Два роки тягнулася судова тяжба – вдова відомого у Тернополі бізнесмена позивалася до компаньйона свого померлого чоловіка, такого собі Андрія. Жінка пожалілася служителям Феміди, що вже 5 років марно вимагає від підприємця повернути чималий борг.
І ось нарешті Вищий спеціалізований суд України виніс свій вердикт, остаточно відмовивши підприємливій жіночці стягнути нібито заборговані діловим партнером 80 тис. доларів (за нинішнім курсом – майже 1 млн. 900 тис. грн)!
Отже, у суді Андрій пояснив, що укладав із померлим не договори позики, а договори про спільну діяльність. Тому в усіх розписках про отримані кошти він і не писав, що зобов’язується їх повернути, оскільки гроші вкладались у спільну справу.
«Ми один одному довіряли, адже давно були знайомі, – пояснив підприємець судді. – Тож коли я запропонував товаришеві побудувати у Кременці ресторан і готель, Василь (померлий, – авт.) поцікавився, скільки потрібно коштів та часу на будівництво, і швидко погодився. На тому й зійшлись: я займаюсь будівництвом та на власному підприємстві виготовляю вікна, дерев’яні двері й меблі, а він виступає як головний спонсор».
Про хід робіт і витрати Андрій постійно звітувався компаньйону. Більше того, в рахунок частини позики на власному виробництві виготовив й встановив на фірмі напарника у Тернополі нові металопластикові вікна й дерев’яні двері.
На підтвердження своїх слів відповідач надав довідки про виконані роботи та їхню вартість, а також звіт про оцінку майна солідної будівлі готельно-розважального комплексу.
У підсумку напарник виграв районний суд, але програв суд апеляційної інстанції. Та нещодавно остаточно крапку поставив Вищий спеціалізований суд, який визнав: гроші – не борг, а вкладення капіталу в спільний бізнес.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
3417