До редакції «Номер один» нещодавно завітав тернополянин Микола Шкарупа, який разом з дружиною Світланою займаються підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі. Чоловік приніс звернення до тернополян, підприємців та ЗМІ, в якому розповідається про тиск на родину та знищення бізнесу після відмови платити хабарі чиновникам Тернопільської міської ради. Оскільки звинувачення серйозні, «Номер один» провела власне журналістське розслідування. Ось що з цього вийшло…
Операція «Інга»
Ще в далеких 90-х родина Шкарупів отримала земельну ділянку під торгове приміщення на проспекті Злуки. Зібравши кошти, підприємці спорудили крамницю-павільйон, яка у грудні 1998 року, згідно з актом, була введена в експлуатацію. БТІ м. Тернополя видало інвентарну справу. Тривалий час у цьому кіоску продавали продовольчо-промислові товари. І хоча з часом у місті стали розвиватися великі маркети, але родина зі свого маленького бізнесу мала на хліб з маслом. Та щоразу з острахом вони чекали на завершення договору оренди землі під магазином, адже під час його поновлення потрібно було пройти численні чиновницькі кабінети. За попереднього міського голови до цього питання ставилися з розумінням і договори оренди землі на сесіях поновлювались без будь-яких проблем. Так тривало до 2010 року, коли владу в Тернополі монополізувала партія ВО «Свобода» зі своїм мером Сергієм Надалом. Останній, працюючи у податковій, знав, яким чином можна заробити, а депутати-«свободівців», більшість з яких були голі-босі, тішилися кожній заробленій у сесійній залі гривні. Ті йшли на поводу своїх вождів і стали, як покірні телята, піднімати руки (або відмовлялись брати участь у роботі сесії, а саме – голосувати) за наперед відзначені галочками питання порядку денного.
Так сталося, що одним із методів наповнення власних кишень представниками націоналістичної політсили стало «збивання» грошей із підприємців. Коли в останніх закінчувались договори оренди, ті стояли перед дилемою: платити в «чорну» касу і працювати далі або йти проти системи і ставати ізгоями. Іншим шляхом пішла родина Шкарупів. Підприємці Світлана та Микола хотіли пройти за законом усю процедуру поновлення договору оренду землі під власним магазином «Інга».
– 29 грудня 2012 року, за два місяці до завершення договору оренди, Світлана Шкарупа письмово звернулась до Тернопільської міської ради з проханням поновити договір оренди землі. На його підставі міською радою було підготовлено відповідний проект. З порушенням строків розгляду (місячний термін) проект рішення 22 березня 2013 року винесли на сесію, але рішення про поновлення договору оренди землі не було прийнято. Група депутатів відмовилась брати участь у голосуванні. Свій вибір зробили лише 16 осіб («за» проголосувало тільки 4 чол.), хоча в сесійній залі таких було близько 50-ти. За відсутності необхідної кількості голосів рішення не було прийнято, як і не було надано вмотивованої відмови, як це вимагає закон «Про оренду землі». Далі я звернувся в земельний відділ. На моє запитання, чому не поновлюють договору, мені було прямим текстом сказано (в «Ютубі» є відповідний відеозапис – авт.), що потрібно заплатити (25 тис. грн.). Далі була заява в міліцію про вимагання хабара. Його отримання зафіксували працівники міліції відеоапаратурою та за моєю заявою від 05.04.2013 року було відкрито досудове слідство, – розповів чоловік пані Світлани – Микола Шкарупа.
Пан Микола сподівався, що порушення кримінальної справи налякає чиновників мерії і ті діятимуть згідно з законом, тим більше, що підприємці справно вносили оплату за оренду землі навіть без продовженого договору. І 10 квітня 2013 року повторно було подано заяву про поновлення договору оренди землі. Міська рада за відсутності заперечень повторно підготувала проект рішення про поновлення договору оренди землі. Але, очевидно, те, що підприємець пішов проти системи, не бажаючи платити хабара, зачепило за живе перших осіб муніципалітету, і ті, застосовуючи потужний адмінресурс, почали йому мстити та знищувати бізнес.
