Утримання свійських тварин забезпечує людей харчовими продуктами та сировиною для промисловості. Для кожного господаря важливо мати здорову худобу, яка би приносила прибуток. Ми поспілкувалися з ветеринаром Павлом Гнатишиним, і він розповів нашим кореспондентам про найнебезпечніші хвороби, які можуть підстерігати тварин, обов’язкову ідентифікацію і про те, чи безпечні гормональні препарати.
«Є хвороби, що передаються від тварин людям»
– Незважаючи на нестабільність економіки та проблеми у сільському господарстві, тваринництво за нормальних обставин часто є основою бюджету українського селянина. Однак у процесі розведення сільськогосподарських тварин господар може стикнутися з небезпечними хворобами, які підстерігають годувальників. Можете розповісти про захворювання які загрожують свійським тваринам, детальніше?
– Пропоную, аби наша розмова була конструктивною, розділити її на групи тварин. Для початку поговоримо про велику рогату худобу. Найпоширенішими у скотарстві є такі хвороби, як лейкоз, бруцельоз, туберкульоз та лептоспіроз. Кожна хвороба має свою клініку, але найголовніше – не допустити до її проявів, бо інакше тваринку доведеться утилізувати. Саме тому ми працюємо на випередження. Щорічно проводимо планові дослідження на ці 4 хвороби, а також вакцинуємо велику рогату худобу від сибірки. При цих захворюваннях заборонено вживати молоко від хворої тварини. У будь-якому випадку, якщо ви помітили, що з вашою твариною щось не так, краще звернутися до ветеринара.
– Чим небезпечні ці хвороби?
– Є хвороби, що передаються від тварин людям. Для прикладу, якщо говорити про лейкоз, то це онкогенний вірус, який провокує виділення токсинів. Ці токсини потрапляють у молоко, яке найчастіше споживають саме маленькі дітки. Тож виходить, що ми свідомо можемо давати їм небезпечне молоко від хворої корівки.
– Щоби пройти планові дослідження, куди потрібно звернутися?
– Ветеринарний лікар закріплений за декількома населеними пунктами. Цей лікар згідно з планом проводить подворовий обхід. Він оглядає тваринку, записує данні і бере забір крові для лабораторних досліджень. Важливо, щоб тварина була ідентифікована. Тому наголошую усім, ідентифікація необхідна, її проводять спеціальні агенти або ветеринар. Зробити це треба протягом 7 днів із дня народження тваринки. Це роблять для того, аби вивести спекулянтів з тіні, які їздять селами і скупляють неідентифікованих тварин за заниженою ціною.
– Наскільки люди ставляться відповідально до ідентифікації тварин і що вона означає?
– От ви бачили, наприклад, корівку із кліпсою у вусі? Це і є ідентифікація, на кліпсі вказано індивідуальний номер, закріплений саме за цією тваринкою. Ми намагаємось проводити просвітницьку роботу, але й у людей має бути розуміння того, що це важливо. Звісно, це несе матеріальні затрати, але, зрештою, це не така велика сума у наш час. Держава зараз дає дотацію на молодняк, який пройшов ідентифікацію і народжений від ідентифікованої тварини. Таким чином і сама держава намагається стимулювати цей процес в Україні, а для Європи це взагалі звична практика. «Ефективних засобів профілактики африканської чуми свиней на даний час не знайдено»
– А які хвороби є найнебезпечнішими для свиней?
– Це африканська чума і класична. Остання вже не зустрічається на території України понад 20 років. Цього вдалося досягти завдяки плановій вакцинації великих господарств, які займаються продажем поголів’я. Якщо ж говорити про африканську чуму свиней, то це найнебезпечніша хвороба не лише для України, а й для світу загалом. Це вірусна хвороба, яка проявляється гарячкою, синюшністю шкіри та крововиливами у внутрішні органи. Зазначу, що для людей ця хвороба не заразна, вона створює лише економічні збитки.
Збудник передається через корм, пасовища, транспортні засоби, забруднені випорожненнями хворих тварин. Використання для корму незнезаражених харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Наприклад, нечесний на руку ділок забив заражених чумою свинок і зробив з них ковбасу, шинку чи бочок. Людина придбала ті м’ясні вироби, з’їла, а шкірку кинула в помиї вже своїм поросяткам, і вони це з’їли й заразилися. Тому якщо утримуєте в домашніх умовах свинку, в жодному разі не давайте відходів харчування людей, бо ж невідомо, з якої сировини виготовлений той чи інший м’ясний продукт.
Механічними переносниками вірусу можуть бути люди, домашні та дикі тварини, які контактували із хворими свинями та трупами тварин. Ефективних засобів профілактики африканської чуми свиней на даний час не знайдено, лікувати тварин заборонено. У випадку виявлення вогнища інфекції практикується поголівне знищення свиней безкровним методом, а також вводиться карантин.
