? Замість реальних кроків щодо зміцнення економіки та відновлення роботи бізнесу, збереження робочих місць та зарплат, в уряді говорять про відкриття бібліотек і музеїв, що абсолютно жодного відношення не має до того, щоби допомогти економіці. Водночас ми достовірно не знаємо дотепер, яка епідеміологічна ситуація в Україні, адже в нас не проводять масових тестувань. Уряд просто не має реальних даних щодо захворюваності, на які можна було б спиратися, – каже Степан Барна.
Він додає, що найбільш ефективною стратегією для суттєвого зниження кількості інфікованих, і це підтверджено, є тестування та ізоляція людей, які виявляються носіями вірусу. Тому більшість рекомендацій уже сьогодні ґрунтуються саме на необхідності проведення тестів. Станом на середину квітня в Україні було протестовано 0.08% населення.
– Масове тестування та ізоляція хворих дозволять карантинні послаблення для всіх інших громадян. Мова, зокрема, про можливість відновлення роботи громадського транспорту та торгівлі з дотриманням санітарних норм. Це дозволило б великій кількості людей почати працювати. Сьогодні якнайшвидше мають бути запущені ключові галузі економіки хай і з певними обмеженнями. Зокрема, через карантин дуже страждає малий та середній бізнес, що призводить до великих збитків, а відтак, якщо не буде вжито додаткових заходів з боку влади, їхнє закриття, – наголошує пан Барна.
Ще одна несправедливість, якщо не суперечність, за його словами, – влада підтримує великий бізнес, дозволяючи працювати супермаркетам і торговим центрам, тоді як малий бізнес сьогодні зазнає колосальних збитків.
– Фактично без засобів для існування залишилися люди у ФОПах, які працювали на ринках. При цьому багато з них змушені платити оренду за торговельні точки. Не всі власники нерухомості пішли назустріч торговцям через ситуацію, яка склалася в країні, – підкреслює Степан Степанович.
Те, що кроки центральної влади щодо протидії пандемії коронавірусу запізнілі та непрофесійні, уже ні в кого не викликає сумнівів. Бо наразі найбільшу відповідальність взяли на себе благодійники, волонтери та люди доброї волі, не зволікаючи й не чекаючи на рішення «зверху».
– Ми бачимо, як сьогодні уряди намагаються мінімізувати наслідки пандемії в світі. Що роблять в Україні? Діють за принципом «вирішуємо проблеми по мірі їхнього надходження». Це абсолютно неприпустимо та нелогічно. Саме через такий принцип та відсутність стратегії економіка нашої країни ще до початку пандемії опинилася на порозі кризи. Чи можна якось цьому запобігти? Звичайно. Якраз наша політична сила розробила і запропонувала 10 антикризових кроків в економічній сфері. Їх ми також підтримали на сесії Тернопільської обласної ради. Серед них: тимчасове зменшення на 50% розміру єдиного податку для платників першої-третьої груп; тимчасове запровадження ставки ПДФО у розмірі 9% (зараз 19%) для найманих працівників підприємств, що виробляють життєво необхідні товари (послуги); зменшення ставки ПДВ на молочні продукти із 20% до 12% – підтримка вітчизняного тваринництва; державна підтримка вітчизняних виробників; перегляд механізму державних закупівель через систему «Прозоро» – надання пріоритету товарам та послугам вітчизняного виробництва у діапазоні цін до 20% тощо, – пояснює Степан Барна.
Що стосується покрокового виведення країни з карантину, то він зазначає: «На мою думку, будь-який захід щодо повернення країни «до життя» є більш економічно виправданим, ніж зупинка економіки взагалі. Сьогодні ми вже маємо невтішні прогнози падіння ВВП, який, за попередніми оцінками, складатиме 3,9%, а це у свою чергу знову призведе до збільшення безробіття, невиплати заробітних плат, зупинки розвитку інфраструктури тощо».
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812