По-перше, повторний проект поновлення договору оренди навіть не був поданий на розгляд депутатського корпусу, хоча це прямий обов’язок головного земельника міста Віктора Кібляра. По-друге, у тому ж квітні до начальника міського відділу земельних ресурсів поступає звернення підконтрольного меру управління муніципальної поліції, в якому його керівник Сергій Волков інформує, що термін оренди земельної ділянки під продуктовий павільйон «Інга» закінчився 24.02.2013 року. І враховуючи незаконність господарської діяльності даного торгового об’єкта, Волков просив включити павільйон «Інга» в перелік об’єктів, які підлягають демонтажу. По-третє, паралельно, через підконтрольні мерії ЗМІ, подається ніким не підтверджена інформація, що власники «Інги» споюють неповнолітніх та продають алкоголь у заборонений час. Оперативно вже 5 червня 2013 року виконком приймає рішення про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування і торговий павільйон «Інга» ФО-П Шкарупа вносять у перелік об’єктів на демонтаж.
Щоб захистити свій бізнес, Шкарупи звертаються до суду, і суддя Тернопільського міськрайонного суду 1 серпня 2013 року виносить ухвалу, яка призупиняє рішення виконавчого комітету міської ради та встановлює заборону «…вчиняти будь-які дії, направлені на демонтаж торгового павільйону «Інга»…». Ухвала суду для мерії виявилась не законом. Щоб обійти заборону суду, 9 жовтня 2013 року виконавчий комітет мерії створив робочу групу, якій надав право самостійно приймати рішення та організовувати роботу щодо демонтажу тимчасових споруд, які влаштовані без документів, що посвідчують право користування землею. Фактично це рішення тоді було спеціально прийнято під непокірного підприємця Шкарупу. Всі члени робочої групи належали до підрозділів виконавчого комітету, якому суд заборонив демонтаж «Інги». Тим не менше, вони у день створення оперативно приймають рішення про демонтаж кіоска «Інга». Як заявив тоді голова робочої групи Віктор Снітинський, основним мотивом прийняття подібного рішення було те, що, відповідно до листа керівництва УМВСУ в Тернопільській області, працівниками крамниці «Інга» здійснювалась торгівля алкогольними напоями після 22 години.
Підприємець Шкарупа направив до міліції та фіскальної служби запити, в яких просив надати інформацію щодо того, чи порушував він або працівники «Інги» закон. Перший заступник начальника головного управління Міндоходів у Тернопільській області Марія Мельник повідомила, що фактів реалізації алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, не встановлено. А начальник міської міліції Олександр Хілюк, до речі, на той час член виконавчого комітету ТМР, написав, що на гр. Шкарупу було складено один протокол, який закритий міськрайонним судом. Тобто контролюючі органи визнають відсутність вчинення тернопільським підприємцем будь-яких правопорушень.
А між тим, члени робочої групи, якщо вірити їхньому протоколу від 9 жовтня, мали демонтувати тимчасову споруду – торговий павільйон «Інга».
– Наявність інвентарної справи на нерухомість та акта державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта вказують на те, що крамниця-павільйон «Інга» є нерухомою будовою, яка без рішення суду не підлягає демонтажу, – заявляє тернопільський адвокат Володимир Лисак.
Але процес було запущено і його не спинити.
– 10 жовтня 2013 року працівники міської ради з допомогою різака вирізали двері мого приватного магазину, викинули на вулицю весь товар та демонтували мій магазин. Осіб, які вчиняли незаконні дії усупереч рішенню суду, охороняв підрозділ «Беркут» та муніципальна поліція м. Тернополя. Я показувала представникам влади та працівникам міліції ухвалу суду на заборону демонтажу та просила їх цього не робити, але ніхто не зупинився. Я зрозуміла, що міська влада Тернополя плює на закон та на рішення суду, а міліція служить владі, а не громадянам, – заявила Світлана Шкарупа.
Зробивши свою чорну справу та намагаючись себе відбілити, міська рада подала апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду. Львівський апеляційний адміністративний суд залишив скаргу мерії без задоволення, чим довів, що демонтаж власності підприємця Шкарупи був незаконним.
