Сьогодні, 23 квітня, Теребовлянська громада з болем у серці схилила голови перед світлою пам’яттю свого захисника, 55-річного Ігоря Синенького, мешканця м. Теребовля, який віддав життя за Україну під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Солдат Ігор Синенький служив стрільцем-помічником гранатометника. Його бойовий шлях обірвався 23 вересня 2024 року в районі села Маринівка, Покровського району Донецької області – там, де земля досі здригається від вибухів, а небо молиться за своїх синів.
Упродовж місяців рідні жили надією. Герой вважався зниклим безвісти, і тільки 15 квітня 2025 року, завдяки ДНК-експертизі, вдалося встановити особу загиблого.
І ось, весняного дня 23 квітня, коли земля вже вкривається квітами, але в серцях ще сніг і тиша, Ігор повернувся додому – у вічність.
Церква святого рівноапостольного князя Володимира наповнилася молитвами, сльозами і пошаною. Віддати останню шану Герою прийшли рідні, побратими, представники влади, духовенство, небайдужі мешканці громади. Його проводжали, як справжнього воїна – з почесною вартою, прапором, словами вдячності та глибоким болем у кожному серці.
Поховали Ігоря Синенького на центральному кладовищі міста – зі всіма військовими почестями, під звуки Державного Гімну та залпи скорботного салюту.
У Героя залишилися дружина, мама, дочка та внучка. Вони – його серце на землі, його пам’ять, його продовження. Їм випала важка доля – нести цю втрату, та й разом з тим – бути гордими за чоловіка, тата, сина, який став частиною великої української нескореності.
Вічна та світла пам’ять Ігорю Синенькому!
– Герої не вмирають – вони залишаються з нами у серцях, у тиші храмів, у поглядах дітей, у кожному новому світанку на мирній землі, – йдеться в повідомленні Теребовлянської міської ради.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
45870