«Маю неабияку насолоду від цієї роботи, – каже Степан Петрович Щерб’як. – Душею відпочиваю. Моя пасіка біля лісу, тому й мед лісовий. Там тиша і спокій. Аура специфічна. Бджоли люблять тишу». Ці слова належать непересічному хоростківчанину, надзвичайно активному депутату Хоростківської міської ради, який має чудове хобі – займається пасікою.
– Отже, Степане Петровичу, доброго дня Вам, розкажіть, будь ласка, як життя звело Вас із пасікою?
– Бджолами я почав займатися вже у зрілому віці, коли мені було десь близько 30 років. Була у мене тьотя, в якої чоловік-пасічник помер, і вона сама почала займатися пасікою. І от одного разу попросила мене, щоб я їй допоміг. Звичайно, не відмовив – почав допомагати. Але була у неї одна дуже кусюча сім’я бджіл, і вони мене покусали. Тітка після цього випадку побачила, що в мене немає жодної алергії на укуси бджіл, і запропонувала мені займатися також пасікою, подарувавши одну сім’ю. Таким чином я отримав старенький вулик, із часом сам зробив нового, у який зміг поселити вже дві сім’ї. Бджоли виявились дуже спокійними. Вулик стояв у мене на подвір’ї, і діти – Наталя та Мая – заглядали, дивилися туди, і бджоли їх не кусали. Саме це стало тим поштовхом, який виявився для мене ключовим для того, щоби я й надалі займався пасікою. Пізніше вже мав чотири сім’ї, далі – шість, але вони стояли на подвір’ї і не мали звідки збирати мед. Тоді вирішив вивезти свої вулики у с. Яблунів під ліс. Мені вдалося розмістити свої вулики на подвір’ї у старого пасічника, який давно займався бджолами, але, на жаль, не мав такої фізичної сили, бо вже був старенький, тому я допомагав йому фізично, а він навчав мене, підказуючи, що та як робити.
– А Вас особисто чим захопила пасіка?
– Скажу так: окрім того, що бджоли нам дають корисні продукти – це мед, пилок, віск і так далі, пасіка ще дає щось для душі. Я неодноразово чув вислів, що життя на Землі існує до тих пір, поки є бджоли. Наукові дослідження твердять, що саме 30% культур запилюються бджолами. Це дуже багато, але, на жаль, не всі люди розуміють користь від бджіл. Адже бджілки кусаються і таким чином рятують себе.
– Чи були у Вас такі моменти, коли Ви говорили: достатньо – не буду займатися більше пасікою?
– Ні, такого не було, але колись я працював над тим, щоби розширити пасіку, збільшити кількість вуликів. Але одного разу пасічнику, котрий тримав вулики зі мною під лісом, попалися дуже кусючі, агресивні бджоли, і я почав сумніватися, та старенький бджоляр, якому було далеко за 80 років, мені сказав, що ті бджоли, які є більш спокійні, носять менше меду, ніж агресивні. Але скажу правду, що часто-густо не радий тій кількості меду, коли бджоли дуже агресивні…
– А чи є якісь особливі породи бджіл?
– Ви знаєте, я кожного року купляю собі чистокровні так звані матки-карпатки. Стараюся їх міняти, ставлячи перед собою дві задачі: перша – утихомирити і позбутися агресивних сімей бджіл, а друга – це, звичайно, бажання отримати велику кількість меду. Не менш важливо й те, щоби була хороша матка і навесні змогла вивести здорову сім’ю.
– Розкажіть, чи всі бджоли, які живуть у вулику, займаються збиранням меду?
– Вулик – це маленька держава. Кожна бджола, яка народжується, розпочинає свою діяльність із вигодовування личинок. Коли вона підростає, то може робити стільники, а через деякий час летіти за нектаром. Радіус польоту бджіл може сягати до 3 кілометрів, а рій може відлетіти від вулика на більшу відстань. Ще є у вулику охорона, яка стоїть нерухомо і слідкує за тим, щоби жодна бджола (злодійка) із сусіднього вулика не влетіла до їхнього. Є бджоли, які знаходяться завжди з маткою, вони її доглядають, чистять, годують. Матка виконує дуже велику роботу у вулику. За один літній день вона може відкласти півтори-дві тисячі яєць. Є й такі бджоли, які збирають пилок, а інші – прополіс.
– В яку пору року можна найбільше назбирати меду?
– Медовий сезон – від весни до осені. У травні, червні і серпні ми збираємо з вуликів мед. На початку вересня починаємо готувати пасіку до зими. Кількість меду не завжди є однаковою. Все залежить від погоди та кількості медоносів. Пасіка вважається тоді продуктивною, коли із вулика можна зібрати не менше 15-20 літрів меду.
– У чому полягає різниця між травневим і липовим медом?
– На моїй пасіці чистого липового меду немає, тому що вулики біля лісу. Травневий мед – ніжніший на смак, тому що бджоли збирають пилок із різнотрав’я. У цей час квітнуть і фруктові дерева. Зібравши у травні мед, ми робимо невеличку перерву до кінця червня, а потім – до кінця серпня.
