В одному з попередніх випусків нашого видання ми підбивали попередні підсумки місцевих виборів до Тернопільської обласної ради. Тоді результати голосування тервиборчкомом ще не були оприлюднені, тому ми спиралися на дані паралельного підрахунку голосів, які нам люб’язно надали представники місцевих осередків партій. Як виявилось, ці неофіційні дані практично збіглися з офіційними, за винятком кількох нюансів. Про них, а також про потенційні коаліції та претендентів на голову облради ми розповімо в нашій публікації.
Тернопільська обласна рада
Склад: 64 депутати
«Європейська солідарність» – 22,55% (17 депутатів)
«Свобода» – 16,45% (13 депутатів)
«За майбутнє» – 14,99% (12 депутатів)
«Слуга народу» – 10,01% (8 депутатів)
«Батьківщина» – 9,71% (8 депутатів)
«Довіра» – 6,5% (6 депутатів)
За даними ЦВК
Щоби стати депутатом, вистачило і 72 голоси
Як ми й прогнозували, до Тернопільської обласної ради пробилися шість політичних сил. Лідером виборчих симпатій стала партія «Європейська солідарність», за яку віддали свої голоси майже кожен п’ятий виборець, який взяв участь у голосуванні. Новообрані депутати від цієї партії сформують і найбільшу фракцію у раді чисельністю 17 депутатів. Із незначним відривом, випередивши новий проєкт «За майбутнє» (12 мандатів), друге призове місце зайняла «Свобода» (13 мандатів). Ніздря в ніздрю завершили виборчі перегони пропрезидентська політсила «Слуга народу» та ветеран на політичній карті області – ВО «Батьківщина». Обидві політичні сили в обласній раді будуть представлені вісьмома депутатами кожна. А замкнув число щасливчиків ще один новий політбренд діючого нардепа Миколи Люшняка – «Довіра», який у раді буде представлений шістьма депутатами.
Якщо аналізувати різношерстий склад Тернопільської обласної ради, то одним, щоби отримати мандат, достатньо було очолити партійний список, іншим – бути першими у Єдиному багатомандатному виборчому окрузі (ЄБВО), а декому довелося і серйозно попотіти, щоби переконати жителів області голосувати саме за нього. Загалом, щоби здобути омріяний мандат, комусь вистачило всього 72 голоси «за», а за декого проголосували майже чотири тисячі виборців.
Лідером по підтримці мешканців Тернопільщини став представник партії «Довіра», заступник голови обласної державної адміністрації Ігор Гайдук, за котрого віддали свої голоси 3 928 виборців. Високопосадовець навіть зумів випередити відомого на всю країну аграрія Петра Гадза, який отримав довіру в 3 802 осіб. Представник «Довіри» очолює також і антирейтинг нових депутатів. Так за непрацюючу Ольгу Насалик проголосували всього 72 виборців, але й цього вистачило, щоб отримати мандат, адже ця жінка очолювала Єдиний багатомандатний виборчий округ.
У партії «Європейська солідарність», яка зібрала найбільшу фракцію, лідером став директор агропромислового підприємства «Дзвін» Василь Градовий, котрий отримав довіру 3 482 виборців. На кілька десятків голосів аграрій зумів випередити екснардепа Тараса Юрика, за якого проголосували 3 458 мешканців його округу. Найнижчий показник довіри серед новообраних депутатів «Європейської солідарності». У директорки Потуторської школи, що на Бережанщині, Ольги Поляк, 1 158 голосів..
Серед «свободівців» найбільшу підтримку виборців отримав атовець, директор обласного молодіжного методичного центру Богдан Бутковський, за якого проголосували 3 796 виборців. Доволі несподівано у число лідерів за народною довірою потрапив директор ФГ «Агро Груп» Назарій Головко – 3 739 голосів. Очевидно, тут спрацювала необізнаність виборців, які могли сплутати Назарія з його рідним братом, колишнім народним депутатом Михайлом Головком. Найменше голосів у фракції «Свобода» зібрав директор школи вищої спортивної майстерності Олег Любінський – усього 264. Для Олега Євгеновича це вже третя каденція в обласній раді. Напевно, через свій багаторічний депутатський досвід він заслужив очолити список в одному з багатомандатних виборчих округів, а тому не дуже переймався виборчою агітацією.
До певної міри несподівано найкраще в партії «За майбутнє» спрацював маловідомий пересічним жителям області 36-річний директор ТзОВ «Ввюо-Трейд» Володимир Гач, у передвиборчі обіцянки якого повірили 3 191 тернополян. Дуже мало симпатиків отримав відомий місцевий співак Володимир Вермінський, за котрого віддали свої голоси всього 179 виборців. Напевно, більшість вважали, що йому варто продовжувати пісенну кар’єру, аніж політичну. Однак лідерство на окрузі «витягнуло» співака у депутати, давши можливість йому попрацювати в новій іпостасі.
У «Слуг народу» найкраще на виборах спрацював колишній голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель, за якого проголосували 2 045 виборців. А найменше голосів було віддано за адвоката і колишнього голову цієї партії на Тернопільщині Ігоря Жмінку – всього 166. Але знову ж таки констатуємо, що завдяки лідерству в партійному списку в одному з округів, він отримав мандат за мізерної кількості довіри виборців.
У «Батьківщині» найбільше голосів отримав завідувач хірургічним відділенням Монастириської районної лікарні Василь Ференц – 1616. І всього 174 виборці підтримали гендиректора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об’єднання Наталію Марків. Але, як і чимало вищеназваним, представниці медичної сфери Марків не потрібно було особливо за себе агітувати, адже вона очолювала ЄБВО.
