Чергова ініціатива Кабміну, яка в перспективі мала б здешевити вартість ліків в Україні, може призвести до зникнення з аптечних прилавків медикаментів імпортного виробництва. Наприкінці минулого року урядом прийнято дві Постанови щодо державного регулювання цін на лікарські засоби та запровадження відшкодування їх вартості. До 1 лютого аптеки мали реалізувати залишки ліків, які були поставлені в аптечну мережу за цінами, що перевищують граничний рівень. Через ці обмеження оптовики виключили з переліку пропозицій велику кількість медикаментів.
Бізнес по-новому: продали дешевше, ніж купили
Закінчуйте продавати, бо нема чим здачу давати. Така анекдотична ситуація може спіткати оптові фармацевтичні фірми, тому в кінці січня вони зняли з реалізації препарати, на які уряд здійснює державне регулювання цін.
Наприкінці минулого року Кабінетом Міністрів України було прийнято одразу дві постанови у сфері фармації. Перша – про державне регулювання цін на лікарські засоби, згідно з якою з 1 січня 2017 року запроваджено державне регулювання граничних цін шляхом встановлення референтних (порівняльних) цін на ліки для лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу і бронхіальну астму, та визначено на них гуртову торговельну надбавку в розмірі 5% з урахуванням усіх податків та зборів і максимальну роздрібну торговельну надбавку на продаж ліків на рівні 15% з урахуванням всіх податків та зборів. Інша – щодо запровадження відшкодування вартості лікарських засобів, згідно з якою визначено перелік лікарських засобів для лікування цих трьох груп захворювань, а саме 21 міжнародну непатентовану назву (діючу речовину), на яку держава буде регулювати ціни, та визначено, що на ці лікарські засоби держава здійснюватиме відшкодування вартості ліків. Ці дві Постанови стали передумовою для прийняття ще одного документа – Реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби. Ним визначено, за якою ціною оптовики та аптеки повинні реалізовувати ліки.
23 січня наказом МОЗ затверджено реєстр граничних оптово-відпускних цін, згідно з яким має здійснюватись дане відшкодування. Але оскільки ринкові ціни на препарати були набагато вищими за визначені наказом МОЗ, великий перелік ліків зник із пропозицій оптових дистриб’юторів ліків.
У зв’язку з тим 1 лютого відбулося чергове засідання уряду, на якому було змінено термін, протягом якого аптеки можуть реалізовувати залишки лікарських засобів, на 1 квітня 2017 року.
Практика відшкодування вартості ліків державою уже впроваджувалась у 2014 році під час пілотного проекту щодо відшкодування вартості ліків для хворих на гіпертонію. Відповідно до постанови, пацієнту достатньо прийти в аптеку з рецептом із вказаною міжнародною непатентованою назвою. Хворий отримує ліки за рецептом, який залишається в аптеці. Аптечний заклад на підставі рецептів формує реєстри, які подаються до управління охорони здоров’я облдержадміністрацій. На їх підставі здійснюється відшкодування вартості відпущених ліків аптечному закладу.
Якщо проаналізувати регульовані ліки, їх можна умовно поділити на дві цінові категорії: перша – препарати, вартість яких є нижчою або знаходиться на рівні граничних цін, і друга – вартість яких є вищою за граничний рівень. Більшість вітчизняних лікарських засобів на даний момент підпадають під першу цінову категорію, імпорт – під другу. Якщо першу категорію коригування цін не дуже зачепило, то дозволена відпускна вартість імпортних у рази нижча, ніж сьогодні пропонує ринок. Однак не варто радіти. Перспективи, що ліки справді дешевшають, не великі. Вони просто зникнуть із прилавків аптек і цей процес ми спостерігали у кінці січня.
