Донецька область, як правило, сприймається через призму зони АТО: обстріли, руйнування, небезпека, проросійські настрої. У багатьох головах панівна думка про роботу влади на підконтрольній уряду території – “нічого не робиться”. Безумовно, проблем у регіоні вистачає, їх більш ніж достатньо і все не так райдужно. Втім, прогрес на Донеччині є і він відчутний як у відновленні інфраструктури, так і набутті українського вигляду. Як виявляється, дивитися на Донеччину можна не лише через призму проблем та негативу.
За попередньою інформацією губернатора Донецької області Павла Жебрівського, всього у ході конфлікту на Донбасі тільки на контрольованій частині Донецької області зруйновано або пошкоджено понад 9 тис. об’єктів на загальну суму 3 млрд. грн., не враховуючи таких населених пунктів, як Опитне, Піски, Широкине, Водяне тощо, куди не мають змоги зайти ті, хто може визначити руйнування.
Саме тому, з метою їх відновлення та організації роботи щодо ефективного виконання Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 року, розпорядженням голови адміністрації було утворено робочу групу з розробки планів заходів з її реалізації. Її співголовою став наш земляк, радник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з міжнародних питань Руслан Кулик.
За його словами, Стратегія розвитку Донецької області на найближчі 4-5 років – це визначально важливий документ, який буде фундаментом для всієї подальшої роботи у сфері відновлення та розвитку Донеччини.
Стратегія області спрямована на визначення завдань та інструментів для розв’язання соціальних проблем, підвищення рівня економічного потенціалу територій, продуктивності їх економіки, прибутковості бізнесу та доходів населення і, як наслідок, створення умов для загального підвищення соціальних стандартів, якості життя та розвитку бізнес-середовища.
– Для нас важливо наповнити Стратегію реальними планами заходів щодо її реалізації, яка стане стратегічною «дорожньою картою» у процесі відновлення зруйнованих територій українського Донбасу під час російської агресії, – розповів «Номер один» Руслан Кулик.
Саме тому, на його думку, «основна вимога до керівників міст і районів, які презентуватимуть свої проекти, – не просити коштів на ремонт 100 метрів дороги чи туалету на шкільному подвір’ї, де нема дітей. Цікавить не косметичне малювання, а комплексний підхід до відбудови українського Донбасу».
Так до кінця 2016 року вже сформовано перелік з будівництва, реконструкції та капітального ремонту 871 інфраструктурного проекту. На сьогодні їх загальна вартість складає понад 5 млрд. грн.
Руслан Кулик висловив побажання і надію, щоб Донбас відбудовувався, головним чином, за рахунок фінансового ресурсу міжнародних фінансових організацій, донорських коштів. За його словами, у такому випадку ці кошти можна буде спрямувати не лише на відновлення інфраструктури, а й в економіку, зокрема, на створення індустріальних парків тощо.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Донбас, Жебрівський, Кулик
3808