У пошуках додаткових джерел наповнення бюджету-2018, який Верховна Рада прийняла 8 грудня, депутати дісталися до любителів закордонних покупок. Тепер українці зможуть отримувати без сплати мита лише по три посилки в місяць із товарами не більше, ніж на 150 євро в кожній.
Четверта і всі наступні посилки будуть обкладатися податком на додану вартість – 20%, митом – 10%, а деякі категорії товарів – акцизом. Оподатковуватися буде вся сума митної вартості товарів у наступній (після трьох одержаних у місяць) посилці. Навіть якщо товар у ній буде коштувати тільки 1 євро, податки все одно доведеться заплатити. Наразі, до набрання законом чинності, максимальна сума товарів для пересилки без мита така ж – 150 євро. Але приймати посилки можна хоч кожен день.
Провезти в багажі без сплати податків за новими правилами можна буде товарів на 500 євро (через аеропорти – на 1 тисячу євро) і вагою до 50 кг, але максимум один раз на три доби. Якщо перетинати кордон частіше, сума безподаткових покупок знижується вдесятеро – до 50 євро. Раніше таких обмежень не було.
Експерти стверджують: подібні податкові новації вдарять по любителях он-лайн-шопінгу, а також спровокують подорожчання більшості товарів в українських інтернет-магазинах.
Оподатковані посилки: хто стоїть за кулісами?
Державна фіскальна служба повинна буде створити IT-систему, яка ідентифікуватиме кожного одержувача і підраховуватиме, скільки саме посилок і з якою періодичністю йому надходить. А починаючи з четвертої посилки на місяць, система автоматично почне виписувати громадянину податок.
Щоб отримати посилку, яка перевищує податкове обмеження, людина повинна прийти на митний пост, заповнити декларацію, форму М-16, сплатити податки у відділенні банку і надати квитанції митникам. Та з обмеженням, яке накладає закон, це буде не надто зручно. Адже доведеться приходити на митний пост навіть тоді, якщо прийшов чохол для смартфона, вартістю в один долар…
Голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич вважає, що в таких «посилочних репресіях» зацікавлені передусім великі вітчизняні роздрібні мережі, в першу чергу – продавці електроніки та гаджетів. Серед лобістів обмежень експерти називають і Асоціацію підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), що об’єднує кілька десятків рітейлерів. Раніше в асоціації заявляли, що їхні конкуренти – дрібні інтернет-магазини – масово завозять техніку без сплати податків, користуючись лазівками в законодавстві. Як одну зі схем, вони називали саме посилочну, коли товар дробиться на дрібні партії, вартістю до 150 євро, і завозиться в країну під виглядом приватних посилочних відправлень або особистого багажу без сплати податків і сертифікації. Це нібито дозволяє дрібним магазинам пропонувати покупцям ціни, недоступні для крупних продавців.
Зрозуміти торговців можна. Їхні дрібні конкуренти дійсно непогано заробляють на товарі, який завозиться без мита. Особливо показовим є приклад із гаджетами.
Як вважають експерти, до 80% техніки Apple надходить в Україну контрабандою – дрібними партіями «для себе». Скажімо, як тільки у США і Європі з’явилися у продажі перші новинки iPhone – моделі 8 і Х, у невеликих інтернет-магазинах ціни на них доходили до $ 1,5-3 тис., що втричі дорожче вартості за кордоном.
І бажаючі першими обзавестися новинками були. Великі ж мережі могли тільки спостерігати за тим, як заробляють на ажіотажі їхні конкуренти, тоді як вони самі змушені чекати офіційного старту продажів в Україні.
Товар з-за кордону подорожчає на 10 відсотків
Як пояснив виданню «Країна» економіст Віктор Скаршевський, новий закон спрямований проти дрібних підприємців, яких спробують витіснити із роздрібного бізнесу. А глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко додав, що постраждають і “човники” – мешканці західних регіонів України (в тому числі і з Тернопільщини, – авт.), які завозили товар із сусідніх країн Східної Європи.
