22-річну тернополянку Олександру Струмчинську, направду, знає вся країна. Дівчина стала обличчям першої потужної української соціальної мережі «Ukrainians», яка охопила собою понад чотириста тисяч користувачів. Та, на жаль, проект, що здавався всім успішним, закрили. Олександра до останнього билася за його існування, проте інвестори так і не побачили у ньому перспективи. Та юна тернополянка не планує здаватися і наприкінці вересня обіцяє презентувати нову соцмережу «Єсвоє!»
Презентація – у Києві
– Перш ніж говорити про Ваш новий проект, розкажіть, чому «Ukrainians» довелося закрити?
– Проект «Ukrainians» закрили на стадії, коли було зареєстровано 400 тисяч користувачів. Що стало причиною? Швидше за все, це бачення, що подібний продукт локальний, у такому форматі він не може існувати на ринку протягом довгого періоду часу. Тобто перспективи реалізації цього проекту впираються все-таки у певні рамки, за які неможливо вийти і зробити більше, ніж хотілося. Ми зробили висновок, що в такому форматі конкурувати із вже існуючими соціальними мережами, як Фейсбук чи Інстаграм, немає шансів. Усі дані користувачів видалено і на стадії запуску новий ресурс.
– Із тих 400 тисяч користувачів «Ukrainians» з яких регіонів було найбільше?
– Найбільша підтримка була з Києва. Всі, хто чує цю інформацію, запитують: «Чому не Тернопіль?» Для мене це також дивно і пояснити важко. Можливо, чим ти ближче, тим довіра до тебе менша. Не знаю…
– Ви стали медійним обличчям «Ukrainians». Однак знаю, що над проектом працювали кілька десятків людей. Їм не було прикро весь час залишатися «в тіні»?
– Таким чином було розподілено ролі і кожен виконував свої завдання. Одне з моїх завдань – інформування, комунікація зі ЗМІ, з людьми, які хотіли допомагати проекту і т.д. Все це було на моїх плечах. Дійсно, багато хто зараз говорить, що «Ukrainians» – це виключно я. І знову ж таки та хвиля негативу, яка виникла після закриття проекту, теж асоціювалася зі мною. Та я з гордістю усе приймаю.
– Ви запускаєте новий проект. Коли ми його побачимо і що це буде?
– 29 вересня відбудеться запуск нової соціальної мережі «Єсвоє». Це новий інноваційний проект. Коли ви його побачите в перший день запуску, то зрозумієте, що це не сайт-одноденка. Це буде більше, ніж просто соціальна мережа, адже міститиме у собі велику кількість інструментів не лише для комунікації. Вже на першому етапі ми легально інтегруємо музику, відео. Будуть доступними інструменти для тих, хто займається бізнесом. Наприклад, у «Єсвоє» буде доступний квитковий сервіс із платіжною системою, де люди зможуть придбати квиток. Крім цього, ви зможете публічно вказувати, що ви його придбали. Таким чином формувати друзів за інтересами. Для когось це стане реальною можливістю познайомитись. Звісно, ті, хто захоче тримати це у таємниці, зможуть те зробити.
– Над цим проектом працює команда, що розробляла «Ukrainians»?
– Ні, з попередньої команди залишилася тільки я. Над проектом «Єсвоє» працюють зовсім інші люди. Це розробники із трьох великих міст України. Хто це і звідки – ми оголосимо 29 вересня.
– Де презентуватимете проект?
– У Києві. Можливо, згодом у Тернополі презентація буде також.
– Ой! Ви нас покидаєте?
– Я ніколи не покину (сміється, – авт.) Як сказала раніше, розробники цієї соціальної мережі знаходяться у трьох великих містах України. Тобто ми навіть локально не згруповані в одному місці. І тут ще я – четверте файне місто Тернопіль. Тому презентуємо в Києві.
– Як Ви познайомились, якщо розкидані по всій країні?
– Тут слід розповісти маленьку передісторію. Розробка соціальної мережі «Єсвоє» почалася у травні ц.р. Коли я оголосила про закриття «Ukrainians», постала перед вибором, що ж робити далі. Продовжувати шукати підтримку чи ні. Та, насправді, у перші кілька днів після закриття «Ukrainians» я була дуже здивована і захоплена тим, скільки людей телефонували, писали, пропонували нові проекти. Я дізналася, що в Україні стільки усього створюють, але просто ми про це не знаємо. Потенціал у нас шалений! Лише потрібна підтримка. Однак на фоні цькувань із посилом «Навіщо мені щось нове, якщо існує зручне старе». І не важливо, яке воно і звідки. Та створити нове – це дуже нелегка справа. Потрібно витрачати неабиякі ресурси.
Надалі – менше патріотизму
– Чесно зізнаюся, я не реєструвалася в «Ukrainians». Попри те, що раніше була користувачем російської мережі «Вконтакте», Ваш проект не став альтернативою. Як гадаєте, чому мене не зачепило?
