Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Дмитра К. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 5 березня 2024 року.
Як встановлено судом, у квітні 2022 року громадянин України, 45-річний Дмитро К. вступив у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками т. зв. ЛНР і добровільно погодився очолити Старобільську об’єднану державну податкову інспекцію ЛНР, створену на тимчасово окупованій території України у м. Старобільськ Луганської області.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 5 березня 2024 року Дмитра К. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора) та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права 15 років обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, з конфіскацією всього належного йому майна.
До відома: ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Не погодившись із рішенням суду, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу та просив даний вирок скасувати і повністю виправдати Дмитра К., оскільки вважав недоведеним, що його підзахисний добровільно очолив податкову інспекцію м. Старобільськ ЛНР.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.
На фото з мережі інтернет: засуджений за співпрацю з рф Дмитро К.
Факт добровільної співпраці Дмитра К. із окупаційною владою рф повністю доведено доказами, зібраними в ході досудового розслідування і дослідженими судом першої інстанції. Так, місцевий суд правильно взяв до уваги показання свідків Людмили Х. і Костянтина А. Зокрема, останній у пред’явлених для впізнання фотознімках серед інших чоловіків упізнав Дмитра К., із яким був знайомий, вони неодноразово спілкувались і разом працювали.
Крім того, у мережі Інтернет на каналі “Вести 24” розміщено інтерв’ю, в якому Дмитро К., представлений як начальник “Старобельськой ОГНИ ГКНС ЛНР”, розповідав про роботу податкової інспекції. При цьому він вказав, що на обліку в інспекції перебувало 254 суб’єкти господарської діяльності. Також у соціальній мережі “Вконтакте” на сторінці телеканалу “Луганськ 24” виявлено відео від 17 травня 2022 року про семінар для підприємців, що відбувся в Старобільську, на якому співробітник податкової інспекції, одягнений у сорочку блакитного кольору й темно-синій піджак, відповідав на питання присутніх. За висновком експерта портретної експертизи, чоловік із цього відео та фотозображення Дмитра К. із наданого електронного файлу – одна й та сама особа.
Проаналізувавши ці докази, колегія суддів вказала на невимушеність поведінки обвинуваченого та відсутність будь-якого примусу щодо нього, відтак і цілковиту добровільність його дій, що повністю спростовувало твердження апелянта про недоведеність у суді, що Дмитро К. добровільно очолив податкову інспекції м. Старобільськ ЛНР.
Також необґрунтованими колегія суддів визнала посилання захисника, що суд не допитав свідка Костянтина А., оскільки клопотань про його допит жодна зі сторін не заявляла.
Водночас, визнаючи доведеною вину обвинуваченого, колегія суддів врахувала усталену практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Тому, застосовуючи вказаний стандарт доказування, суд першої інстанції обґрунтовано врахував сукупність всіх доказів у комплексі та в їх взаємозв’язку.
Погодилась колегія суддів і з призначеним обвинуваченому покаранням. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, саме таке покарання відповідало тяжкості вчиненого злочину, його суспільній небезпеці, даним про особу обвинуваченого та було необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Слід зазначити, що хоча Дмитро К. у судове засідання не з’явився, але він був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України та у виданні “Урядовий кур’єр”. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка обвинуваченого не перешкодила апеляційному розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення здійснено всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням установлених законом особливостей для кримінального провадження, в якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia).
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Дмитра К. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 5 березня 2024 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
5051