– Зараз вони мотаються через кордон, поставляючи різну продукцію (одяг, продукти харчування та інше) дрібними партіями вартістю до 500 євро. Але із введенням обмежень вони повинні будуть або сидіти за кордоном по три дні (а нічліг навіть у найдешевших хостелах обійдеться їм від 30 євро на добу), або купувати товарів усього на 50 євро. Це зробить такі «рейди» нерентабельними або, як мінімум, змусить їх підвищити ціни на свій товар, – пояснює Олексій Дорошенко.
Утім головними, хто постраждає від нововведень, Сергій Доротич називає простих українців.
– Чому в нас так активно розвивається он-лайн-торгівля і ростуть замовлення із закордонних інтернет-магазинів? Відповідь проста: ціни в українському роздрібі неадекватно високі. Ми моніторили прайси на одяг. Виявилось, що джинси «Levis» у США можна купити за $30-40, тоді як в українських магазинах такі ж вартують як мінімум $100-150. Тепер же українським шопоголікам стане складніше отоварюватись у закордонних інтернет-магазинах. Якщо переберуть ліміт, доведеться платити зверху 20% від ціни. Тобто, ті ж джинси із четвертої за рахунком посилки будуть коштувати вже не 30, а 36 доларів з податками, – підраховує голова Союзу захисту підприємництва.
Хоча, як вважає пан Доротич, навіть з такою націнкою зарубіжний товар все одно буде дешевшим за той, що продається у нас, так що від он-лайн-шопінгу українці навряд чи відмовляться.
За різними даними, покупки в закордонних магазинах складають уже близько 7% від загального обсягу он-лайн-продажів в Україні. Останні ж «тягнуть» на 44 млрд. грн. на рік. Тобто ринок посилок, який хочуть контролювати податківці, – це понад 3 млрд. грн. щороку. Якщо оподаткувати в 20% кожну четверту посилку, можна реально поповнити бюджет приблизно на 600 млн. на рік. Зрозуміло, що підрахунки досить умовні, але з урахуванням динаміки зростання замовлень із закордонних інтернет-магазинів цей сегмент ставатиме все більш привабливим для фіскалів.
А як підраховувала раніше АПІТУ, державний бюджет на ввезенні товарів IT і споживчої електроніки щорічно недоотримує 3,6 млрд. грн. Отже, якщо на кордоні візьмуться наводити порядок, швидше за все подорожчає і товар у дрібних інтернет-магазинах.
– Зрозуміло, що возитимуть і далі, але підвищиться ціна питання. Стануть або давати хабарі на митниці, або запровадять цілу армію “човників “, які будуть завозити продукцію «для себе» – на 500 євро раз у три дні. Їм потрібно буде платити, компенсувати витрати на дорогу та проживання. До роздрібної ціни товару це додасть мінімум 10%, – підрахував експерт.
При цьому знизиться оперативність поставок. Якщо зараз під замовлення з-за кордону возять продукцію за 2-3 дні, то в міру збільшення числа посередників терміни зростуть у кілька разів. Не виключено, що скоротиться й асортимент – возити будуть лише найбільш ходовий товар, на якому можна заробити.
Олексій Дорошенко додає: “Будуть нові схеми, можливо, під прикриттям тих же митників. Скажімо, запропонують організувати “коридори” для постачальників за “скромну винагороду”.
Експерт називає і ще одну, поки приховану загрозу посилкового обліку.
– Не виключено, що це перший крок до обліку доходів пересічних громадян. Адже буде фіксуватися періодичність закордонних покупок і їхня вартість. А в подальшому скромного менеджера можуть попросити пояснити, де він при офіційній зарплаті в 6 тис. грн. узяв 600 євро в місяць на он-лайн-шопінг, – припускає експерт.
КОМЕНТАР
Роман Заставний, народний депутат:
– Я не підтримував цієї поправки до Податкового кодексу через її сумнівність. Окрім того, ця норма є сумнівною в плані адміністрування: хто відслідковуватиме кількість посилок, які отримав одержувач? Вважаю, що слід спершу зупиняти контрабанду у фурах і вагонах, а не за посилки рядових українців братися.
Джерело: Тижневик "Номер один"