За заявою гр. Шкарупи про незаконний демонтаж магазину «Інга» ще 16 жовтня 2013 року відкрито досудове слідство.
– Пройшло три роки з того часу, але до сьогоднішнього дня досудовим слідством не встановлено, чи було вчинено злочин міською радою, здійснюючи демонтаж мого магазину всупереч рішення суду, чи ні (кілька разів справа закривалася – авт.). Вважаю таке слідство знущанням з мене та неповагою до вимог законів України, – каже Світлана Шкарупа.
Операція «Христя»
Після революції Гідності український народ позбувався кривавого режиму, але не позбувся влади на місцях, яка і далі продовжувала діяти тими ж методами, що й раніше. У травні 2015 року підприємець Микола Шкарупа в програмі «Гроші» на одному зі столичних телеканалів заявив, що хабарництво годує міську владу. При цьому на всю країну назвав мера Сергія Надала «Полтінніком». «Будь-який бізнес можна організувати, якщо 50% довічно будуть на його фірму або його родичам», – сказав тоді пан Шкарупа.
Цих слів Сергій Віталійович, звичайно, пробачити не зміг і за добре відпрацьованою схемою почав знищувати і другий магазин підприємців Шкарупів –«Христя», який знаходиться на вулиці Протасевича на зупинці громадського транспорту. Знову підприємці звернулися щодо продовження договору оренди землі, який у них закінчувався. Але тепер у ЦНАП. Там їм морочили голову, поки не було пропущено терміни подання заяви про поновлення договору оренди землі. Підприємцям запропонували написати заяву про отримання дозволу на повторне встановлення меж, що й було зроблено С. Шкарупою, але цю послугу рішенням міської ради було скасовано на підставі, яка не передбачена законами землекористування, а саме – за порушення торговельної діяльності. Підприємець подав у суд, а в суді міська рада звинуватила його, що він не подав проекту додаткової угоди. Найцікавіше, що міська влада «Проекту додаткової угоди» в інформаційній картці А-25-08 «Поновлення договору оренди землі», яку розробив начальник земельного відділу міської ради пан Кібляр, не вимагає в підприємця надати, чим створено корупційну схему вимагання хабарів від тернопільських підприємців.
Обласна організація «Підприємці Тернопілля» написала міському голові та депутатському корпусу звернення, в якому повідомила, що чиновниками мерії налагоджена схема вимагання й отримання хабарів на підставі незаконних відмов та спеціальному затягуванні строків отримання продовження договорів оренди землі.
– Щоб перевірити факти корупційних діянь, умисного затягування продовження договорів оренди, достатньо створити депутатську комісію і перевірити дату реєстрації подання документів та звірити період часу, через який було продовжено договори оренди. Ви будете здивовані, бо при терміні продовження договору до 30 днів, згідно з законом про оренду землі, підприємці отримують документи через півроку і більше, а деякі документи не продовжуються роками. Схема вимагання хабарів проста: поки чиновник не отримає хабара – договору оренди не буде продовжено! – йдеться у зверненні, яке підписали 19 підприємців Тернополя.
На жаль, мотивованої відповіді на порушену підприємцями проблему з боку міської влади не надійшло. А тим часом, на родину Шкарупів продовжився тиск. Знову за добре відпрацьованою схемою спершу в бій вступають ЗМІ, які роблять негативний імідж власникам «Христі». Для картинки навіть підключили кількох депутатів та пенсіонерів, з вуст яких лунають звинувачення. Мовляв, через те, що в магазині торгують алкогольними напоями після 22.00 (десь ми таке вже чули), у дворі сусідніх будинків стаються бійки, а на зупинці громадського транспорту розгорнули свою діяльність дівчата легкої поведінки. Підприємці знову, як і у випадку з «Інгою», показують відповіді з податкової та поліції, що ці поважні структури до них претензій не мають, а наводити громадський порядок – це прямий обов’язок тернопільських поліцейських. Та хіба влада дослуховується до цих фактів та аргументів?