Останній випадок африканської чуми свиней на Тернопільщині був зафіксований влітку минулого року. В домогосподарстві тваринка захворіла, потім друга, третя, і вже після цього чоловік звернувся до лікаря. Бо ж у нас як прийнято: спочатку займатися самостійно лікуванням тварини і вже в останню чергу звертатися до ветеринара. Закликаю взагалі всіх людей: якщо ви тримаєте будь-яку тваринку і помітили, що її стан погіршився, одразу звертайтеся до ветеринара.
– А взагалі є різниця, чим годувати тварину, адже існує думка, що краще домашніми харчами, без преміксів?
– Це все міф і гра на людській психології. Що таке преміксова група? Це збалансована вітамінно-мінеральна добавка, увесь світ цим користується. У домашніх умовах в селі тримають на картопельці, на помиях, на кашках, але це не дає ефекту росту. Таке м’ясо не можна назвати поганим, але воно росте у 2 рази довше. Може, внутрішньо господар тішить себе тим, ніби екологічно все. Але зрозумійте, що премікси – це як вітаміни, нічого поганого в них немає. Єдине, що може зашкодити, – це гормональні препарати та антибіотики, які включають у раціон.
Гормональні препарати – стимулятори росту – це погано. Хоча у інших країнах вони й дозволені, в Україні – ні. Дізнатися про те, чи використовують стимулятори росту, можна лише зробивши відбір м’яса і відправивши його в лабораторію. Чому гормональні стимулятори це погано? Тому що є певні фізіологічні норми – відсоток жиру і м’яса у тварини. А при застосуванні гормональних препаратів мускул роздувається, але він не є природнім. Зрештою, як таке м’ясо впливає на організм людини, досліджень немає.
«Українська вакцина від сказу не гірша, ніж закордонна, це перевірено на власному досвіді»
– Якщо говорити про птицю, то які хвороби небезпечні для неї?
– Пташиний грип. Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії. Чутливі до інфекції птахи можуть бути інфіковані, коли вони контактують із зараженими виділеннями чи секреціями. Інфекція серед свійської птиці може бути безсимптомною або викликати зменшення несучості та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких симптомів. Вірус пташиного грипу гине при високій температурі. Тому при правильній термічній обробці м’яса воно стає придатним до вживання.
– А якщо говорити про домашніх улюбленців – котів та собак, які хвороби небезпечні для них?
– Це сказ. Він характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі смертельним пошкодженням центральної нервової системи. Найстрашніше, що цією хворобою може заразитися й людина. Механізм передачі контактний, через рану. Людина заражається при укусах скаженою твариною (90 % випадків) або потраплянні її слини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Тому тварин необхідно обов’язково вакцинувати проти сказу. Також хочу зазначити, що українська вакцина від сказу не гірша, ніж закордонна, це перевірено на власному досвіді. Щепити тварин від сказу потрібно раз на рік.
– Що би Ви хотіли сказати нашим читачам?
– Зрозумійте, захворювань є багато. Ми з вами обговорили тільки найбільш небезпечні, з високими ризиками. Закликаю усіх бути відповідальними господарями. Якщо ви утримуєте тварину, обов’язково вакцинуйте її від тих захворювань, які є притаманні саме для її виду. Проводьте обробку від ектопаразитів та глистів. Якщо ви помітили, що ваша тваринка захворіла, негайно звертайтеся до ветлікаря, не лікуйте самі. І нехай ви та ваші тваринки будуть завжди здоровими.
Вікторія Ушакова
|
Тернопільська обласна державна лікарня ветеринарної медицини (0352) 46-62-33 Міська державна лікарня ветеринарної медицини в м. Тернополі (0352) 52-10-40 Бережанська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03548) 2-12-87 Борщівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03541) 2-38-69 Бучацька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03544) 2-10-87 Гусятинська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03557) 2-51-16 Заліщицька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03554) 2-22-83 Збаразька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03550) 2-18-55 Зборівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03540) 2-10-70 Козівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03547) 2-14-34 Кременецька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03546) 3-11-77 Лановецька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03549) 2-15-92 Монастириська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03555) 2-15-78 Підволочиська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03543) 2-12-25 Підгаєцька районна державна лікарня ветеринарної медицини (03542) 2-21-91 Теребовлянська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03551) 2-16-82 Тернопільська районна державна лікарня ветеринарної медицини (0352) 27-04-66 Чортківська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03552) 3-22-16 Шумська районна державна лікарня ветеринарної медицини (03558) 2-00-18 |
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ветеринар тернопіль, Ветеринарний лікар Павло Гнатишин, газета "Номер один", новини Тернопільщини
3808