Три варіанти коаліції і три претенденти на голову обласної ради
Варіанти коаліції в Тернопільській обласній раді-2020
- «Європейська солідарність» + «Свобода» + «Батьківщина» (38 депутатів)
- «Свобода» + «За майбутнє» + «Довіра» + «Слуга народу» (39 депутатів)
- «За майбутнє» + «Слуга народу» + «Довіра» + «Батьківщина» (34 депутати)
Нагадаємо, перші номери партій-переможців «тягнули» свої списки, але за них тернополяни не голосували. Саме таким чином депутатами стали: ексгубернатор Степан Барна («Європейська солідарність»), екснардеп Михайло Головко («Свобода»), нардеп Іван Чайківський («За майбутнє»), голова ТОДА Володимир Труш («Слуга народу»), перший заступник голови обласної ради Василь Деревляний («Батьківщина») та нардеп Микола Люшняк («Довіра»). Можна ствердно сказати, що пан Люшняк відмовився від мандата, адже не поміняє крісло у Верховній Раді України на таке ж саме, але в Тернопільській обласній раді, а тому на його місце зайде наступний у списку від «Довіри». Так само можна говорити і за лідера обласного осередку партії «За майбутнє» Івана Чайківського, хоча тут є свої нюанси.
Нагадаємо, біг-борди в останній тиждень-два виборчої кампанії поряд з обличчям цього відомого політика і господарника сповіщали про те, що «обираємо голову обласної ради», натякаючи, що цим головою міг би бути пан Чайківський. Івану Адамовичу, напевно, хотілось би бути першим у Тернопільській області, але все ж таки спрогнозуємо, що він залишиться народним депутатом. Якщо наші сподівання справдяться, то, ймовірно, в нього буде бажання запропонувати когось зі своєї команди на посаду очільника області. Однак тут козирні карти не в його руках, адже «За майбутнє» посіла третє місце у виборчих перегонах і, говорячи спортивною термінологією, м’ячик не на його боці. Тут потрібно домовлятися. Певні кроки в цьому напрямку було зроблено ще перед виборами. Нагадаємо, домовленості про співпрацю мали Іван Чайківський та міський голова Тернополя Сергій Надал. Перший мав би підтримувати другого в Тернопільській міській раді, а другий, маючи значний вплив на «Свободу» – в облраді. Саме спираючись на ці домовленості, можна говорити про створення коаліції в обласній раді на базі «Свободи» і «За майбутнє» та висунення когось із цих двох політсил на посаду голови. Однак тут є певні ризики. По-перше, фракції цих партій мають разом 25 мандатів, чого замало, щоби мати свого голову. Тоді треба об’єднуватись у широку коаліцію. І якщо питання з потенційними союзниками із фракції «Довіра» майже не стоїть, адже колишні аграрії, а нині народні депутати Іван Чайківський та Микола Люшняк спільну мову завжди знайдуть, але навіть за таких умов спільно «Свобода», «За майбутнє» і «Довіра» назбирають лише 31 мандат при мінімально необхідних 33 депутатів, які готові проголосувати за конкретну кандидатуру на посаду голови облради. Тому до цієї спілки потрібно брати ще когось. Союзниками можуть стати депутати зі «Слуг народу», фракція яких має аж вісім «штиків». Однак тут можуть бути певні застереження, адже лідери «Слуг» та «За майбутнє» мають натягнуті стосунки, тому чи спроможні вони до об’єднання – питання. Водночас, чи має право на життя така широка коаліція? За нашими даними, не всі новообрані депутати від «Свободи» підтримують домовленості Надала і Чайківського. Однак тут є певний зазор, сумарно ці фракції мають 39 депутатів, і навіть якщо хтось і буде невдоволений, то якщо таких виявиться не більше п’яти-шести – голосування може бути позитивним.
Щодо цієї коаліції є ще один нюанс. Амбіції стати головою облради має екснардеп та «свободівець» Михайло Головко, котрий навряд чи піде в заступники (навіть у перші) до кандидата від Івана Чайківського, тим більше, коли партія «Свобода» випередила «За майбутнє» у підсумковому голосуванні виборців Тернопільщини. Тому в цій широкій коаліції все-таки перевагу буде мати «свободівець», а не представник команди «За майбутнє».
Більш природним, на наш погляд, мав би бути інший варіант коаліції із депутатів «Європейської солідарності», «Свободи» і «Батьківщини». Разом вони набирають 38 депутатів, що більш ніж достатньо для позитивного голосування за голову обласної ради. Але знову ж таки, чи погодиться представник «Свободи» М. Головко піти в заступники до ймовірного кандидата на голову від «Європейської солідарності» Степана Барни (такі пропозиції надходять «свободівцям» плюс «штатна» посада голови бюджетного комітету)? Адже як переможець виборчих баталій, саме її представник мав би найпершим претендувати на крісло голови обласної ради.
Є ще один варіант коаліції, коли головою облради міг би стати хтось із команди Івана Чайківського. До неї мали б увійти новообрані депутати з партій «За майбутнє», «Слуга народу», «Довіра» і гіпотетично «Батьківщина». За такого розвитку подій за бортом залишилися б два переможці виборчих перегонів – «Європейська солідарність» та «Свобода». Однак це дуже хитке об’єднання, адже в ньому будуть представники з різними світоглядними позиціями на розвиток Тернопілля, та й у загальному в ньому назбирається всього 34 депутати, тобто зазору для позитивного голосування майже не буде. І якщо хтось із цих депутатів дасть задню, то всі домовленості можуть звестися нанівець.
Отож політична осінь на Тернопільщині обіцяє бути дуже цікавою…
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернопільщини, тернопіль, тернопільська обласна рада
3812