Від слідчого до командира мінометного розрахунку: історія тернопільського поліцейського Володимира Кузьо
Опубліковано 04 грудня 2025 року о 12:45
Вже понад півтора року, замість розслідування кримінальних проваджень, Володимир працює з координатами. Нині він — командир мінометного розрахунку стрілецького батальйону поліції Тернопільщини, який разом із побратимами нищив ворога на Торецькому напрямку.
До повномасштабного вторгнення боєць на псевдо Кальмар працював слідчим у районному відділі поліції. Після створення у підрозділі стрілецького батальйону він вирішив приєднатися до побратимів.
Володимир Кузьо розповідає, що у мінометники потрапив випадково під час розподілу посад, але знайшов себе саме у цій професії:
«Спершу працював на дозорі, орієнтував міномет у правильному напрямку, а згодом став командиром мінометного розрахунку. Точність — це основа нашої роботи. Від правильного наведення залежить життя піхоти, якій ми надаємо вогневу підтримку. Тому на нас дуже велика відповідальність».
Володимиру довелося опановувати нову професію з нуля. Він вивчав топографію, будову міномета, тактику ведення вогню. Перші навички здобував на полігоні, де проходив повний курс навчання і вперше почув звук мінометного пострілу.
Командир переконаний, що у мінометному розрахунку головне — це командна робота та довіра:
«У бою важливо підтримувати один одного. Якщо хтось розгубився, то треба підказати, допомогти й фізично, і морально. Наш колектив дружний, ми завжди тримаємося разом і працюємо як один організм».
Розрахунок Кальмара неодноразово виконував бойові завдання на Донеччині. Одного разу їхні точні постріли зупинили групу окупантів у Торецьку — тоді було знищено п’ятьох загарбників.
Особливо небезпечними були нічні виходи. Після кожного пострілу спалах міг видати позицію, і ворог миттєво відкривав вогонь у відповідь.
«Був момент, коли нас засікли дрони й майже добу скидали по нас боєприпаси. Знищили генератор, зв’язок, кидали запалювальні суміші, навіть газ. Позиція була повністю розбита. Але наступного дня ми змогли вийти», — пригадує Володимир.
Найважче на війні — не фізичне навантаження, а моральне виснаження, розповідає боєць.
«Відсутність сну, сум за рідними. Проте фізична втома минає, коли відпочив, а от морально бувало дуже важко».
Війна змінила Володимира. Він зізнається, що тепер інакше дивиться на прості речі: світанок, голос близьких, тишу. Говорить, навчився цінувати найдрібніші моменти, адже кожен день на фронті може стати останнім.
«Після Перемоги хочу відвідати могили полеглих побратимів та більше часу проводити з рідними. Хочу цінувати життя і просто жити», — каже командир.
Для Володимира Кузьо «вогонь точності» — це не лише про міномет, а й про внутрішню відповідальність перед тими, хто поруч. Адже сила українського воїна — у точності дії, вірності команді й любові до життя, за яке він бореться щодня.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
2203