Від генералів до добровольців: що відомо про втрати Росії у війні в Україні

Зібрані нами дані не показують реальний рівень втрат, оскільки ми покладаємося лише на публічно підтверджені повідомлення про смерть. Але накопичена інформація дозволяє зрозуміти й проаналізувати, що відбувається з російською армією під час війни.

Але у такий спосіб можна зібрати інформацію не про всіх загиблих – на кожному російському кладовищі, до якого ВВС вдається отримати доступ, з’являються нові докази втрат російської армії в Україні.

За оцінками британської розвідки, станом на кінець травня Росія втратила в Україні близько 15 тисяч людей. За даними генштабу України, кількість загиблих російських військових перевищила 30 тисяч.

Про що свідчать могили й панахиди?

На цей момент вдалося зібрати дані про 3502 військових російських правоохоронних органів, що загинули в Україні.

Ця цифра не містить зниклих безвісти росіян, оскільки неможливо навіть приблизно встановити їхню кількість, а також військових, що служили в арміях так званих республік Донбасу (опишемо їх в окремому розділі нижче).

Обласна влада не називає імен усіх загиблих, навіть якщо “вантаж 200” вже доставили в регіон, а тіло загиблого поховали. Уявлення про те, скільки загиблих не потрапили до статистики, дає інформація з регіональних кладовищ.

У деяких містах під поховання загиблих в Україні виділили цілі алеї. ВВС ознайомилася з ситуацією на 14 цвинтарях у Хабаровську, Анапі, Ставрополі, Казані, Краснодарі, Єкатеринбурзі, Новосибірську, Балашисі, під Ульяновськом та у Калінінградській області.

На кожному кладовищі були могили військових, що загинули після 24 лютого 2022 року. У публічному просторі називали імена не всіх похованих.

Зрозуміти, що перед нами могили військовослужбовців – неважко: вік загиблих від 18 до 45 років, на хресті є фото у військовій формі, а на землі лежать вінки від Міноборони.

На центральному цвинтарі Хабаровська з 18 могил загиблих в Україні військових публічно назвали імена лише трьох (тобто 80% імен не назвали публічно). На кладовищі “Курган” у Казані раніше невідомих імен – 30%. На Михайлівському кладовищі біля Ставрополя – теж майже 30%. На військовій алеї Копанського цвинтаря під Краснодаром всі 100% поховань були раніше невідомі.

Списки, що видаляються

З березня деякі місцеві ЗМІ в Росії публікували не лише нові імена загиблих земляків, а й вели зведений список усіх російських військових з цього регіону, що загинули в Україні.

Журналісти з деяких регіонів розповіли BBC, що місцева влада тиснула на них, щоб обмежити публікації на цю тему.

Один з сибірських журналістів розповів BBC: “На рівні регіональної влади всім виданням дали вказівку не публікувати дані про втрати у спецоперації. Бувають випадки тиску на [родичів загиблих] з боку місцевої адміністрації, мовляв, зараз не треба здіймати галас, потім знайдемо спосіб увічнити їхню пам’ять”.

У червні в Калінінградській області військовий прокурор гарнізону Балтійського флоту попросив визнати список загиблих військових з Псковської області, опублікований на сайті 60.RU, інформацією, забороненою для поширення в Російській Федерації.

Суд постановив, що дані, які “розкривають втрати особового складу у воєнний час, в мирний час на період спеціальних операцій”, слід вважати державною таємницею.

Тож журналісти були змушені видалити публікацію з десятками імен російських військових, попри те, що зібрана ними інформація базувалася на відкритих джерелах, зокрема, на підставі офіційних заяв місцевої влади.

Побоюючись подібних судових позовів, ЗМІ з Челябінська, Новосибірська, Чити, Омська та Красноярська також видалили “сторінки пам’яті” зі зведеною інформацією про загиблих в Україні військовослужбовців.

“Нищівні втрати офіцерів”

Сумарно понад 17% відомих ВВС російських військових, що загинули в Україні, – це офіцери. Такий високий відсоток може бути пов’язаний з тим, що тіла загиблих офіцерів доставляють у пріоритетному порядку. Але ще одна причина – структура командування в російській армії.

