У Бучачі у невимовній скорботі прощалися з молодим Захисником України Михайлом Гринівим…
Ще зовсім юний воїн-янгол поповнив ряди Небесного війська, залишивши після себе біль, сльози та розбиті серця рідних і всієї громади. Михайло мав стільки планів і мрій, хотів жити, любити, створити сім’ю, радіти простим людським моментам… Але жорстока війна безжально обірвала його молоде життя.
Михайло служив оператором безпілотних літальних апаратів. Побратими та командування згадують його як дуже старанного, відповідального та щирого хлопця. Командир у розмові з мамою не раз казав, що Михайло — дуже толковий і працьовитий хлопчина, яким він щиро задоволений. Він сумлінно виконував свої обов’язки, був надійним побратимом і справжнім патріотом України.
Попри службу та небезпеку, Михайло часто телефонував до мами, бо понад усе переживав за своїх рідних. А мама Марія щодня і щогодини складала руки та серце у молитві до Бога за щасливу службу і повернення сина додому… Та, на жаль, не судилося…, – йдеться в повідомленні Бучацької міської ради.
Траурна процесія розпочалася на вулиці Камінній та проходила центральною вулицею Бучача. Усю дорогу люди навколішки зустрічали похоронний кортеж, схиляючи голови у глибокій жалобі та вдячності перед полеглим Героєм. У місті панувала тиша, крізь яку пробивалися лише плач, молитва та невимовний біль.
Труну Захисника, вкриту синьо-жовтим прапором, під звуки Державного Гімну України проводжали в останню земну дорогу. З усіма військовими почестями, під сумні мелодії оркестру та залпи почесного салюту, Михайла провели до місця вічного спочинку на Алеї полеглих Героїв на Південному масиві.
Найстрашніше горе випало на долю матері Героя — Марії… Для неї Михайло був цілим всесвітом, її надією, опорою та сенсом життя. Вона не може повірити, що більше ніколи не обійме свого молодого красеня-сина, не притулить його до материнських грудей, не почує рідного голосу. Він понад усе любив свою дорогеньку маму та обожнював молодшого братика Максимка, для яких був захистом, підтримкою та найдорожчою людиною у світі.
Під час церемонії прощання матері полеглого воїна вручили символ держави — синьо-жовтий прапор, яким була вкрита домовина сина, а також грамоту скорботи та пошани за жертовність і мужність її Героя.
Бучач плаче… Плаче мати, плаче брат, плаче вся громада, бо у землю лягло молоде життя, яке мало ще жити й квітнути.
Світла пам’ять Герою…
Вічна шана та слава Захиснику України Михайлу Гриніву.
Нехай Господь прийме його світлу душу у Царство Небесне…
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6389