Тернопільські судді стоять перед дилемою: випустити чи залишити під вартою обвинуваченого в організації вбивства львівського бізнесмена Богдана Копитка

Мабуть мало хто знає (а враховуючи, що в головах більшості сьогодні думки про коронавірус), що в Тернополі розглядають одну з найбільш резонансних справ щодо вбивств на території Львівської області. Обвинувачений у потрійному вбивстві та численних замахах на вбивство Дмитро Гаврилюк подав апеляцію на ухвалу Шевченківського суду м. Львова про продовження строків тримання під вартою. Здавалось би, звичайна справа для Апеляційного суду Тернопільської області та в ній багато «але»…

За $200 тисяч замовили бізнесмена, а вбили трьох охоронців

29 серпня 2016 року поблизу населеного пункту Старе Село Львівської області відбувся замах на відомого в Західній Україні бізнесмена, голову наглядової ради ПАТ «Львiвський холодокомбiнат» Богдана Йосиповича Копитка. Внаслідок закладення у дорожнє полотно протитанкових мін відбувся вибух, який підкинув авто з охоронцями на кілька метрів угору, а потім це ж авто було обстріляно з бойової зброї, внаслідок чого троє охоронців віком від 20-ти до 24-х років загинули. Виконавці злочину були надзвичайно жорстокими, адже кожен із них вистрілив від 60-ти до 90 разів. Богдану Копитку разом із братом та керівником охорони вдалось врятуватися, завдяки щасливій випадковості вони перебували в іншому автомобілі.

Вже через місяць, наприкінці вересня, було затримано замовника вбивства – Дмитра Гаврилюка (подейкують, що він є правою рукою відомого львівського кримінального авторитета Володимира Дідуха на прізвисько «Вова Морда») та чотирьох виконавців. Чоловіки, яких звинувачують у вчинені злочину, колишні учасники АТО, тож не з чуток знають, як поводитись зі зброєю та вибуховими засобами. Це – Станіслав Монте, Павло Антоненко, Іван Кольцов та Вадим Цукерник. Замовнику та ймовірним виконавцям було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без права внесення застави), який неодноразово продовжувався як під час досудового розслідування, так і в суді.

Дмитро Гаврилюк неодноразово намагався уникнути відповідальності завдяки своїм впливовим «покровителям», і воно й не дивно, адже чоловікові загрожує довічне позбавлення волі. На початку лютого 2017-го Апеляційний суд Львівської області випустив Дмитра Гаврилюка з-під варти під заставу. Це викликало неабиякий резонанс та обурило суспільство. У ті дні понад пів тисячі людей зібралися на мітинг біля Апеляційного суду Львівської області, були представники центральних ЗМІ та громадських організацій Львівщини. Акція протесту супроводжувалась зведенням барикад та палінням автомобільних шин. Врешті-решт, зважаючи на такий супротив львів’ян, які виступили проти свавілля суддів, обвинуваченого у замовленні цього страшного злочину, внаслідок якого загинуло троє молодих хлопців, залишили під вартою, а головуючого суддю в подальшому звільнили.

Досудовим розслідуванням встановлено, що саме Дмитро Гаврилюк є замовником та організатором умисного вбивства Богдана Копитка. Оскільки саме він на початку 2016 року в Києві розшукав та залучив до виконання злочину Станіслава Монте, передав йому всі необхідні дані – знаряддя, зброю, авто, квартиру та озвучив, що за виконання вбивства він готовий заплатити 200 тисяч доларів США. По факту після виконання злочину Станіслав Монте отримав 600 тисяч гривень, які розділили між собою учасники групи.

З травня 2017 року справа слухається у Шевченківському районному суді Львова. По справі допитано підсудних та потерпілих, досліджено письмові докази. Стадія судового провадження – судове слідство (а саме допит свідків обвинувачення). Запобіжні заходи Дмитру Гаврилюку, Станіславу Монте, Вадиму Цукернику Івану, Кольцову, Павлу Антоненку на даний час продовжено, останні перебувають під вартою. Тобто по суті справа продовжує слухатись і надалі Шевченківським районним судом Львова. Наступне судове засідання призначено на травень 2020 року, де власне й розглядатимуть питання щодо продовження строків тримання під вартою, в тому числі й Дмитру Гаврилюку.

Як резонансну справу з потрійним вбивством пов’язали з Тернополем?

Паралельно із судовою тяганиною у Львові в Апеляційному суді Тернопільської області у складі колегії суддів Ірини Тихої, Людмили Галіян та Василя Сарновського розглядається апеляція Дмитра Гаврилюка щодо продовження терміну тримання під вартою. Цю справу передано із Львівської області в Тернопільську Верховним судом України. Чому так трапилось? Свого часу прокурором було подано заяву на продовження строку запобіжного заходу і Шевченківський суд міста Львова задовільнив продовження. Обвинуваченим було подано апеляційну скаргу в Львівський апеляційний суд, та оскільки більшість суддів суду брали участь у розгляді справи на стадії досудового розслідування, то вони не можуть брати участі на стадії судового розгляду. Тому голова Львівського апеляційного суду направив подання до Верховного суду України, аби той визначив, який апеляційний суд може розглядати цю справу.

Але як бути в описаній ситуації? Як має Тернопільський апеляційний суд об’єктивно дослідити кримінальну справу, яка слухається з 2017 року Шевченківським судом Львова, що налічує понад 30 томів матеріалів і по якій було проведено більше 70 судових засідань? Як тернопільські судді можуть встановити наявність чи відсутність ризиків щодо поведінки обвинуваченого в особливо тяжких злочинах Дмитра Гаврилюка за декількома аркушами копій із матеріалів справи, адже саме вибірково копії матеріалів кримінальної справи надаються при розгляді апеляції на процесуальну ухвалу. Враховуючи постійні намагання Дмитра Гаврилюка та його оточення вплинути на хід розгляду справи, а також неодноразові заяви щодо прив’язки його звільнення до «зміни влади», що, зокрема, публічно висвітлюється в мережі інтернет, є всі підстави вважати, що зв’язки у владних колах його та оточення можуть допомогти йому вийти з-під варти та в подальшому взагалі уникнути відповідальності. І Апеляційний суд Тернопільської області може відіграти тут ключову роль. Варто також додати, що знайти цю справу в судовому реєстрі складно, бо, свідомо чи ні, персональні дані замовника кривавої розправи зазначені з помилкою.

Чи хочуть тернополяни, щоби їхнє місто стало майданчиком для подібних до львівських подій лютого 2017 року з пікетами та палінням шин під судом? Адже цей злочин викликав значний суспільний резонанс, усі обставини його вчинення висвітлюються у засобах масової інформації, а на судових засіданнях завжди присутні представники преси. І логічно, що суспільство реагує на помилки правосуддя для захисту свого життя.

А тим часом 13 квітня 2020 року в Апеляційному суді Тернопільської області будуть вирішувати, випустити обвинуваченого в організації злочину, внаслідок якого загинуло троє молодих хлопців, чи ні. Тепер тернопільські судді стоять перед дилемою: піти на угоду з совістю і випустити з-під варти обвинуваченого в організації вбивства львівського бізнесмена Копитка чи зберегти обличчя Феміди і віру українців у правосуддя. Маємо надію, що судді розуміють і суспільний резонанс цієї справи, і вагомість тих матеріалів, які стали підставою для продовження строків тримання під вартою Дмитра Гаврилюка вже протягом 2017-2020 років. І жодні висловлення обвинуваченого щодо зміни влади не вплинуть на об’єктивність та законність ухваленого судового рішення.