Більшість функцій з управління боєм беруть на себе офіцери. Тоді як в армії країн НАТО багато завдань вирішують сержанти, капрали та інші молодші чини.

30 травня це підтвердила британська розвідка. За даними британського міністерства оборони, Росія дійсно зазнає нищівних втрат серед молодших і старших офіцерів.

“Молодшим офіцерам довелося керувати тактичними діями на найнижчому рівні, оскільки російській армії не вистачає висококваліфікованих й уповноважених сержантів, які виконують цю роль в західних арміях”, – йдеться в повідомленні.

Ці втрати негативно вплинуть на вже наявні проблеми російської армії, і навіть батальйонні тактичні групи, які російські військові створюють в Україні з решти підрозділів, будуть менш ефективними через брак командирів.

“Поєднання поганої тактики, обмеженого повітряного прикриття, недостатньої гнучкості й готовності командування до усунення невдач і неодноразових помилок призвело до високого рівня втрат, що продовжує зростати під час наступу на Донбасі”, – вважають у Британії.

Генерали

На цей час ВВС вдалося підтвердити інформацію про загибель чотирьох російських генералів в Україні.

Це генерал-майор 41-ї армії Андрій Суховецький, генерал-майор Володимир Фролов з 8-ї армії, 63-річний генерал-майор у відставці Канамат Боташев та генерал-майор Роман Кутузов.

Яким саме підрозділом командував в Україні Кутузов – невідомо. За версією російського військкора, що працював на державні ЗМІ, генерал керував так званим “першим армійським корпусом ДНР”.

Щонайменше троє російських генералів, про смерть яких раніше повідомляли деякі ЗМІ, виявились живими. Магомед Тушаєв, Андрій Мордвічев та Віктор Герасимов вже кілька разів з’являлися на відеозаписах і продовжують брати участь у бойових діях в Україні.

На війну за оголошенням

За останній місяць ЗМІ та російські посадовці все частіше згадують про “добровольців” серед загиблих, хоча раніше про них взагалі не писали. Реальний статус цих людей не завжди зрозумілий.

В кінці травня ВВС виявила повідомлення про загибель щонайменше 113 людей, названих у публікаціях добровольцями.

Деякі з них воювали в Україні у складі якихось козацьких загонів, інші пройшли тижневу підготовку в університеті спеціального призначення в Чечні і, судячи з усього, підписали короткостроковий контракт з міністерством оборони.

З початку березня вакансії військовослужбовців за контрактом почали тисячами з’являтися на популярних сайтах вакансій на кшталт HeadHunter.

Як розповідала ВВС, відгукнувшись на оголошення, можна потрапити на війну в Україну лише за кілька тижнів. Попри це, російська влада і особисто президент Володимир Путін стверджували, що в Україні воюють лише професійні військові та контрактники.

Поповнюють армію й більш традиційними способами. Тільки на сайті міноборони зараз розміщено 500 вакансій. Майже в 30% випадків пункти відбору до війська розташовані в містах Дагестану – Махачкалі, Хасав’юрті, Каспійську, Дербенті й Буйнакську.

Карта втрат

У Дагестані вже відомо про щонайменше 199 місцевих жителів, які загинули на війні в Україні.

Республіка є лідером за кількістю втрат у цій війні. Але ця цифра навряд чи показує реальний масштаб втрат серед уродженців Дагестану, оскільки враховує лише офіційні повідомлення про “вантаж 200” та публікації місцевих ЗМІ з репортажами з похорону.

Друге місце за кількістю втрат як і раніше посідає Бурятія – там заявили про поховання 157 військовослужбовців.

На третьому місці – Волгоградська область зі 120 загиблими. З середини травня у місті – біля під’їздів та у громадському транспорті – з’явилися листівки із закликом до волгоградців “взяти участь у спецоперації”.

В офіційних документах йдеться лише про тих, хто раніше проходив військову службу. Обіцяний оклад – від 300 тисяч рублів (близько 4000 доларів США). Середня зарплата у місті — приблизно у вісім разів нижча.

