На Тернопільщині шукають заміну газу. На сьогодні це надто дорогий вид палива. Конкуренцію йому можуть скласти більш доступні ресурси – відходи від сільського виробництва та енергетичні рослини. Серед них найбільш поширені – різні види верби й тополі, цукровий очерет, сухі трави.
Мінімізувати використання енергоресурсів – завдання номер один для області. Утримання державних комунальних установ у частині комунальних платежів обходяться бюджету в мільйони гривень. Натомість більш дешевші ресурси – у нас під ногами.
Самотужки справитися з новими технологіями область не в змозі, тож розраховує на підтримку інвесторів, які мають досвід роботи у цій галузі. Тут їм обіцяють повне сприяння.
– Область не проти, аби до нас зайшли інвестори, які працюють у сфері альтернативних видів джерел енергії, адже у нас є багато соціальних установ, які потребують чималих витрат на комунальні послуги: опалення, електроенергію. Це великі фінансові навантаження. Ми маємо достатньо ресурсів – лісові масиви,
енергомісткість рослини, які можна було б використовувати для одержання альтернативних видів палива, – розповідає заступник голови Тернопільської облради Любомир Крупа.
Торік за кошти Фонду регіонального розвитку було втілено одразу кілька проектів у сфері енергозбереження, в тому числі у соціальних закладах та закладах освіти. За словами Любомира Крупи, вони вже дали свої результати. Тож робота у цьому плані буде продовжуватись.
– Ми не можемо встановлювати твердопаливних котлів, поки не буде проведено санації будівель, адже це гроші на вітер. Коли неутеплені стіна та покрівля, незамінені вікна, будівля втрачає значні обсяги тепла. Мова йде не тільки про встановлення твердопаливних котлів, а й газові та модульні котельні, електрокабелі. Такі заходи дають значний ефект, який в окремих закладах становить до 20% економії коштів на комунальні послуги, – каже пан Крупа.
Торік Тернопільська обласна рада прийняла комплексну програму енергоефективності та енергозбереження у 2016-2019 роках. Щоправда, поки що вона не фінансується. На додаткові кошти розраховують у цьому році. Зокрема, з обласного бюджету та Фонду регіонального розвитку.
У Тернопільській області планують до 2020 року на двадцять відсотків зменшити споживання енергії, а також перейти на альтернативні види палива.
«Є національний план дій щодо енергоефективності. В Україні на нього передбачено 16 мільйонів євро. Завдання – 11% енергії виробляти з відновлювальних джерел, у розвинених країнах цифра становить 40%», – каже директор департаменту відновлювальних джерел енергії Держенергоефективності Юрій Шакаренко.
– У нас аграрна область і величезний ресурс у частині відходів продуктів сільського господарства. Також є і торф. Усе це можна використовувати як альтернативне паливо. Та, на жаль, робота у цьому плані поки проводиться не так, як би хотілося. Тому розраховуємо на інвесторів, які працюють, мають досвід роботи не тільки у цій сфері, а й у сфері вітрової та сонячної енергетики. Непогані перспективи у цьому плані має Шумський район. Деякі проекти уже в процесі реалізації у Підгаєцькому районі, – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак.
За словами спеціалістів, сьогодні, використовуючи вторинну сировину рослинного походження – солому, лушпиння, відходи лісозаготівлі та деревопереробки, – Україна може задовольнити близько 9% своїх потреб у паливі. Крім цього, можна вирощувати рослини, які за енергетичним потенціалом спроможні конкурувати з вугіллям і газом.
А ось тверді види біопалива в Україні вже активно використовують. Це насамперед побічні продукти рослинництва – солома і лушпиння соняшника, а також деревна тирса, з яких виготовляють так звані пелети та брикети. Вони не містять шкідливих домішок, бо їх скріплює природна клейка речовина лігнін. Найбільша небезпека при користуванні пелетами – це занадто розігрітий котел, адже, за звичкою, люди кладуть їх стільки, скільки й дров, а потрібно десь у чотири рази менше. За тепловіддачею тонна пелетів у середньому дорівнює 500 м куб. природного газу. І все одно, навіть за такої економії наші селяни пелетів не використовують, і більша частина продукції, що виробляється в Україні, йде на експорт.
– Вздовж доріг обрізають кущі, а щепу висипають просто на узбіччя. Натомість вона могла б стати джерелом енергії. Було б доцільніше використовувати такі відходи у якості альтернативних джерел, – зазначив Любомир Крупа.
Але самих лише відходів, аби обігрітися, замало. Пальне краще вирощувати – для цього вчені вивели спеціальні енергетичні культури. Вартість їхнього вирощування в кілька разів нижча, ніж купівля традиційного пального. Наприклад, в Україні уже були випадки, коли спеціально для цих потреб господарства посадили п’ять гектарів (це для початку) так званої енергетичної верби, яка має високу тепловіддачу. Дерева добре ростуть на непридатних для сільського господарства землях і є чи не найбільш економним видом альтернативного палива.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812