Прощання із воїном Іваном Маряшем розпочалося на рідному подвір’ї у селі Зелена (Бучацька громада). Опісля траурний кортеж під супровід військового оркестру попрямував до церкви Введення в храм Пречистої Діви Марії УГКЦ села Звенигород.
Односельчани не стримували сліз, ставали навколішки, утворивши по всьому шляху живий коридор.
Опісля загиблого захисника провадили до місця його вічного спочинку.
Останнє прощання з родиною і український стяг, яким була вкрита домовина Героя, військові передають родині як символ держави, за яку віддав життя загиблий.
Під звуки Державного Гімну та гучні залпи військового салюту домовину з тілом опускають у сиру землю. Хай буде вона йому пухом. А незгасна пам’ять про загиблого земляка живе навіки у наших серцях.
Щирі співчуття родині полеглого захисника! Вічна пам’ять і шана воїну!
Важко знайти потрібні слова, неможливо заспокоїти біль та гіркоту від втрат. Кожен загиблий Герой – це болюча рана на душі кожного з нас.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн