Заклади профтехосвіти поволі погружаються в борги. У бюджеті не залишилося коштів на їх утримання, тож наслідки передбачувані. Заборгованість виникає навіть по захищених статтях: енергоносії, заробітна плата та виплати дітям-сиротам.
Сподіваються на дотацію
Проблеми з фінансуванням закладів профтехосвіти виникли на початку 2016 року, коли їх утримання перекинули на обласні бюджети. Для Тернопільщини така ноша виявилась непосильною. У бюджеті змогли знайти тільки половину необхідної суми. Цих грошей вистачало лише до червня 2016 року. Саме влітку і почалися перші затримки з платежами.
Дефіцит коштів до кінця року становить майже 43 млн. грн. Без кошторисів наразі залишаються 16 ПТУ області. Заборгованість зросла навіть по захищених статтях: 6,5 млн. грн. – з заробітної плати, 1,6 млн. грн. – виплати студентам, 248 тис. грн. – виплати дітям-сиротам.
Задля економії коштів в області освітянам зменшили розмір надбавки за престижність праці. Законодавством вона передбачена в межах до 20% від посадового окладу. Наразі надбавка виплачується у розмірі 1%.
Також з метою економії коштів цьогоріч в області провели реорганізацію кількох закладів. Мова йде про об’єднання Буданівського училища та Товстенецького ліцею. Зокрема, останній приєднали до Заліщицького ПТУ, а Буданівське ПТУ – до Чортківського. Адже обидва заклади готують фахівців з однакових спеціальностей: теслярів, слюсарів, штукатурів, мулярів та інших професій, які у попиті на ринку праці. Внаслідок скорочення планувалося вивільнення 10% працівників.
Обласна рада зверталася до своїх колег з «білого дому» з проханням посприяти у вирішенні проблеми. У відповіді на офіційний лист облдержадміністрація зазначила, що, у зв’язку з відсутністю реального ресурсу обласного бюджету, з метою недопущення зростання соціальної напруги у педагогічних колективах, серед студентів та їхніх батьків, обласна адміністрація перед початком навчального року звернулася до Адміністрації Президента, у комітет Верховної Ради з питань бюджету, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів та Міністерство освіти з проханням передбачити 42,3 млн. грн. стабілізаційної дотації з державного бюджету для належного утримання закладів профтехосвіти, які фінансуються з обласного бюджету.
– У попередні роки була так звана дотація вирівнювання, тобто кому не вистачало коштів, тому додавали з державного бюджету, – розповідає голова комісії з питань освіти та науки облради Ігор Леськів. – У цьому році у Бюджетному кодексі така дотація не передбачена. Сподіваємось, що Кабінет Міністрів та ВР знайдуть інший механізм. Адже подібна ситуація була з містами обласного значення. Ми мали один такий навчальний заклад – Кременецький, який взагалі не мав фінансування. Заклад теоретично не може утримуватись за рахунок коштів міста обласного значення, тому що в його бюджеті не передбачено таких видатків. Тож із державного бюджету виділено додаткові кошти (близько 2,5 млн. грн.) і цей заклад став єдиним, окрім тих, що знаходяться у межах обласного центру, який забезпечений фінансуванням до кінця року.
Обласне керівництво розуміє, що першими, кому доведеться відповідати за крах училищ перед батьками та педагогами, будуть депутати та місцева влада. Уже зараз на адресу управління освіти приходять численні звернення стосовно функціонування закладів. Тож на наступній сесії депутати планують вкотре звернутись до вищого державного керівництва. І хоча це вже не перше звернення, але тут не втрачають надії, мовляв, вода камінь точить.
– Нам не надано податкової бази, за рахунок якої ми могли б фінансувати заклади профтехосвіти. Тож пропоную підготувати рішення від комісії з питань освіти та науки і звертатися сесійно до Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів, – каже заступник голови Тернопільської облради Любомир Крупа. – У нас є практика, що на основі наших звернень були прийняті зміни до бюджету. Можливо, і цього разу вище керівництво та депутати прислухаються до нас.
Вимагають працювати глобальніше
Громадських активістів Тернопільщини цікавить не тільки фінансування училищ у поточному році. Вони пропонують керівництву області бути далекогляднішими і розробити єдину концепцію розвитку профтехосвіти на наступні роки.
Освітяни пояснили, що профільне управління тривалий час працювало над такою програмою, але в кінцевому результаті обласна адміністрація не погодила її. З іншого боку, чи є доцільність її затвердження на даному етапі – питання риторичне. Адже наразі на державному рівні не прийнято закону «Про освіту», який визначить подальший механізм функціонування закладів освіти. Готувати обласну програму без закону немає сенсу, адже не відомо, яким буде його бачення щодо роботи ПТУ. У цьому питанні область не може діяти як самостійна одиниця. Тернопільщина може мати одне бачення стосовно роботи училищ, держава – інше.
До слова, проблема з фінансуванням закладів профтехосвіти виникла не в усіх областях країни. Регіони, які мають хороші економічні показники діяльності та перевиконання бюджету, самі фінансують свої ПТУ. На Тернопільщині немає промислового виробництва чи підприємств-гігантів, які б наповнювали казну, тож скромний бюджет області не в змозі профінансувати освітні заклади.
З цього приводу в освітянському колі розгорнулася дискусія. Частина керівників вважає, що підготовка робочих кадрів – функція держави. Саме вона повинна визначати найбільш затребувані професії і виділити кошти на їх підготовку. Натомість представники вищих державних органів вважають, що кожен регіон сам має вирішувати, яких працівників йому не вистачає, і здійснювати їх підготовку. Очевидно, саме тому перелік затребуваних спеціалістів дещо відрізняється від того, що передбачено у структурі регіонального замовлення області. Влітку 2016 року регіональна рада затвердила замовлення на рівні 1766 осіб при показнику 2270 у 2015 році. Найбільше фахівців планують підготувати для громадського харчування – понад півтисячі. Це кухар, кондитер тощо. Трохи менше спеціалістів буде на напрямку сільське господарство – 314. Для будівельних та монтажних робіт – 257. У сфері електротехнічного виробництва – 200. Загальна цифра для всіх галузей економіки – 229. Жодного замовлення область не зробила на фахівців у напрямку торговельно-комерційної діяльності та швейного виробництва.
Натомість, за даними МОН, зараз найбільш затребуваними спеціальностями є тракторист, слюсар-сантехнік, швачка, кравець, закрійник. Однак в області такі напрямки підготовки не користуються популярністю.
Цифра
43 млн. грн. не вистачає на утримання обласних закладів профтехосвіти до кінця 2016 року
За даними ТОДА
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: гроші, Крупа. Лесів, облрада, освіта. ПТУ
50933