13 травня мешканці Вишнівецької громади живим коридором зустріли свого Героя, Захисника України Сергія Степанюка із села Дзвиняча. Тисячі жителів громади, від Раківця до села Дзвиняча, стоячи на колінах, провели в останню путь учасника російсько-української війни.
Будучи справжнім патріотом, Сергій не зміг залишитися осторонь, спостерігаючи, як російський окупант нищить все близьке українському народу.
Війна застала його на заробітках за кордоном, проте уже 6 березня він добровольцем вирушив до Кременецького відділу РТЦК та СП.
Життя Сергія Степанюка було обірвано ворогом в районі населеного пункту Павлівка Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу, де протягом багатьох днів українські військові утримували позиції, даючи гідну відсіч потужному агресору.
Справу батька у лавах ЗСУ гідно продовжує син, який лише на короткий час повернувся у рідне село, щоб віддати шану татові-герою та підтримати у горі маму і сестричок.
Хоронили Сергія Степанюка усією громадою за патріотичними та християнськими звичаями. І хоч у с. Дзвиняча ще до сьогодні парафія УПЦ, чин похорону проводили священики Вишнівецького благочиння Православної Церкви України. Такою була воля справжнього Захисника України і його родини.
Поділяємо горе близьких та знайомих загиблого Героя та висловлюємо щирі слова співчуття. Ім’я Захисника назавжди увійде в історію нашого краю. Хай світлі спогади про Сергія Степанюка завжди будуть сильнішими за смерть.
Герої не вмирають – вмирають вороги!
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Вишнівецька громада, ергій Степанюк, ЗСУ
3811