У Підволочиській громаді жалоба. Жителі села Іванівка прощалися зі своїм земляком, воїном бригади НГУ «Азов», 21-річним Тарасом Романюком, який загинув на війні.
Хлопець ще змалку виділявся серед своїх ровесників загостреним почуттям справедливості, шукав і знаходив правдиві способи у вирішенні різних проблем.
У нього були великі плани і цілі на майбутнє – одна із них, що можна зробити, щоб Україна була сильною та могутньою державою на європейському рівні. Осмислюючи своє життя, вирішив стати істориком, саме у стінах Львівського університету імені І. Франка, на його думку, він зможе глибше вивчити і досліджувати історію свого народу. І саме там, зможе знайти відповідь на своє одвічне запитання: чим можу бути корисним своїй країні?
І коли почалося повномасштабне вторгнення ворога на нашу землю, Тарас, наслідуючи приклад битви студентів під Крутами, довго не думаючи, вирішив захищати свою батьківщину.
Але як поступити? Що сказати батькам, а особливо мамі, яку безмежно любив і оберігав?! І наважився на обман. Яким треба було бути обачним і обережним у спілкуванні з рідними, щоб бува чого не сказати зайвого. Ним керувала вірність своєму народові та почуття обовʼязку. Яка ж буде щаслива мати, коли закінчиться війна, і він буде не сином-героєм, а просто тим, хто наближав усіх до довгоочікуваної Перемоги.
Але, на жаль, планам Тараса не судилося здійснитися.
І сьогодні молодий воїн в особливій домовині, з випаленим знаком бригади «АЗОВ», прибув у рідне село в супроводі воїнів Національної гвардії України та побратимів азовців. Тіло загиблого провели на вічне місце спочинку в його рідному селі.
Побратими з Азову зворушили усіх присутніх теплими і щирими спогадами про Тараса та завершили прощання спільною молитвою.
Поклін тобі, наш Тарасе, юний Герою, за жертовність та любов до України! Ти станеш вічним прикладом для наслідування майбутнім поколінням українців. Висловлюємо щирі співчуття рідним та всім, хто знав Тараса.
Нехай Господь прийме Його в свої обійми в Царстві Небесному та подарує йому вічне життя, де всі святі спочивають. Вічна памʼять! Герої не вмирають!
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Азов. Іванівка, Тарас Романюк