Для багатьох регіонів Росії, де відсутні соціальні ліфти, служба в армії за контрактом є чи не єдиною нагодою заробити. На таку роботу погоджуються люди без реального досвіду участі у воєнних діях.

Для порівняння, відомо лише про 7 загиблих з Москви, хоча мешканці столиці становлять майже 9% населення Росії.

Десантники, мотострільці та маленькі аптечки

Станом на 10 червня, понад 20% усіх ідентифікованих загиблих служили у Повітряно-десантних військах. Більш як 19% загиблих служили в мотострілецьких військах.

Експерти відзначають, що це може бути пов’язано з характером бойових дій, які зараз ведуть російські військові.

У перші тижні війни Москва провела кілька великих десантних операцій. Зараз росіяни ведуть затяжні бойові дії на території Донецької та Луганської областей. У таких боях значний тягар зазвичай лягає на піхоту, а не лише на штурмові групи.

Але такий високий рівень втрат серед десантників та мотострільців також може бути пов’язаний з поганим забезпеченням солдатів аптечками із сучасними засобами першої допомоги та погано налагодженою системою евакуації поранених з передової.

Продовжують надходити повідомлення про загибель військових пілотів. На початок червня відомо про похорон 37 військових льотчиків (зокрема, штурманів та бортмеханіків літаків та вертольотів).

Це штучні фахівці й еліта будь-якої армії. Підготовка одного льотчика може тривати до 10 років і коштує від 3 до 7 мільйонів доларів.

У списку втрат, які нам вдалося підтвердити, 124 працівники Росгвардії, зокрема бійці елітних загонів “Витязь”, “Росич” і “Тайфун”. Серед загиблих – щонайменше 73 бійці спецпідрозділу ГРУ і підполковник спецпідрозділу ФСБ Альфа. Всі ці підрозділи вважаються одними з найсильніших у Росії.

Що відомо про втрати так званих “ДНР” і “ЛНР”?

За даними самопроголошеної влади Донецька, з 1 січня по 3 червня 2022 року загинули 1999 озброєних прихильників “ДНР” (з них лише четверо загинули до 24 лютого).

Це збігається з цифрою, яку отримала ВВС, вивчаючи публікації про загиблих працівників “народної міліції ДНР” у соцмережах. Ми знайшли згадки про 1219 військових різних підрозділів “ДНР”, які загинули після 24 лютого.

“Народна міліція ЛНР” нічого не повідомляє про втрати у своїх лавах, хоча до 23 лютого цього року регулярно повідомляла про загибель своїх військовослужбовців.

У публікаціях луганської влади про посмертне нагородження військових, а також у соцмережах ВВС знайшла згадку про щонайменше 112 військових “народної міліції ЛНР”, що загинули після 24 лютого.

Загальні втрати військових “народних міліцій ДНР та ЛНР” вочевидь перевищують ці цифри.

ВВС знайшла ще щонайменше 2483 дописи людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, що опинилися в лавах “народних міліцій ЛНР та ДНР” і давно не виходили на зв’язок. Від деяких мобілізованих немає звісток уже понад два місяці. Ймовірно, багато з них загинули.

Кілька нових повідомлень про пошук чоловіків, що пішли на війну, щодня з’являються в групах прихильників “ДНР” і “ЛНР” у “ВКонтакті” та телеграмі.

Як ми рахуємо

У Росії щодня публікують нові імена загиблих і фото з похоронів. Найчастіше імена називають керівники російських регіонів або представники райадміністрацій, місцевих ЗМІ та навчальних закладів, де раніше вчилися загиблі.

BBC і команда волонтерів вивчають ці дані і вносять їх до списку, який ми зберігаємо з початку російського вторгнення в Україну.

Ми враховуємо публікації російських офіційних джерел або ЗМІ чи докладні повідомлення близьких родичів загиблих, а також фото з кладовищ.

Ми не враховуємо повідомлення ЗМІ про десятки, а іноді й сотні загиблих, якщо вони не містять конкретної інформації про імена та прізвища.

Ольга Івшина