…Того дня в 33-річного Івана просто здали нерви. Що й не дивно: майже 3 місяці, як у Тернопільському міськрайонному суді прозвучав його черговий вирок, він змушений періодично відмічатися в органах пробації та кожний вечір сидіти вдома (насправді тепер друзі приходили до нього – це на випадок, якщо правоохоронці надумають перевірити, чи не порушує рецидивіст умови іспитового строку).
«Краще б на зону відправили», – жалівся він друзякам по чарці та, швидко озирнувшись, перехиляв грановану склянку з пивом.
«Ну, знаєш, туди б я до тебе з пляшкою не поїхав, а тут дивись: ми сидимо, культурно випиваємо!» – дружньо поплескав його по плечу Андрій і, змовницьки підморгнувши, дістав із кишені чвертку.
«Справа не в цьому, – кивнув Іван на пляшку, – а у відчутті несвободи: ніби не за ґратами, але почуваєшся, як комаха під збільшувальним склом, за якою постійно спостерігають».
За пару днів після цієї розмови десь опівдні Андрій зателефонував Івану та запропонував пограти на гральних автоматах. Той охоче погодився. Відтак невдовзі вони вже заходили у приміщення «Національної лотереї» у центрі Тернополя. У залі було порожньо, що й не дивно в обідню пору в будень. Щоправда, біля стіни сиділи двоє хлопців, а перед ними стояли пара пластикових склянок і пляшка. Побачивши відвідувачів, один із юнаків швидко пішов до каси. Андрій у віконце простягнув йому гроші, а той сказав номер апарата. Відтак працівник повернувся до знайомого, а Іван спостерігав за грою друга.
Андрію явно не щастило, тож він нервував, матюкався та, не стримавшись, ударив по клавішах.
«Ей, тихіше!» – відреагував хлопчина -касир, підійшов до гравця і похлопав рукою по плечу.
«Та йди ти..! – психанув той, різко скинувши руку. Водночас сам однією рукою схопив того за передпліччя, а другою вдарив кулаком в обличчя. Хлопчина впав. На гамір із сусідньої кімнати визирнув другий працівник грального закладу. Побачивши, що дядько б’є його напарника, кинувся до нього, намагаючись перешкодити.
Та раптом Іван вдарив його ногою по ногах: «Відійди, вони самі розберуться!» – наказав рецидивіст 19-річному хлопчині. Але той продовжував захищати напарника. Тоді зек відтягнув його за руку і декілька разів ударив ногою у голову: його ніби забавляло – тільки-но жертва намагався піднятись, як неодноразово судимий відкидав його назад влучним ударом ноги у голову. Той уже навіть не чинив опору, лише скрикував від болю та намагався закрити голову руками.
Тим часом Андрій схопив касира за горло і почав душити. Відпустив лише, коли в юнака почалися конвульсії.
«Вистачить з них! Пішли звідси!» – Андрій зневажливо скривив губи, плюнув на підлогу та попрямував до виходу.
Іван почалапав слідом, але, проходячи повз касу, смикнув за ручку – двері відчинилися. Неодноразово судимий за грабунки та крадіжки, він, не замислюючись, миттєво вигріб із шухляди 12 тис. 500 грн. добової виручки, покрутив у руках і сунув в кишеню «Айфон» касира та поспіхом вийшов із залу. Один із хлопців ще спробував його затримати, але рецидивіст точним ударом ноги в голову відкинув того до стіни.
Хлопчина отямився від стогону товариша. Підповз до нього: переконавшись, що він живий, тримаючись рукою за стіну, дійшов до каси.
«Вони всі гроші вкрали і мій телефон!» – крикнув у розпачі.
Потім приніс води другові, допоміг йому піднятися і трохи змити кров. Потому викликав швидку допомогу та поліцію. На щастя, завдані травми виявились не смертельними.
Тим часом, завдяки відеозаписам із камери спостереження та свідченням побитих працівників «Національної лотереї», Івана швидко знайшли. До того він хоча й хвалився власним кримінальним досвідом, залишив чимало відбитків пальців. Цього разу Феміда була невблаганною, і хоча рецидивіст категорично відкидав звинувачення у пограбуванні грального закладу, факти були більш ніж красномовні.
Відтак на виконання вироку Тернопільського міськрайонного суду Івана визнано винним за грабіж і хуліганство, вчинені групою осіб (ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 186 КК України). Тож наступні 4 з половиною роки він проведе за ґратами. Також суд задовольнив цивільні позови: потерпілого касира щодо сплати понад 2 тис. 200 грн. за вкрадений мобільний телефон та приватного підприємства – за викрадені з каси 12 тис. 200 грн. виручки. Також він зобов’язаний сплатити майже 600 грн. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кримінальні новини, новини Тернополя, пограбували національну лотерею
3810