– Відчуваючи безкарність, виконавчий комітет 7 липня 2016 року прийняв рішення про демонтаж ще одного мого магазину – «Христя». Причому зносити хочуть об’єкт як тимчасову споруду, хоча в мене є рішення суду від 13 червня ц.р., яким визнано магазин капітальною будовою та визнано за мною право власності на нього, – стверджує пані Шкарупа.
Тим не менше, 11 липня власникам «Христі» приходить попередження від управління муніципальної поліції, де підприємців просять провести демонтаж їхнього магазину власними силами. «А у випадку невиконання припису, – зазначає Сергій Волков, – тимчасова споруда буде демонтована в примусовому порядку силами спеціалізованої організації».
І хоча надворі вже серпень, «Христя» ще стоїть. Тернопільські підприємці, які вже замучились боротися з захланністю влади і які об’єднані в громадську організацію, вирішили кістьми лягти, але не дозволити вчиняти безчинство із власністю свого колеги.
А між тим, варто додати, що, окрім помсти Миколі Шкарупі, міська рада керується шкурними інтересами: демонтуючи магазин «Христя», влада зачищає територію для іншого магазину (і подібні випадки по Тернополю не поодинокі), який почали зводити впритул до збудованої зупинки на Протасевича…
Іван Білий
P.S.: Ніхто з нас не святий, в тому числі й родина підприємців Шкарупи, напевно, теж. Можливо, до їх роботи були і є певні зауваження, але діяти методами на повне знищення, грубо порушуючи закони України при тому, що Світлана Шкарупа – інвалід II-ї групи, це переходить усяку дозволену людську межу.
КОМЕНТАР
Прес-служба Тернопільської міської ради:
«Інга»: Світлана Шкарупа звернулася в суд з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 5 червня 2013 року в частині демонтажу торгового павільйону «Інга», визнати бездіяльність міської ради, що полягає у не внесенні проекту рішення міської ради «Про поновлення договору щодо земельної ділянки площею 0,0036 га» на розгляд сесії міськради за період з січня 2013 року по липень 2013-го, а також зобов’язати виконком міськради внести даний проект на розгляд сесії. 27.11.2013 р. Тернопільським міськрайонним судом прийнято постанову, якою в позові відмовлено. В обґрунтування своєї постанови суд виходив з того, що спірне рішення виконавчого комітету не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» («Про регулювання містобудівної діяльності»), оскільки договору оренди земельної ділянки на вул. Злуки, 1 з позивачкою сесією Тернопільської міської ради 22 березня 2013 року та 12 липня 2013 року продовжено не було. Термін дії договору оренди зазначеної земельної ділянки закінчився 24 лютого 2013 року відповідно до його умов, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
«Христя»: 28.11.2014 р. сесією Тернопільської міської ради відмовлено ФО-П С. Шкарупі в наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0250 га для обслуговування зупинки громадського транспорту з магазином «Христя» у зв’язку з неодноразовими правопорушеннями в діяльності об’єкта торговельно-побутового призначення. Також припинено право користування зазначеною земельною ділянкою та зобов’язано ФОП у 20-денний термін з дня прийняття рішення повернути таку земельну ділянку. В січні 2015 року С. Шкарупа звернулась у Господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2009 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах; зобов’язати керівника Тернопільської міської ради як органу місцевого самоврядування в місячний строк в обов’язковому порядку укласти та підписати з суб’єктом підприємницької діяльності Шкарупою додаткову угоду до договору оренди землі. 25 березня 2016 р. Господарським судом прийнято рішення, яким у позові відмовлено. Зазначене рішення за результатами перегляду Львівським апеляційним господарським судом залишено без змін, воно набрало законної сили 04.07.2016 р.
Також рішеннями виконавчого комітету від 19.11.2014 р. та від 07.07.2016 р. визначено проведення демонтажу магазину «Христя». За результатами оскарження рішень виконкому в судовому порядку ФО-П С. Шкарупою реалізовано право на забезпечення позову, яке в подальшому підтримано Тернопільським міськрайонним судом. Станом на сьогодні ухвали про забезпечення позовів оскаржені в апеляційному порядку.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812