– Вітчизняні лікарські засоби у більшості потрапляють під відшкодування. Імпорт – ні, – пояснює директор Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об’єднання Наталія Марків. – Наприклад лікарський засіб «Конкор» (діюча речовина бісопролол) 10 мг №50 (виробництва Німеччина), який застосовується при лікуванні серцево-судинних захворювань, оптові постачальники, з якими працює аптечне об’єднання, станом на 03.02.17 р. пропонували за ціною 222 грн. без ПДВ, а гранична оптова відпускна ціна становить 64,67 грн., тоді як на вітчизняні аналоги Бісопролол 10 мг № 30 виробництва України (ТОВ «Астрафарм» чи Київського вітамінного заводу) відпускна ціна є навіть нижчою за граничну. Відповідно дистриб’ютор, який повинен відпустити препарат за набагато нижчою ціною, не буде реалізовувати собі у збиток, тому його забрали з переліку пропозицій оптовика до 1 лютого, поки не було прийнято урядом постанови про перенесення застосування ініціатив уряду до 01 квітня. Як у подальшому буде розвиватися ситуація, прогнозувати важко .
Як визначали ціну?
Граничні оптово-відпускні ціни на ліки були розраховані на основі референтних (порівняльних) цін, затверджених наказом МОЗ.
Було визначено п’ять країн-сусідів (Польща, Чехія, Словаччина, Латвія та Угорщина), здійснено моніторинг цін на медикаменти і визначено найменшу ціну за одиницю лікарської форми (відповідної таблетки з відповідною силою дії ) з цих референтних країн, як граничну оптово-відпускну ціну в Україні. Хоча в тих самих країнах, які використано для порівняння, базою для розрахунку граничної ціни є середня серед найнижчих цін на аналогічні препарати у країнах ЄС. Причому уряди цих країн обмежують ціни тільки на ліки, вартість яких відшкодовується.
Як же буде здійснюватись відпуск ліків, які підлягають відшкодуванню? Очевидно, міністерство вже усвідомило наслідки того, що сталося. Днями на сайті відомства з’явилося повідомлення, що МОЗ внесе зміни у ліцензійні умови аптек, якими зобов’яже заклади мати визначений перелік ліків. У перспективі контролювати дотримання ліцензійних умов повинна Держлікслужба, а ціну ліків -Держпродспоживслужба.
Внаслідок впровадження прямого цінового регулювання, яке суперечить практикам розвинених європейських країн, окремі учасники ринку будуть змушені вивести свої препарати з фармацевтичного ринку, що призведе до дефіциту окремих ліків.
Аптечні заклади не будуть мати фізичної можливості придбати ці ліки. Якщо оптовик їх не реалізовує, то де інакше їх взяти? – пояснює Наталя Марків. Що стосується ціноутворення на лікарські засоби загалом, то ринок самостійно контролює ціни. У нас безліч аптек різних форм власності. Якщо аптека ставить надто високу ціну, вона стає неконкурентоспроможною. Гранична націнка на Національний перелік основних лікарських засобів визначена державою і становить 25%. Хоча в реалії середня націнка на ліки навіть нижча, ніж передбачено державою.
Крім того, на думку фармацевтів, зазначені зміни позбавляють людей права вибору. Якщо у когось є фінансова можливість та потреба купувати дорожчий препарат, то держава повинна забезпечити громадянину це право. Інакше пацієнти просто почнуть купувати ліки за кордоном.
У перспективі постанови Кабміну мали б зміцнити вітчизняний фармацевтичний ринок і здешевити ліки. Принаймні такі обіцянки давало керівництво держави. Наразі цього не відбулося. Спеціалісти не бачать для цього передумов, адже вартість паливно-мастильних матеріалів, комунальних послуг, мінімальної зарплати, курсу іноземної валюти постійно збільшується. Наші заводи-виробники теж закупляють сировину за кордоном (Німеччина, Індія, Китай). Тому вартість вітчизняних ліків теж не може бути низькою. Інакше виникає питання щодо їх якості.
Журналісти «Номер один» провели власний експеримент: обійшли кілька центральних аптек різної форми власності. Неофіційно аптекарі розповідають, що досі реалізовують продукцію, закуплену напередодні, тому наразі проблем з асортиментом немає. Однак що буде, коли запаси вичерпаються, прогнозувати важко…
Джерело: Тижневик "Номер один"
3810