«Залишаються лічені дні, як ви, шановні тернополяни, оберете новий парламент та своїх представників у ньому. Я прошу вас бути уважними та розсудливими.
Дуже важливо, щоб у своєму виборі ви керувалися не емоціями, а поміркованою мудрістю.
21 липня – рубіж! Або вільна Україна, добробут, безпека, або втрата територій, країна-банкрут, окупація. Обираєте – ви! Я прошу вас захистити Україну своїм вибором і не віддати її на відкуп проросійським реваншистам. Не дайте їм знівелювати українські цінності та зруйнувати фундамент нашої державності!»
Усі ви мене добре знаєте. Ви приходили до мене з турботами і нам разом вдавалося знайти рішення. Я завжди був відкритий, публічно звітував про роботу, я не спорудив «муру» між собою та людьми – кожен із жителів області міг легко зі мною зустрітися для вирішення своїх проблем. Власним прикладом намагався довести, що бути близьким до людей – можливо. Нам вдалося реалізувати багато проектів для оборони, освіти, медицини, інфраструктури. Давайте разом завершимо розпочате й реалізуємо нове.
У парламент не «йду», а маю намір працювати у ньому за вашим дорученням. Упродовж агітаційної кампанії ми зустрічалися з багатьма із вас і ви мали можливість переконатися, що моя передвиборча програма – це не набір гасел, реалізація котрих лежить за межами депутатських повноважень. Я маю досвід, чітко розумію, що може, а чого не може депутат Верховної Ради. Знаю, як забезпечити місту підтримку на центральному рівні для того, щоби завершити розпочаті та втілити нові інфраструктурні та соціальні проекти.
Працюючи для держави, маю намір продовжити демократичний поступ України шляхом вступу до Європейського Союзу та НАТО. Твердо відстоюю принцип, що українська нація повинна мати свою: мову, церкву, армію. Переконаний, що треба захистити державу від реваншу проросійських сил та повернути окуповані території – Крим та Донбас.
Я не обіцяю, я пропоную вам діяти разом в інтересах міста Тернополя та України. Своїми рішеннями та діями прагну забезпечити добробут та безпеку в державі, а тернополянам – умови життя, які дадуть змогу пишатися рідним містом».
Джерело: Тижневик "Номер один"
3557