– У мене взагалі своє бачення стосовно будь-яких проектів, які реалізовуються, та й взагалі стосовно життя, що ми завжди говоримо про якісь конкретні речі або добре, або погано. Та все це оцінюємо лише по відношенню до себе: як, на нашу думку, має бути зроблено та чи інша річ. Чому це зробили або не зробили одні з користувачів? Конкретно у позиціонуванні «Ukrainians» ми відображали більшою мірою патріотичне налаштування, оскільки на фоні закриття проросійських соціальних мереж відчули потребу у створенні свого продукту. У перші дні, коли було запущено опитування на рахунок того, чи потрібно реалізовувати подібний проект у таких масштабах, ми зібрали 50 тис. підписів за три дні. Це був шок і розуміння того, що продукт варто робити. Та однозначно, що за цією кількістю немає всіх 12 млн. користувачів. Згідно зі статистикою, після закриття російських соціальних мереж на території України кількість користувачів Фейсбуку збільшилася майже у два рази. Тобто із шести мільйонів піднялась до дванадцяти. Хто пішов із заборонених соціальних мереж, намагався шукати альтернативу. Не знаю, як у вашому випадку, але, можливо, Ви вже мали заміну – «Вконтакте». Для когось, навпаки, очікування від «Ukrainians» ставало можливістю отримувати у принципі такий самий продукт, але свій.
– Інвестори «Ukrainians» попри активність користувачів усе ж порахували, що проект не є успішним. Не страшно зараз Вам попри їхні висновки все ж починати «Єсвоє»?
– Взагалі не страшно! У мене просто в житті є принцип: «Я роблю, що люблю» або «Я люблю, що роблю». У мене є конкретна мета зробити насправді хороший продукт і донести до всіх, що ми можемо реалізувати щось якісно. Головне – це підтримка. Я особисто від початку літа чула велику кількість коментарів, які лунали як у мій бік, так і в бік розробників. Повірте, було достатньо негативу, цькування і т.д. Та попри все це, існує і бажання, і мета. І зараз у цьому випадку хочеться сказати, що ми завжди користувалися чиїмось чужим. Та конкретно цим проектом хочемо заявити, що можемо мати своє! І «Єсвоє» якраз може стати близьким, знайомим, класним для цілого світу! Так і буде!
– У мене склалося враження, що у випадку з «Ukrainians» стикнулися бажання інвесторів заробляти на проекті і Ваші патріотичні намірі. І врешті у якийсь момент ці дві грані не зійшлися. Чи я не права?
– Тут можна говорити лише про здогадки. Які відчуття насправді були в інвесторів, і ви, і я можемо лише припускати. Тому нехай здогадки залишаться здогадками.
– Ще трішки про патріотизм. У випадку із «Ukrainians» його було, як на мене, аж забагато. Та, погодьтеся, якщо Вам подобається річ, то Ви її купите незалежно від того, з якої країни вона приїхала…
– Так, я з вами згідна на 100%. І, можливого, частково у ході реалізації «Ukrainians» це стало помилкою. Власне між переходом від «Ukrainians» до соціальної мережі «Єсвоє» виступила певна відмова, що грати на почуттях немає сенсу. Почуття здебільшого є локальними. І відповідно їхні масштаби є достатньо малими. Для чого людям потрібні соціальні мережі? Перш за все для спілкування. Комунікації мають свої кола та не завжди вони є локальними, виходячи за конкретні межі країн, материків і т.д. Тому з проектом «Єсвоє» ми беремо за основу, в першу чергу, інноваційний продукт, який кардинально змінює підхід до подачі соціальних мереж і дасть ґрунтовне розуміння звичайним користувачам, а бізнесу розвиватися не лише в Україні, а й за її межами.
– Розкажіть, чим Ви живете, окрім «Єсвоє».
– Так, звичайно, що не живу лише одними соціальними мережами. Хоча іноді жартую: коли мене просять розказати коротко про себе, відповідаю, що я безхатченко (сміється, – авт.) Та, розшифровуючи цю думку, пояснюю, що мене слід шукати у соціальних мережах. Там я SMM-менеджер і експерт із цього. Цим займаюся близько трьох років. Ця сфера мені подобається і я бачу, що в ній є можливість розвиватися вже як із готовим продуктом, так і абсолютно новим. Паралельно зараз ще навчаюся у Тернопільській бізнес-школі. Фактично майже випускниця за напрямком «Бізнесінновації».
– Для вас «Єсвоє» – це що?
– Для мене це переворот усього світу! «Єсвоє» – це складне слово для певної частини світу і не настільки зрозуміле, як для нас. Воно викликатиме різні почуття та емоції. Проте наша мета – навчити весь світ говорити «Єсвоє», але не просто змусити, а ставитися з повагою, як це вдалося зробити Цукербергу з його «Фейсбуком».
Джерело: Тижневик "Номер один"
3409