Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу прокурора на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2022 року щодо Євгена Н., Володимира С., Івана Т.
Як встановлено судом першої інстанції, на початку літа 2018 року 23-річний мешканець Івано-Франківської області Євген Н. із метою отримання незаконного доходу від контрабанди наркотичних засобів створив і очолив організовану групу, залучивши до неї 27-річного Володимира С., 35-річного Івана Т. та ще одну особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження.
Надалі, від липня 2018 року до травня 2019 року члени ОГ, діючи відповідно до спільно розробленого плану і відведених ролей, неодноразово перетинали державний кордон України з Республікою Польща. У м. Варшава орендували автомобіль та через країни Євросоюзу їхали до Французької Республіки, де у м. Париж в особи арабського походження купували медичний препарат, що містив наркотичні речовини. Надалі блістери з таблетками ховали в упаковки з пральним порошком і через водіїв–перевізників, які не були обізнані зі злочинними планами членів групи, вантаж доставляли на територію Івано-Франківської області. При цьому один із членів угрупування обов’язково сідав у вантажівку і разом із водієм перетинав митний кордон України, супроводжуючи контрабандний товар. У подальшому препарат незаконно збували, а отримані кошти ділили між собою.
Зловмисників затримали у 2019 році. Під час обшуків у них було виявлено та вилучено: в Євгена Н. – 6 патронів, придатних для стрільби з вогнепальної нарізної зброї; у Володимира С. – пакет із рослинною речовиною (канабісом) вагою 8, 611 гр., який він зберігав за місцем свого проживання без мети збуту, а в Юрія Т. – 2 пістолети. Бойові припаси, зброю та наркотичний засіб обвинувачені зберігали без передбаченого законом дозволу.
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2022 року Євгена Н. та Іван Т. визнано винуватими за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України. При цьому суд знайшов за можливе застосувати до них ст. 69 КК України і призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом. Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив кожному з них покарання у виді позбавлення волі строком по 7 років із конфіскацією майна. Володимира С. визнано винуватим за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України та, із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 6 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
До відома: санкція ч. 3 ст. 305 (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна;
– ч. 3 ст. 307 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) – позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна;
– ч. 1 ст. 309 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту) – карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-ох років, або арештом – до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років;
– ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами) – карається позбавленням волі на строк від 3-ох до 7 років.
Не погодившись із судовим рішенням у частині призначеного покарання, прокурор подав апеляційну скаргу та просив не застосовувати до обвинувачених ст. 69 КК України та призначити покарання: Євгену Н. – 12 років позбавлення волі, а Івану Т. і Володимиру С. – по 11 років позбавлення волі, застосувавши до всіх конфіскацію майна.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та провівши частково судове слідство, визнала слушними доводи прокурора стосовно безпідставності застосування місцевим судом ст. 69 КК України при призначенні покарання.
При цьому колегія суддів наголосила, що правова конструкція ч. 1 ст. 69 КК України побудована законодавцем таким чином, що при призначенні винуватій особі покарання в кожному конкретному випадку необхідно вмотивовано аргументувати істотність зниження ступеня тяжкості вчиненого діяння. Тобто встановлення лише факту наявності не менше двох пом`якшуючих обставин не може автоматично тягнути застосування вказаної правової норми.
Хоча обвинувачені повністю визнали свою вину та щиро розкаялись, ці обставини жодним чином не зменшили суспільну небезпечність вчинених діянь та, відповідно, не знизили ступінь тяжкості інкримінованих їм злочинів. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тому оскаржуваний вирок в частині призначеного обвинуваченим покарань підлягав скасуванню з ухваленням нового вироку.
Призначаючи обвинуваченим покарання, колегія суддів, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, врахувала ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу кожного із них, відсутність обставин, які обтяжували покарання, та наявність пом’якшуючих обставин – визнання ними вини та щире каяття. А саме, що за місцем проживання вони характеризувались позитивно, на обліку в лікарів не перебували, одружені, Євген Н. та Володимир С. мали на утриманні по одній, а Іван Т. – дві неповнолітні дитини, не судимі. Крім того, Іван Т. був учасником бойових дій і мав державні нагороди (відзнаку Президента України “За участь в антитерористичній операції”, нагрудний знак МВС України “За відзнаку в службі”, грамоту та подяку за сумлінне виконання службових обов’язків під час праці в ОВС).
Разом із тим, колегія суддів взяла до уваги, що обвинувачені у складі організованої групи вчинили багатоепізодні особливо тяжкі злочини в сфері обігу наркотичних засобів, що свідчило про підвищену суспільну небезпеку скоєних злочинів. Крім того, Євген Н. та Іван Т. учинили тяжкі злочини, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами), а Володимир С. – кримінальний проступок за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне зберігання наркотичних засобів).
Зважаючи на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора задовольнила частково. Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2022 року в частині призначеного покарання скасувала та новим вироком на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначила покарання: Євгену Н. у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, Івану Т. та Володимиру С. – по 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: контрабанда, суд