– Як живеться бджолам взимку?
– Не всі бджоли у вуликах доживають до зими. Основним фактором їхньої зимівлі є правильна та повна підготовка сім’ї до довгого зимового терміну. У літній період часу робочі бджоли живуть 30-45 днів, зимою ж сім’я бджіл мусить витримати термін 5-6 місяців, і тому дуже важливо, щоб у зимівлю пішли молоді бджоли, які вивелись у серпні – жовтні.
– Чи трапляються такі випадки, що бджоли хворіють?
– У бджіл багато хвороб та ворогів. Тому пасічник повинен вчасно на них реагувати. Останнім часом бджіл переслідує небезпечний кліщ. Комахи самі з ним боротися не здатні. Тому потрібно робити профілактичні обкурювання й обробку, щоби не втратити цілі сім’ї. Також небезпечними для бджіл є оси та шершні. Ці набридливі комахи не тільки крадуть мед із вуликів, а й часто нападають на бджіл.
– А чи правда, що бджоли можуть цілими сім’ями втікати від господарів?
– Цьому може сприяти також невчасна реакція пасічника на кліщів, адже бджоли, рятуючись, можуть покинути гніздо.
– Скільки часу у Вас займає робота з бджолами?
– Скажу так: окрім користі, я отримую задоволення від роботи із цими трудівницями, тому завжди стараюся хоча б раз у тиждень поїхати, щоби подивитися і попрацювати на пасіці.
– Розкажіть нам про користь меду.
– Користь від меду дуже велика, адже він лікує наш організм. Він містить цілу таблицю Менделєєва. Дуже важливий продукт – прополіс, який може вилікувати багато хвороб. Крім того, мед є натуральним замінником цукру, який не є дуже корисним, недарма ж його називають «білою смертю». Тому всім рекомендую вживати мед як хороший енергетик, що підтримує наш імунітет. Я вже не говорю про те, що вулики із бджолами почали використовувати у певних спа-процедурах, а ще бджоли мають хорошу ауру.
– А якими якостями повинен володіти справжній пасічник?
– Насамперед – працьовитістю, адже бджолам потрібно приділяти багато праці та уваги, треба мати терпіння, навчитися переносити укуси, бути спокійним.
– А чи є у Вас якісь певні таємниці, які допомагають працювати на пасіці?
– Необхідно багато вчитися, я все життя стараюся вивчати бджіл, виписуючи літературу, читаю книги, журнали. Також стараюся удосконалюватись у цьому, спілкуючись зі своїми колегами, іншими пасічниками. До речі, недавно збиралася спілка пасічників Гусятинського району, де ми обмінюємось досвідом у цій сфері. Є у мене чудова практика, якою б хотів поділитися. Ранньою весною стараюся відкривати вулик для надраннього обльоту бджіл, це коли на вулиці ще 8-10 градусів тепла. З допомогою електричного фена підігріваю вулик, щоби зрушити сім’ю, а також мати можливість почистити та забрати зайві рамки, утеплити та підсушити вулик. Така створена штучно погода заставляє бджіл скоріше почати обліт і наростити силу сім’ї перед цвітінням квітів.
– А який мед найкращий?
– Якщо мед натуральний, то він весь хороший. Скажу лише, що не може бути меду в чистому вигляді з малини чи липи, з абрикоси, гречки чи соняшника, бо так у природі не буває. Зазвичай бджілки змішують нектар із різних медодоїв.
– А чому буває так, що один мед світліший, а інший – темніший?
– Справа в тім, що кожна сім’я збирає нектар там, де їй сподобались певні квіти, і саме тому виникає різниця в забарвленні та у смаку.
– Чи замислювались над тим, кому залишите пасіку у спадок?
– Гадаю, що своєму внукові Матвійкові, адже у нього вже прищеплюється любов до пасіки. Він відтепер старається зі мною їздити на пасіку, де допомагає мені, допитується про бджіл, вивчає їх. Саме тому сподіваюся, що настане час, коли впевнено зможу передати свої вміння та досвід пасічника онуку, який би продовжив родовід бджоляра.
– Сподіваємось, так воно і буде. А що побажаєте нашим читачам?
– Насамперед хочу побажати молодим людям, щоби вони не боялись займатися бджолярством. А всім читачам бажаю здоров’я, благополуччя та миру в родинах і в Україні. А як депутат Хоростківської міської ради я хотів би побажати нашій громаді розквіту, злагодженої роботи, взаєморозуміння та поваги один до одного, адже лише спільно ми зможемо побудувати спроможну громаду.
– Дякую щиро, Степане Петровичу, за розмову. Сподіваюся, що хобі заняття з бджолами піде Вам на користь і надасть більше здоров’я, натхнення та енергії для того, щоби ще довго могли працювати і навчати свого внука. Добра Вам, миру і всіх ласк, хай щастить.
Наталія Гримак
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811