Наприкінці 2021 року у Львівській політехніці відбувся Всеукраїнський форум «Освіта і наука у сфері енергоефективності. Енергоефективність у закладах освіти і науки». Метою заходу стало обговорення питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів у сфері енергоефективності. А також розповідалося про шляхи і джерела фінансування енергомодернізації закладів освіти і науки. Епоха дешевої енергії закінилась, треба вчитися раціонально її споживати і вести пошук альтернативних відновлювальних джерел у сегменті чистої енергетики.
«Популістами було заблоковано корпоратизацію газотранспортної системи України»
Серед запрошених спікерів – керівники МОН України, Держенергоефективності, Держенергонагляду, НАН України, провідних університетів України, високопосадовці Львівської ОДА і міської ради. Від Тернопільщини на форумі виступив директор Центру енергоефективних технологій Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор технічних наук, професор Валерій Федорейко з доповіддю «Нова парадигма української енергетичної стратегії». Валерій Степанович ознайомив із перспективами розвитку енергоефективних зусиль в Україні.
– Даний форум є другим загальноукраїнським форумом такого високого рівня, який проходив у місті Лева. У 2002 році ми із професором Корчемним М. О. презентували нашу наукову монографію «Енергозбереження в АПК», яка була першою в Україні системною науковою працею в галузі енергозбереження. 20 років тому ми пропонували на основі світового досвіду розпочати серйозно займатися енергоаудитом та найголовніше – диверсифікацією джерел енергії. Вже тоді в Україні на повну силу відбувалися газові «гойдалки», які призвели до фатальних втрат в усіх галузях держави, – розповів Валерій Федорейко.
На думку науковця, популістами було заблоковано корпоратизацію газотранспортної системи України, яка в даний час і є «валізою без ручки» для держави. Постійний пошук «золота Полуботка» в енергетиці призвів до розбалансування колись стабільної енергетичної галузі. Але всьому є межа і пора братися за пошук альтернативних джерел енергії, а не зациклюватись на викопному паливі (нафта, газ, вугілля, торф, сланці), яке призводить до деградації екосистеми.
– 7 вересня 2021 року ухвалено Верховною Радою і підписано президентом закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності та розвитку наукових парків», у якому передбачено ряд пільг для науковців, які комерціалізують свої наукові розробки. На сьогоднішній день зареєстровані в Україні наукові парки «працюють на папері». Деякі з них просто відмивають державні кошти. Ми в університеті побачили в цьому свій шанс на впровадження своїх наукових проєктів у галузі диверсифікації джерел енергії. Адже це гіперважлива проблема для України. На сьогоднішній день визначено ідею, окреслені юридичні учасники проєкту. Передбачається, що на базі ТНПУ ім. В. Гнатюка буде створено перший в Україні дійсно працюючий науковий парк з участю інвесторів, які вже задіяні в реалізації організованого нами загальнонаціонального консорціуму «Інноваційні технології в енергетиці». Оскільки ми перші в Україні в галузі диверсифікації джерел енергії запропонували і реалізували біоресурсну технологію генерації дешевої зеленої енергії на базі різнотипних генераторів-утилізаторів, то розраховуємо на функціональну підтримку державних структур, – зазначає професор.
«Масове виробництво генераторів-утилізаторів стимулюватиме інші галузі»
Науковці свідомо йдуть на співпрацю з юридичними структурами з різних регіонів, адже прагнуть надати дітищу загальнонаціонального статусу в царині альтернативної енергетики. До наукового плану хочуть долучити Дніпровську політехніку, з якою тернополян пов’язує багаторічна наукова співпраця в енергетичній науці. У них є багаторічний досвід співпраці з Європейськими технічними університетами.
– Протягом п’яти років нами апробовано цілий ряд функціональних розробок, які дають на сьогоднішній день феноменальні економічні й екологічні результати. Передбачається, що при масовому використанні наших технологій Україна може витіснити з енергоємних технологічних процесів до 2 млрд. метрів кубічних природного газу. Згенерована енергія в 10(!) разів дешевша за традиційну. Термін окупності в більшості технологій не перевищує двох місяців! І це тому, що країна щорічно продукує технічно доступного біопалива в кількості 25-27 млн. тонн, що відповідає 10-12 млрд. метрів кубічних газу. Ідею біоресурсної диверсифікації виношували в наукових колах ще в 1990-ті роки. Українські вчені Іван Масло і Микола Корчемний теоретично довели, що українські чорноземи здатні без шкоди для своєї репродуктивності щорічно продукувати біовідходи в об’ємах, які необхідні для забезпечення агропромислового комплексу. І не тільки, але не було самодостатнього інструментарію, і нарешті через 20 років ми створили технологію для їх реалізації. Нашими науковцями захищено ряд дисертацій, в яких обґрунтовано оптимальний склад біопалива, вимоги до його фізико-механічних та теплотехнічних властивостей, визначено раціональні режими роботи електроприводів генераторів. Обраховано економічні показники та логістику доставки і збереження різних видів біовідходів. Таким чином у повній мірі сформульовані передумови для створення науково-впроваджувальної структури для серійного виробництва генераторів-утилізаторів як вихрового, так і піролізного горіння. Це – «зелена» енергетика! Рослинні відходи повертають в атмосферу те, що забрали при фотосинтезі. Викиди мінімальні і відповідають європейським стандартам. Витісняючи викопні види палива, ми зменшуємо навантаження на довкілля, – каже пан Федорейко.
До слова, у Європі вже десятки років тому зрозуміли те, про що говорить тернопільський науковець. Там успішно генерують до 20-30% первинної дешевої енергії. У них давно працює ринок біопалива, а в нас мільйони тонн відходів гниють на звалищах. Основною причиною такого стану була відсутність ефективного інструментарію для реалізації біодиверсифікації.
– Ми вважаємо, що це енергетичний прорив для нашої країни. Це на 100% український продукт! Витіснивши природний газ із енергоємних технологічних процесів, таких як сушіння зерна, виготовлення бетону, цегли, кремація тварин тощо, можна мільярди кубів газу перенаправити у побут і хімзаводи. Адже не секрет, що добрива виготовляють із природного газу, і вже зараз вони не доступні за ціною для аграріїв. Масове виробництво генераторів-утилізаторів стимулюватиме інші галузі, створення тисяч робочих місць у сфері виробництва біопалива, технічного обслуговування, – підсумував Валерій Степанович.
На думку науковця, біоресурсна диверсифікація дозволить стабілізувати енергобаланс держави, значно зменшити використання дорогого імпортного вугілля і тим самим поступово наблизить нас до клубу цивілізованих країн, які у найближчій перспективі відмовляться від викопного вуглеводневого палива.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Валерій Федорейко, газотранспортна система, енергетика, прорив
22090 