Минуло три роки відтоді, як безвісти зник український військовослужбовець Микола Козак із Бережанщини. Весь цей час його рідні, друзі, односельці та земляки живуть із надією на повернення захисника додому.
Про роковини болісного очікування нагадали у Рекшинському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, де зазначили, що слова «зник безвісти» стали для родини щоденною молитвою та невимовним болем.
Микола Козак став на захист України, щоб боронити рідну землю від російських окупантів. Відтоді його доля залишається невідомою. Та попри роки невідомості, близькі не припиняють вірити, що одного дня він повернеться додому.
«Вже три роки сім’я чекає Миколу Козака додому. Чекає село. Чекає громада. Три роки без звістки…» – йдеться у зверненні.
У навчальному закладі закликають пам’ятати про захисника, підтримувати його родину та не забувати про всіх українських воїнів, які досі вважаються зниклими безвісти.
Кожна така історія – це не лише біль однієї родини, а й спільний біль усієї громади. Поки немає офіційної звістки, живе надія. І разом із нею – віра, що захисник повернеться додому.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
11417